Постанова № 121516575, 10.09.2024, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1306/24

провадження № 3/631/582/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Рокитне Нововдолазького району Харківської області,

громадянина України (ID паспорт з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданий 28.08.2019 року органом 6347), який не працює,

має реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ,

зареєстрований та проживає за адресом: АДРЕСА_1 ;

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

31.07.2024 року о 20 годині 18 хвилини ОСОБА_1 по вулиці Планова біля будинку № 21 села Рокитне Харківського району Харківської області керував незареєстрованим транспортним засобом марки «JL50QT-7» та не виконав вимогу про зупинку за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця та продовжив рух, чим порушив вимоги пункту 2.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правопорушник ОСОБА_1 до судді не з`явився, хоча про дату і місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, пояснень щодо обставин вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не надав й про причини своєї неявки суддю не сповістив.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім у суді під час розгляду суддею його справи. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суддя виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка закріплює один із основоположних її принципів - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою її статтею, положення якої у конкретному випадку дають підстави зробити висновок про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Змістом статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначений п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення. При цьому частиною 2 статті 38 вищевказаного нормативно-правового акту встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.

За обставин, що справа про адміністративне правопорушення, яка розглядається, не відноситься до зазначених у частинах третій-шостій статті 38 наведеного вище кодексу, ураховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації правопорушником, що не з`явився, його процесуальних прав на безпосередню участь в судовому провадженні, вважаю за можливе розглянути справу за суттю за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування такого розгляду нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення вина ОСОБА_1 повністю доведена.

Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ЕПР1 № 106177), складеного 31.07.2024 року поліцейським відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантом поліції Божедаєм І. В., та змісту диску CD-R, доданого до нього, підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення (а. с. 2, 14).

З рапортустаршого інспектора-чергового ЧЧвідділення поліції№ 3Харківського РУП№ 1Головного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті майораполіції СеменченкоІ.,зареєстрованого 31.07.2024року під№ 1753в інформаційно-телекомунікаційнійсистемі «Інформаційнийпортал Національноїполіції України»(журналєдиного обліку),останній доповівначальникові відділенняпідполковнику поліції ОСОБА_2 про те,що 31.07.2024року о21годин 16хвилини зіслужби 102надійшло повідомленнявід працівникаполіції ОСОБА_3 ,-щодо водія ОСОБА_1 ,який їхавна мопеді,у якогодержавний номернийзнак відсутній,о 20годині 18хвилин йпроігнорував вимогуспівробітника поліціїна зупинку (а. с. 5).

З рапорту інспектора СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта поліції Божедая І. В., поданого 31.07.2024 року на ім`я начальника відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції Глущенка Аркадія, убачається, що під час патрулювання по вулиці Загребельна в селі Рокитне виявлено мопед чорного кольору з порушенням правил дорожнього руху, який було вирішено зупинити за допомогою синього та червоного маячків та спец сигналу й гучномовця, проте водій проігнорував законну вимогу поліцейського зупинитись о 20 годині 18 хвилин і продовжив рух далі. Потім водій мопеду зупинився і втік з місця події, залишивши мопед. Водія мопеду було встановлено - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прибувши за адресою проживання водія складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 106177 і постанову (серії ББА № 109743). Також водій пройшов обстеження на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер № 2820 (тест № 467, результат 0,00 проміле) (а. с. 9).

Постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ББА № 109743), винесеною 31.07.2024 року інспектором СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області рядовим поліції Баліковим Б. С., встановлено, що 31.07.2024 року близько 20 години 18 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Darc JL50 QT-7» з відсутнім номерним знаком без мотошолому, порушивши пункт 2.3 «г» Правил дорожнього руху України, під час спілкування встановлено, що у ОСОБА_1 , відсутня відповідна категорія для керування даного транспортного засобу, чим порушено пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), а тому на нього накладено адміністративне стягнення за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень (а. с. 7).

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 31.07.2024 року він проживає за адресом: АДРЕСА_1 ,- та того дня близько 20 години 00 хвилин приїхав на мопеді на вулицю Центральна села Рокитне у справах, зустрів товариша ОСОБА_4 , якого повіз кататися по селу. Рухаючись по вулиці Загребля позаду них їхала поліцейська машина і ввімкнула проблискові маячки синього та червоного кольору, ввімкнула спец сигнал в гучномовець й попрохала зупинитись, але він злякався і продовжив рух далі. В цей час з ним їхав на задньому сидінні ОСОБА_5 , який прохав зупинитись, а потім самостійно під час руху вистрибнув з мопеду, а він продовжив рух, тікаючи від поліції (а. с. 10).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 від 31.07.2024 року він проживає за адресом: АДРЕСА_2 ,- та того ж дня близько 19 години 30 хвилин в центрі села зустрівся з товаришем ОСОБА_1 , який приїхав на мопеді. Він попрохав друга, щоб той відвіз його додому, на що він погодився. Рухаючись по вулиці Загребля ззаду них поїхав поліцейський автомобіль і ввімкнув красний та синій проблисковий маячок й ввімкнув спец сигнал. Поліцейські попрохали зупинитись, але ОСОБА_1 не зупинявся. Він теж просив його зупинитись, а потім випав з мопеду під час падіння, жодних тілесних ушкоджень не оримав (а. с. 11).

Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями) передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 проступку, передбаченого частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність винного, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених санкцією частини 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі дев`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 9 х 17 гривень = 153,00 гривень.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні проступку, передбаченого частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.

Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 року, з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3028,00 гривень.

Таким чином, у зв`язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3028 гривень = 605,60 гривень.

Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.

На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктами 3 й 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 року, а також частиною 5 статті 7, статтями 23, 27, 33 - 35, 38, 40-1, частиною 1 статті 122-2, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 307 та 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 153,00 гривень (сто п`ятдесят три гривні 00 копійок), який стягнути на користь держави із зарахуванням на наступні банківські реквізити: (номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300. Отримувач: ГУК Харківської області - код -21081300. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) електронне адміністрування податку).

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 копійок) із зарахуванням на наступні банківські реквізити: отримувач: отримувач: ГУК у місті Києві /місто Київ/ 22030106. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку). Номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф маєбути сплаченийне пізнішяк черезп`ятнадцять днівз днявручення постановипро накладенняштрафу,а вразі їїоскарження -не пізнішяк черезп`ятнадцять днівз дняповідомлення прозалишення скаргибез задоволення,інакше постанова надсилаєтьсядля примусовоговиконання,у порядкуякого стягуєтьсяподвійний розмірштрафу,тобто 306,00гривень (тристашість гривень00копійок),та витрати на облік цього правопорушення, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Постанову прийнято, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко