Рішення № 121510396, 10.09.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року № 320/40217/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація» до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Актіс Трейд», про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техіновація» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення заходів контролю та неприпинення права користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами №5301 від 08.11.2021;

- зобов`язати відповідача розглянути звернення позивача за вих. №01/09 від 01.09.2023 року та здійснити заходи державного нагляду (контролю) у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр щодо діяльності за спеціальним дозволом на користування надрами №5301 від 08.11.2021 шляхом проведення перевірки у встановленому законом порядку;

- зобов`язати відповідача здійснити дії спрямовані на анулювання спеціального дозволу на користування надрамиє5301 від 08.11.2021 року у встановленому законом порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Актіс Трейд» не виконало зобов`язання передбачені угодою та вимогами чинного законодавства, чим порушило умови користування ділянкою надр передбачені Спецдозволом №5301, Угодою №5301 та нормами діючого законодавства, а також створило реальний ризик для життя здоров`я людей, ризик завдання значної шкоди надрам, екології, свердловинам та підземним спорудам (об`єктам) позивача. В свою чергу позивач вважає, що відповідачем не вчинило жодних дій щодо створених ризиків та порушень допущених ТОВ «Актіс Трейд», на думку позивача відповідач повинен був здійснити заходи геологічного контролю та вживати заходи реагування на загрози та порушення допущенні надрокористувачами за спеціальними дозволами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 залучено до участі у справі які третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Актіс Трейд» (далі - третя особа).

До суду від третьої особи надійшло пояснення у справі. Третя особа просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки з тексту позовної заяви не можливо встановити, яким чином порушено права та інтереси позивача. Звертає увагу, що реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з даним позовом позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, наявність/відсутність бездіяльності Державної служби геології та надр України, як така «бездіяльність» порушує (зачіпає) права позивача та законні інтереси та яким чином анулювання спеціального дозволу ТОВ «Актіс Трейд» на користування надрами №5301 від 08.11.2021 захистить чи/або відновить права та законні інтереси позивача.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи відзив, відповідач зазначає, що відповідач не має правових підстав для проведення заходів державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання ТОВ «Актіс Трейд» відповідно до спеціального дозволу №5301 від 08.11.2021. Крім того, звертає уваги, що не має правових підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5301 від 08.11.2021 в судовому порядку.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому просив позов задовольнити. Крім того, зазначив, що відзив відповідача є необґрунтованим, доводи наведені у ньому безпідставними, а відтак такими що не можуть бути прийняті до уваги судом.

Третьою особою подано клопотання про витребування та долучення доказів. Відповідно до цього клопотання третя особа просить витребувати докази від позивача.

Надаючи оцінку клопотанню про витребування доказів, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).

Суд зазначає, що вимоги до клопотання про витребування доказів є вичерпними та обов`язковими. Водночас, ознайомившись зі змістом клопотання позивача про витребування доказів, судом встановлено, що останнє не містить у собі обґрунтованих підстав для витребування зазначених у клопотанні документів.

Разом з тим, матеріали долучені позивачем до позову та відповідачем до відзиву на позовну заяву є достатніми для повного та об`єктивного розгляду даної справи.

Інші матеріали які просить витребувати позивач не входять до предмету дослідження та не мають впливу, як засіб доказування в межах розгляду даної справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання третьої особи про витребування доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2009 позивач отримав спеціальний дозвіл на користування надрами за реєстраційним номером 5098, до якого 15.12.2020 внесено зміни наказом Державної служби геології та надр України. Спеціальний дозвіл на користування надрами №5098 видано позивачу з наступним видом надрокористування: видобування корисних копалин з метою видобування кам`яного вугілля, супутніх корисних копалин та компонентів. Об`єкт надрокористування (назва родовища): Поле Шахти «Свято-Покровська», пласти т 6-2, m 5-1, m 4-2, m 4-0, m 1-1, 1 8, 1 8-в, 1 8-н.

30.03.2010 позивачем отримано акт гірничого відводу №1665 з метою розробки родовища кам`яного вугілля в межах шахти «Свято-Покровська» (поле закритої шахти Красноармійська), пласти m 6-2, m 5-1, m 4-2, m 4-0, m 1-1, 1 8, 1 8-в, 1 8-н.

В електронній торговій системі «Прозорро.Продажі» відбувся аукціон з продажу лоту, а саме спеціального дозволу на користування надрами - продажу лоту, а саме спеціального дозволу на користування надрами.

08.11.2021 Державною службою геології та надр України видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Актіс Трейд» спеціальний дозвіл на користування надрами №5301 на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення з метою геологічного вивчення кам`яного вугілля, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями. Об`єкт надрокористування (назва родовища): Ділянка, виділена по падінню від виходу пласта m4.2 під наноси (ізогіпса +180) до ізогіпси +80, по простяганню від Гнілушинського скиду на півдні до Самойлівського скиду на півночі, в межах шахти Свято-Покровська.

Згідно протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 03.09.2021 №SUE001-UA-20210629-34424.

На підставі вищезазначеного протоколу, 22.09.2021 між Державною службою геології та надр України та ТОВ «Актіс Трейд» укладений Договір №7/12-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ кам`яного вугілля Ділянки, виділеної по падінню від виходу пласта m42 під наноси (ізогіпса +180 м) до ізогіпси + 80 м, по простяганню від Гнілушинського скиду на півдні до Самойлівського скиду на півночі, в межах шахти «Свято-Покровська», яка знаходиться в Краматорському районі Донецької області.

08.11.2021 на підставі протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 03.09.2021 № SUE001-UА-20210629-34424 та Договору №7/12-21 Державною службою геології та надр України видано ТОВ «Актіс Трейд» спеціальний дозвіл на користування надрам реєстраційний номер 5301, в якому містяться географічні точки координати ділянки, в межах якої здійснюється геологічні вивчення кам`яного вугілля, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями. Місцезнаходження родовища, згідно спецдозволу - Донецька область, Краматорський район, східна околиця села Курицине. Назва родовища: ділянка, виділена по падінню від виходу пласта m4.2 під наноси (ізогіпса +180м) до ізогіпси +80м, по простяганню від Гнілушинського скиду на півдні до Самолійського скиду на півночі, в межах шахти «Свято-Покровська». Площа земельної ділянки 26,86 га.

Окрім того, 08.11.2021 до Спецдозволу №5301, між ТОВ «Актіс Трейд» та Держгеонадрами, було укладено Угоду №5301 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

В подальшому, між ТОВ «Актіс Трейд» та ТОВ «ШПБУ СХІД» укладений договір підряду, за умовами якого ТОВ «Актіс Трейд», за яким замовник, доручає ТОВ «ШПБУ СХІД», як підряднику, виконати роботи: будівництво наземних та підземних об`єктів, проведення розкриваючих, підготовчих та геологорозвідувальних гірничих виробок, видобуток вугілля на ділянці виділеній по падінню від виходу пласта m4.2 під наноси від ізогіпси+ 180 до ізогіпси +80 між Самойлівським та Гнілушинським скидами.

Судом встановлено, що ТОВ «Актіс Трейд» отримало Спецдозвіл на користування вказаним родовищем, це родовище (до цього) використовувалось ТОВ «Техіновація», яке мало відповідний Спеціальний дозвіл на користування надрами в межах поля шахти «Свято-Покровська».

Третя особа зазначає, що протягом 2018-2021 років між ТОВ «Техіновація» та ТОВ «ШПБУ СХІД» укладались договори підряду щодо будівництва наземних та підземних об`єктів, проведення розкриваючих, підготовчих та геологорозвідувальних гірничих виробок, видобуток вугілля, монтажно-демонтажні роботи в межах поля шахти «Свято-Покровська».

01.03.2021 позивач отримано новий спеціальний дозвіл на користування надрами №5098, згідно якого, на підставі наказу Держгеонадр № 581 від 15.12.2020, з поля шахти «Свято-Покровська» було виключено ділянку, виділену по падінню від виходу пласта т42 під наноси (ізогіпса +180м) до ізогіпси +80м, по простяганню від Гнілушинського скиду на півдні до Самойлівського скиду на півночі, в межах шахти «Свято-Покровська».

Третя особа в поясненнях зазначила, що позивач сам виступав замовником таких робіт поки мав спецдозвіл № 5098, в який до 01.03.2021 була включена ділянка, виділену по падінню від виходу пласта m4.2 під наноси (ізогіпса +180м) до 130гіпси +80м, по простяганню від Гнілушинського скиду на півдні до Самойлівського скиду на півночі, в межах шахти «Свято-Покровська».

Позивач у позові зазначає, що питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).

Угода про умови користування ділянкою, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування - є невід`ємними частинами дозволу, про що прямо зазначено як в самому Спецдозволі №5301 та і в п. 10 Порядку №615.

Згідно з п. 1.1. та п. 5.3.12. Угоди №5301, Надрокористувач зобов`язався виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства.

Відповідно до п. 3.6 Угоди №5301, особливі умови користування надрами визначаються в Дозволі та цією Угодою і є обов?язковими до виконання Надрокористувачем.

Отже, обов`язковим для ТОВ «Актіс Трейд» є дотримання особливих умов викладених в Спецдозволі №5301 та умов Угоди № 5301. Позивач в позові зазначає, що Спецдозволом № 5301 для ТОВ «Актіс Трейд» встановлено наступні особливі умови:

- виконання умов Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за листом від 07.05.2021 № 25/2-22/9578-21;

- протягом одного місяця після отримання спеціального дозволу зареєструвати форму 3-гр у Держгеонадрах;

- своєчасно і в повному обсязі сплатити обов`язкові платежі до Державного бюджету згідно з чинним законодавством;

- обов`язково передавати в установленому законодавством порядку геологічну інформацію, отриману в процесі робіт, до Держгеонадр протягом трьох місяців після затвердження звіту;

- щорічно звітувати перед Держгеонадрами щодо дослідно-промислової розробки згідно з формою 5-гр.

Крім того, позивач зазначає, що Угодою №5301 ТОВ «Актіс Трейд» було зобов`язано, серед іншого:

а) зареєструвати роботи і дослідження пов`язані з геологічним вивченням та дослідно-промисловою розробкою родовища у встановленому порядку (п.5.3.1.);

б) забезпечити повноту геологічного вивчення, охорону надр та довкілля відповідно до Програми робіт (п. 5.3.3.);

в) підготувати звіт про результати геологічного вивчення (п.5.3.4.);

г) проводити роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт (п. 5.3.5.);

д) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього середовища (п.5.3.11.);

е) дотримуватися вимог та умов, передбачених Дозволом та цією Угодою (5.3.12.);

є) надавати в установленому порядку Держгеонадрам інформацію щодо користування надрами (п. 5.3.13);

ж) створити безпечні для працівників і населення умови проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин (5.3.21);

з) щороку подавати до Держгеонадр інформацію щодо стану виконання Програми робіт за формою встановленою законодавством та надавати їм відповідні пояснення (п. 7.1.);

и) подавати до Держгеонадр щорічні звіти відповідно до форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин (п. 7.2.).

Так, позивач вважає, що ТОВ «Актіс Трейд» не виконало вищевказані зобов`язання, порушило умови користування ділянкою надр передбачені Спецдозволом №5301, Угодою №5301 та нормами діючого законодавства, а також створило реальний ризик для життя і здоров`я людей, ризик завдання значної шкоди надрам, екології, свердловинам та підземним спорудам (об`єктам) ТОВ «Техіновація». В свою чергу Держгеонадра не вчинило жодних дій щодо створених ризиків та порушень допущених ТОВ «Актіс Трейд».

У зв`язку з цим, 01.09.2023 позивачам звернувся до відповідача із звернення в якому просив:

- здійснити відповідні заходи контролю щодо ТОВ «Актіс Трейд» адже відсутність контролю та відповідних заходів реагування щодо порушень та дій ТОВ «Актіс Трейд», створює реальні ризики для життя і здоров`я людей, ризики завдання значної шкоди надрам, екології, свердловинам та підземним спорудам (об?єктам) ТОВ «Техіновація»;

- звернутись до адміністративного суду з відповідним позовом про анулювання Спецдозволу № 5301 через допущені ТОВ «Актіс Трейд» порушення, адже це створило реальні ризики для життя і здоров`я людей, ризики завдання значної шкоди надрам, екології, свердловинам та підземним спорудам (об?єктам) ТОВ «Техіновація».

Листом відповідача від 23.11.2023 №6983/02/2-23 позивача повідомлено, що «на цей час припинено проведення перевірок діяльності суб`єктів господарювання, в зв`язку із веденням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-1X (із змінами), та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».

Окремо повідомляємо, що анулювання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у відповідності до статті 26 Кодексу України про надра.

Порушення зазначені у листі підпадають під пункти 4 та 5 статті 26 Кодексу України про надра, а саме:

4) заподіяння внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої шкоди життю чи здоров`ю людей або виникнення істотного забруднення навколишнього природного середовища;

5) невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт.

Спеціальний дозвіл на користування надрами анулюється з підстав, визначених пунктами 2, 4-7 і 10 частини другої статті 26 Кодексу України про надра - виключно судом.

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених пунктами 4, 5, 7 і 10 частини другої цієї статті, дозволяється виключно у разі, якщо такі підстави були встановлені за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю).

Враховуючи викладене, Державна служба геології та надр України на цей час не має правових підстав для проведення заходів державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання ТОВ «Актіс Трейд», відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 5301 від 08.11.2021, а також правових підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5301 від 08.11.2021 в судовому порядку.».

Вважаючи протиправною бездіяльністю відповідача, що порушує їх права та інтереси, позивач звернулась до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Згідно із ч.1 ст.13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Відповідно до статті 15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції.

Згідно з частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані:

використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Статтею 60 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно із частиною 1 статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок №615.

Відповідно до пункту 10 Порядку №615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Пунктом 22 Порядку №615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Частиною сьомою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Відповідно до частин 1-6 статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі закінчення встановленого строку користування надрами, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з відчуженням прав на користування надрами шляхом укладення договору купівлі-продажу чи внесення таких прав як вклад до статутного капіталу суб`єктів господарювання, анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі:

1) звернення користувача надр із заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, в тому числі якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) виявлення факту вичерпання запасів, визначених спеціальним дозволом на користування надрами, на основі звітності, поданої надрокористувачем, - якщо надрокористувач не звернувся у встановленому цим Кодексом порядку із заявою про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 5 частини першої статті 16-5 цього Кодексу;

3) наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи, яка є надрокористувачем, шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є надрокористувачем, а також у разі неподання надрокористувачем заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з перетворенням юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування надрами у строк, встановлений пунктом 14 частини першої статті 16-5 цього Кодексу;

4) заподіяння внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої шкоди життю чи здоров`ю людей або виникнення істотного забруднення навколишнього природного середовища;

5) невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт;

6) встановлення факту подання в заяві про видачу спеціального дозволу на користування надрами та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей щодо заявника;

7) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушенням вимог законодавства - після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з таким порушенням із наданням достатнього часу для їх усунення;

8) застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування надрами;

9) наявності підстави, передбаченої частиною четвертою статті 16-1 цього Кодексу;

10) виявлення підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами, передбачених Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ" - для спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, та видобування газу (метану) вугільних родовищ.

Спеціальний дозвіл на користування надрами анулюється з підстав, визначених пунктами 1, 3, 8 і 9 частини другої цієї статті, відповідним дозвільним органом, а з підстав, визначених пунктами 2, 4-7 і 10 частини другої цієї статті - виключно судом.

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених пунктами 4, 5, 7 і 10 частини другої цієї статті, дозволяється виключно у разі, якщо такі підстави були встановлені за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю). Анулювання спеціального дозволу на користування надрами з підстави, визначеної пунктом 8 частини другої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог, передбачених частинами п`ятою - сьомою статті 13 цього Кодексу.

У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) анулювання спеціального дозволу на користування надрами строк дії такого спеціального дозволу на користування надрами та відповідно строк користування надрами продовжується дозвільним органом на строк такого анулювання.

У разі припинення права на користування надрами внаслідок закінчення встановленого строку користування надрами або у разі анулювання спеціального дозволу на користування надрами питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб`єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред`являють керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб`єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

З огляду на системний аналіз наведених норм права, суд дійшов висновку, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

З матеріалів справи становлено, що позивач звернувся до відповідача із звернення в якому просив відповідача здійснити заходи контролю щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Актіс Трейд» та звернутися до адміністратвиного суду з позовом про анулювання спецдозволу №5301 через допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «Актіс Трейд» порушення.

Листом відповідач від 23.11.2023 №6983/02/2-23 повідомив позивача, що на даний час припинено проведення перевірок діяльності суб`єктів декларування, у зв`язку із веденням воєного стану Указом Президента України.

Проте, позивач вважає, що відповідач має законе право на здійснення заходів державного нагляду (контролю) шляхом проведення перевіри, оскільки відповідач є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, а тому може на виконання таких заходів виключно у випадках наявності рішення Кабінету Міністрів України за умов визначених положеннями п. 2 Постанови КМУ від 13.03.2022 № 303.

З даного приводу, слід зазначити наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому, Указоми Президента України було продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який діє станом на сьогодні.

Отже, станом з 24.02.2022 та на час на та час звернення позивача із заявою про здійснення заходів контролю та здійснення посадовими особами відповідача контролю (перевірки), в Україні було введено та діяв воєнний стан.

13.03.022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №303, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 Постанови №303, вирішено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Водночас, пунктом 2 Постанови №303 передбаченого, що протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, - на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Таким чином, протягом періоду воєнного стану здійснення перевірок заходів державного нагляду (контролю), можливе за наявності рішення Кабінету Міністрів України за умов визначених положеннями п. 2 Постанови № 303.

З урахуванням вищезазначеного, то суд вважає, що відповідачем не вчинено протиправну бездіяльність щодо нездійснення заходів контролю за діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Актіс Трейд».

Крім того, суд звертає увагу, що позивач зазначає, що відповідач має право анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами, який виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Актіс Трейд» у зв`язку з тим, що останнім порушено вимоги п. 4 та п. 5 ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра, а саме: вчиняються заподіяння внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої шкоди життю чи здоров`ю людей або виникнення істотного забруднення навколишнього природного середовища (п. 4); та невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт (п. 5).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 26 Кодексу України про надра спеціальний дозвіл на користування надрами анулюється з підстав визначених пунктами 2, 4-7 і 10 частини другої цієї статті - виключно судом.

Проте, анулювання спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених пунктами 4, 5, 7 і 10 частини другої цієї статті, дозволяється виключно у разі, якщо такі підстави були встановлені за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю).

Суд зазначає, що правових підстав для звернення до суду у Держгеонадр відсутні. Аналізуючи у сукупності вказані вище норми матеріального права та фактичні обставини справи, судом встановлено, що жодної бездіяльності в діях Держгеонадр в рамках спірних правовідносин наразі судом не встановлено. Крім того, за змістом статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За правилами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 12.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України. При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. В постанові Верховного Суду України від 24.02.2015 по справі №21-34а15 зазначено, що за змістом статті 6 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною.

В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів. У рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Суд наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

При цьому, порушення вимог Закону бездіяльністю владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання її протиправною є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо бездіяльність суб`єкта владних повноважень є протиправною, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Відсутність порушеного права встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Правова позиція щодо обов`язкової умови надання правового захисту судом, як то наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постанові від 22.05.2022 по справі № 826/14230/16.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16 та від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом.

Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права; пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику.

Крім цього особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені і в результаті визнання тих чи інших дій та/або бездіяльності майнові права чи інтерес заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Тобто позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача стосовно нездійснення заходів контролю та не припинення права користування надрами Товариством з обмеженою відповідальністю «Актіс Трейд» згіднно спеціального дозволу на користування надрами №5301 від 08.11.2021, стороною якої він не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином не проведенння такої перевірка (заходів контролю) порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Такої ж позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.

Так, суд зазначає, що позивач не зазначив, які його права порушені тим, що відповідач відмовив у здійсненні захоодів контролю та яким чином вони відновляться.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи усні та письмові пояснення по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.