Рішення № 121510574, 10.09.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/5501/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого судді Пасічника Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Сосновської В.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Глазкова А.С.

представника відповідача Філіпової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Преображенська, 2, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 34977816) про скасування постанови державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2024р. Кіровоградським окружним адміністративним судом відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Байрамової Ірини Миколаївни від 08.08.2024 про відкриття виконавчого провадження №75716083 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №1/8394 від 12.07.2024 про стягнення із ОСОБА_1 на користь держави штраф у розмірі 20000,00 грн.; згідно ч.2 ст.3208 КУпАП в разі несплати штрафу протягом 15 днів, з правопорушника стягується подвійний розмір, тобто 40000,00 грн.;

- зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) закрити виконавче провадження №75716083 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №1/8394 від 12.07.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2024 №1/8394, його притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 20000 грн. При цьому вказана постанова містить адресу місця проживання: АДРЕСА_2 , в той час, як його дійсна адреса місяця проживання: АДРЕСА_2 . Вказану постанову позивач не отримав, через невірно зазначену адресу місця проживання. На підставі вказаної постанови відповідачем постановою від 08.08.2024 відкрито виконавче провадження №75716083, яка також містить невірну адресу місця проживання: АДРЕСА_2 , а тому вказана постанова позивачем не отримувалась. Про існування виконавчого провадження позивач дізнався після арешту його грошових коштів на банківському рахунку. 12.08.2024 отримавши копію постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач добровільно сплатив 16.08.2024 кошти в розмірі 20000 грн. Натомість виконавче провадження не завершено, та продовжується стягнення 40000 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 10.09.2024.

Відповідач позов не визнав надавши відзив та зазначивши, що винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення грошових коштів відбувається в межах повноважень та у спосіб визначені Законом України "Про виконавче провадження" (а.с.40-42).

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали, представник відповідача позов заперечив та просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши адміністративний позов, долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії паспорта позивача місцем реєстрації його місця проживання є: АДРЕСА_2 (а.с.9-12).

Згідно розпорядження Кіровоградського міського голови від 19.02.2016 №24 (а.с.26), АДРЕСА_3 .

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2024 №1/8394, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 20000 грн. При цьому вказана постанова містить адресу місця проживання позивача: АДРЕСА_2 , в той час, як його дійсна адреса місяця проживання: АДРЕСА_2 (а.с.16-22).

Вказані обставини з об`єктивних причин унеможливили вчасно ознайомитися позивачем зі змістом постанови та можливого вжиття заходів з її оскарження чи вчасного виконання.

На підставі постанови від 12.07.2024 №1/8394, відповідачем 08.08.2024 відкрито виконавче провадження №75716083, але при цьому згідно супровідного листа від 08.08.2024 постанова направлена на недійсну адресу позивача: АДРЕСА_2 (а.с.24,25).

Про існування відкритого виконавчого провадження позивач дізнався 12.08.2024 після особистого звернення до відповідача із заявою від 08.08.2024 про отримання копії виконавчого документу (а.с.14,15).

16.08.2024 позивач добровільно сплатив суму штрафу в розмірі 20000 грн., що підтверджується копією квитанції долученої до матеріалів справи (а.с.33).

Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини суд дійшов наступних висновків.

Враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження» суд не вбачає в діях відповідача порушень вимог вказаного закону в частині відкриття виконавчого провадження №75716083, адже до виконання прийнято документ, який в розумінні ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, а зміст, як самої постанови так і виконавчого документу відповідає вимогам статей 3, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Натомість щодо подальшого вчинення виконавчих дій щодо виконання постанови від 12.07.2024 №1/8394 суд враховує, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В даному випадку, продовжуючи здійснювати виконавчі дії, посадовою особою відповідача не враховано про необізнаність позивача щодо існування постанови про стягнення штрафу, добровільну сплату 20000 грн., а тому подальші виконавчі дії створюють несприятливі наслідки для прав позивача у вигляді надмірної сплати суми штрафних санкцій, за відсутності вини та неможливості виконання постанови від 12.07.2024 №1/8394 у визначені нею строки.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача закрити виконавче провадження №75716083, але не зазначаючи при цьому конкретну норму Закону.

Стаття. 37 Закону України "Про виконавче провадження" містить вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження і не передбачає можливість закінчити виконавче провадження за рішенням суду.

Разом з тим, з метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи обставини справи та добровільну сплату позивачем штрафу в розмірі 20000 грн., яка належала до сплати в разі вчасного отримання ним постанови від 12.07.2024 №1/8394, яку позивач з об`єктивних причин не міг отримати, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З огляду на викладене, суд, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250, 262,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.

Зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) закінчити виконавче провадження №75716083 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №1/8394 від 12.07.2024 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядку, визначеному ст.272 КАС України.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядку, встановленому ч. 6 ст.287 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 10 вересня 2024 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК