Рішення № 121504995, 29.08.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1791/24 Провадження № 2/304/377/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2024 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

представника позивача адвоката Турецької Є.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1791/24 за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

адвокат Турецька Є.А. в інтересах ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить визнати відповідача ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Перечинський відділ ДРАЦСу внести зміни до актового запису про народження дитини, де у відомостях про батька вказати батьком дитини відповідача замість ОСОБА_6 , а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 2 000 грн щомісячно, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_7 (15 липня 2022 року змінила прізвище з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 ) та ОСОБА_1 з листопада 2015 року мали стосунки, під час яких позивач завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_5 . Оскільки після того, як відповідач дізнався про вагітність позивача, стосунки між ними припинились, відтак дитина була зареєстрована в органах РАЦС на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. Відповідач надав свій біологічний матеріал для проведення ДНК тесту на батьківство на предмет встановлення біологічного батьківства відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який буде готовий приблизно 10 серпня 2024 року та наданий суду для дослідження як доказу. Крім цього зазначає, що дитина постійно проживає з матір`ю, яка самостійно не зможе забезпечити доньці належний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Після народження доньки ОСОБА_1 , який є працездатним та може сплачувати аліменти, не спілкувався з нею, не брав участі у її вихованні, не надавав матеріальну допомогу. Сторони не досягли жодних домовленостей щодо того, в який спосіб відповідач буде виконувати свій матеріальний обов`язок перед дитиною та, відповідно, який розмір сплачуватиме на її утримання. З огляду на вищевикладене просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом адвоката Турецької Євгенії Андріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 13 серпня 2024 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з`явилася, однак її представник адвокат Турецька Є.А. у судовому засіданні уточнила позовну вимогу в частині внесення змін до актового запису про народження, а саме просила у відомостях про батьківство вказати батьком ОСОБА_1 замість ОСОБА_6 , прізвище дитини залишити без змін, а по батькові дитини змінити з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ». Таким чином уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник Перечинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції як третьої особи ОСОБА_2 не заперечила проти задоволення пред`явленого позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31)).

Отже, коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58)).

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 125 СК якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду (частина перша статті 128 СК України).

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Суд встановив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі не перебували.

П`ятнадцятого липня 2022 року у Перечинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 111, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 15 липня 2022 року (а. с. 8).

Батьками ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , про що 21 вересня 2016 року Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області зроблено актовий запис № 89, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 21 вересня 2016 року (а. с. 4).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу № 00045944215, сформованого 11 липня 2024 року та наданого Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відомості про ОСОБА_6 як про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а. с. 5-6).

Отже, вказане свідчить, що матір`ю дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 , а відомості про її батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Поряд з цим, позивач ОСОБА_4 , звертаючись до суду з даним позовом, стверджує про те, що біологічним батьком її доньки є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Схожий за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18, від 11 січня 2023 року у справі № 504/4181/17.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації №3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Як вбачається із Висновку про біологічне батьківство № MGU 0784 від 24 липня 2024 року, наданого ТОВ «Генкод Діагностик», біологічне батьківство ОСОБА_1 (Передбачуваний батько) щодо дитини ОСОБА_5 не може бути виключено, ймовірність батьківства становить 99,9999023447 %.

Відповідач ОСОБА_1 у свою чергу у ході судового розгляду справи ані будь-яких заперечень проти вказаного висновку експерта, ані клопотання про призначення повторної генетичної експертизи не подавав; уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

У пунктах 4, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо: дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК); у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК); батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 135 СК). Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у СК.

Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. При зверненні до суду особи, на утриманні якої перебуває дитина і яка не є опікуном (піклувальником), або чоловіка, котрий не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, яка (матір) померла чи оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав або не проживає з дитиною не менше шести місяців і не виявляє про неї материнської турботи й піклування, для захисту інтересів дитини до участі у справі необхідно залучити орган опіки та піклування.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Повно та всебічно дослідивши обставини, що мають значення для справи, надавши оцінку доказам, враховуючи Висновок про біологічне батьківство № MGU 0784 від 24 липня 2024 року, яким підтверджено вірогідність біологічного батьківства ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_5 , що становить величину не менше ніж 99,99 %, суд вважає доведеним той факт, що позивач є біологічним батьком цієї дитини.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав (частина перша статті 22 Закону України від 01 липня 2010 року N 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Крім цього встановлено, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини). Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, враховуючи те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання малолітньої доньки.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 цього Кодексу суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Таким чином, враховуючи наведене, вимоги ч. 1 ст. 182 СК України, а також те, що достовірних відомостей про заробіток (дохід) відповідача у суду немає, тому виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги визнання відповідачем позову, суд вважає за можливим визначити розмір аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Згідно ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Також з відповідача підлягають стягненню сплачені позивачем судові витрати, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 51, 52 Конституції України, ст. 121, 125, 135, 141, 181, 182, 184, 191, 192 СК України, ст. 12, 13, 44, 76-83, 109, 141, 258-259, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

уточнений позов ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перечинському відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 за № 89 від 21 вересня 2016 року, зробленого Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, та записати: батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; у відомостях про дитину: по батькові з « ОСОБА_10 » змінити на « ОСОБА_11 », прізвище, ім`я, дату та місце народження залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини, а саме доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп щомісячно, починаючи з 17 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_4 , РНОКП: НОМЕР_4 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Турецька Євгенія Андріївна; місцезнаходження: 88015, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Легоцького, 20/8.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Перечинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ: 25999080; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, вул. Ужгородська, 43.

Повне судове рішення складено 29 серпня 2024 року.

Головуючий: Ганько І. І.