Рішення № 121507987, 10.09.2024, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1045/24

Провадження № 2/739/246/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого суддіІващенка І.К.,

при секретарі судового засідання Шкурат О.Г.,

за участю:

відповідача : ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новгород-Сіверський, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 , про стягнення переплати пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в в Чернігівській області (далі позивач, ГУ ПФУ в Чернігівській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути переплату пенсії по втраті годувальника в сумі 16103,57 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області перебував ОСОБА_1 , якому призначено пенсію по втраті годувальника у зв`язку зі смертю батька.

Згідно документів наданих відповідачем останньому було продовжено виплату пенсії на період з 01.09.2021 по 31.08.2022 (довідка від 20.09.2021 № 92).

У той же час, відповідно до довідки № 83 від 03.01.2023 року Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж транспорту та комп`ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» ОСОБА_1 відрахований 06.12.2021 р. з коледжу за власним бажанням, про що органи Песійного фонду не повідомив.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не повідомив позивача про припинення навчання утворилась переплата пенсії за період з 01.02.2022 року по 31.08.2022 року в розмірі 16468,00 грн., що підтверджується протоколом за період 01.12.2021 по 31.01.2023 ПАТ КБ «Приват Банк» фактично отриманої пенсії.

Згідно листа ГУ ПФУ в Чернігівській області № 2500-040108/3487 АТ КБ «Приватбанк» було повернуто позивачу з особового рахунку відповідача в сумі доступного залишку на рахунку 364,43 грн.

У зв`язку із закінченням строку виплати пенсії залишок переплати становить 16103,57 грн.

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 08.05.2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у вищевказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.06.2024 року.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці судове засідання, було відкладено на іншу дату.

02.09.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до справи копії заяви до ГУ ПФУ в Чернігівській області про розстрочення суми боргу та квитанції про часткову сплату боргу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляд справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі непогашеного боргу 12803,57 грн. В іншій частині позову просив відмовити.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію по втраті годувальника.

Відповідно до довідки № 92 від 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 навчається в ВСП «ФКТКТ НУ «Чернігівська політехніка» терміном навчання з 15.09.2020 року по 14.06.2023 року (а.с. 6).

Разом з цим, із довідки № 83 від 03.01.2027 року Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж транспорту та комп`ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» ОСОБА_1 відрахований 06.12.2021 р. з коледжу за власним бажанням (а.с. 8 зв.).

У свою чергу, ОСОБА_1 не повідомив позивача про припинення навчання.

Відповідно довідки ГУ ПФУ в Чернігівській області АТ КБ «Приватбанк» повернуло позивачу суму переплати 364,43 грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до ОСОБА_1 з проханням повернути залишок надмірно виплачених коштів, однак внаслідок не задоволення відповідної вимоги, звернувся з даним позовом до суду (а.с. 14).

Згідно квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки: № 29 від 29.06.2024 на суму 300,00 грн, № 12 від 10.07.2024 на суму 1000,00 грн, № 6 від 13.08.2024 на суму 1000,00 грн, № 12 від 02.09.2024 на суму 1000,00 грн. відповідач сплатив суму боргу у розмірі 3300,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року №374/7695.

Згідно п. 3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо.

Таким чином, необхідною умовою повернення надмірно виплачених сум пенсій є, зокрема, зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Згідно ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ст. 1215 ЦК України).

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі наявності недобросовісності з боку набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи слідує, що № 83 від 03.01.2027 року Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж транспорту та комп`ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» ОСОБА_1 відрахований 06.12.2021 р. з коледжу за власним бажанням.

Водночас, про наявність відповідних обставин ОСОБА_1 не повідомив позивача.

АТ КБ «Приватбанк» повернуло позивачу суму переплати 364,43 грн.

Відповідач частково сплатив суму боргу у розмірі 3300,00 грн.

Таким чином, залишилася переплата пенсії в розмірі 12803,57 грн.

Дослідивши та надавши належну оцінку доказам, суд приходить до висновку, що відповідач при призначенні йому пенсії був належним чином повідомленим про обставини, за яких втрачав право на отримання пенсії по втраті годувальника, але не повідомивши позивача про відрахування його із ВУЗу, продовжив отримувати пенсію. Вказана неправомірна поведінка відповідача призвела до безпідставного отримання ним пенсії і останньому були надміру виплачені кошти за період з 01 січня 2022 року по 31 серпня 2022 років в сумі 16468,00 грн., внаслідок чого надмірно виплачені пенсійні кошти підлягають поверненню позивачу з урахуванням повернутої суми 364,43 грн. та часткової оплати позивачем суми боргу у розмірі 3300,00 грн., а саме 12803,57 грн., а позов в цій частині підлягає задоволенню.

В частині стягнення переплати в сумі 3300,00 грн. у позові слід відмовити.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2407,49 грн. (12803,57*3028/16103,57).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 , про стягнення переплати пенсії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області переплату пенсії в розмірі12803 (дванадцять тисяч вісімсот три) гривні 57 копійок.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі2407(дві тисячі чотириста сім) гривень 49 копійок.

Учасники у справі:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ: 21390940, місце знаходження: вул.. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, 14603.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.К. Іващенко