Рішення № 12151230, 03.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2010 р.Справа № 18/1594-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" м. Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Пашківці, Старокостянтинівського району, Хмельницької області

про стягнення 2397,86 грн. за договором купівлі-продажу

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

позивач: Романішин О.О. - за довіреністю №Г-010709-3 від 05.01.2010р.

відповідач: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2397,86 грн., з яких 250 грн. основного боргу, 2097,99 грн. штрафу, 38,72 грн. індексу інфляції та 11,15 грн. 3 % річних. Посилається на умови договору (п.7.2), ст.ст. 530,550,552,611,612,624,651,662,663,664, ч.1 ст. 670,693 ЦК України, ст.ст. 173,174,193,220,222,230-234 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволення позовних вимог, посилаючись на докази подані в обґрунтування позову.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваний ухвалами суду від 06.09.2009р., 04.10.10р. письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути спір за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Продінвест" м. Хмельницький (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 с.Пашківці, Старокостянтинівського району (покупець) 15.04.2008р. укладено договір купівлі-продажу № 295, за умовами якого продавець зобов'язаний поставити та передати, а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Товари поставляються окремими партіями. Найменування товару, асортимент, кількість та вартість зазначаються у накладних, які оформляються на кожну окрему партію товару і підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару (п. 1.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору ціни на товар встановлюються Продавцем, формуються в національній валюті України та зазначаються в накладних. Продавець має право в односторонньому порядку змінювати ціни на товар в залежності від його виробничих витрат без попередження Покупця про такі зміни.

У відповідності до п.4.3 договору датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунки за поставлений товар на умовах, визначених сторонами у додатку №1 який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.1 додатку №1 до договору №295 від 15.04.08р. Покупець зобов'язується прийняти товар і повністю оплатити загальну вартість цього товару попередньо або протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця окремо по кожній накладній.

Відповідно до п.7.2 договору у випадку прострочки Покупцем повної оплати вартості товару у встановлені строки (п.5.1 договору), вважається, що Покупець необгрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі 1.5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

На виконання умов договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Продінвест" відповідачеві було поставлено товар на загальну суму 965,77 грн., що підтверджується накладними №5090 від 16.04.2008р. на суму 97,01 грн., №5446 від 23.04.2008р. на суму 136,68 грн. №7237 від 04.06.2008р. на суму 118,32 грн., №13389 від 29.10.2008р.. на суму 147,62 грн., №13905 від 12.11.2008р. на суму 135,84 грн., №2617 від 10.06.2009р. на суму 114,16 грн., №1943 від 22.04.2009р. на суму 216,14 грн..

Відповідач за отриманий товар розрахувався часткового, утворивши заборгованість в сумі 250 грн.

В адресу відповідача позивачем надсилалась претензія №528 від 18.05.2010р. з вимогою сплатити заборгованість по договору в розмірі 250 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість, позивачем подано позов до суду про стягнення з відповідача 2397,86 грн., з яких 250 грн. основного боргу, 2097,99 грн. штрафу нарахованої на підставі п. 7.2 договору №295 від 15.04.2008р. за період з 01.07.08р. по 01.07.10р. (згідно поданого розрахунку), 38,72 грн. індексу інфляції та 11,15 грн. 3 % річних., посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.ст.525,526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобовязання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів, відповідач повністю розрахунки за товар не провів, утворивши заборгованість станом на 01.07.2010р. в сумі 250 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку 3% річних, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 11,15 грн. 3% річних (розрахунок в матеріалах справи), тому позовні вимоги в частині стягнення 11,15 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

З приводу нарахованих позивачем відповідачу 38,72грн. інфляційних згідно поданого розрахунку, аналізуючи поданий розрахунок з врахуванням листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97-р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" суд вважає правомірним нарахування відповідачу 33,93 грн. втрат від інфляції згідно поданого розрахунку, які підлягають стягненню, в стягненні 4,79 грн. інфляційних нарахувань необхідно відмовити.

Сторони за договором (п. 7.2 договору) домовились, що у випадку прострочки Покупцем повної оплати вартості товару у встановлені строки (п.5.1 договору), вважається, що Покупець необгрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі 1.5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Тобто, враховуючи вищенаведені правові норми, суд вважає, що визначений позивачем згідно п. 7.2 договору штраф не відповідає визначеним законодавством ознакам штрафу, а за своєю правовою природою є пенею.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч.2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік.

Враховуючи викладене, в частині стягнення пені в сумі 2097,99 грн. за період з 01.07.08р. по 01.07.10р. (згідно поданого розрахунку) слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 250 грн. основного боргу, 33,93 грн. індексу інфляції, 11,15 грн. 3% річних обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Пашківці, Старокостянтинівського району, Хмельницької області про стягнення 2397,86 грн. задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) (код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" м. Хмельницький, вул. Гарнізонна,6а (код 22783273) 250 грн. (двісті п'ятдесят гривень) основного боргу, 33,93 грн. (тридцять три гривні 93 коп.) інфляційних нарахувань, 11,15 грн. (одинадцять гривень 15 коп.) 3% річних, 12,55 грн. (дванадцять гривень 55коп.) державного мита, 29,04грн. (двадцять дев'ять гривень 04 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Врешті позову відмовити.

Суддя

Віддруковано 5 примірників: 1 в справі, 2-3 позивачу, 4-5- відповідачу