Рішення № 121504310, 29.07.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53482/23-ц

пр. 2-4656/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представник відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Київгазенерджи» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Київгазенерджи» (далі - відповідач, ДП «Київгазенерджи») про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 14 881,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Указує на те, що у квітні 2022 року він помилково сплатив кошти у розмірі 14 881 грн за послуги з постачання природного газу на рахунок ДП «Київгазенерджи». Зазначає, що його ніхто не поінформував про те, що споживачі, які раніше отримували газ від ДП «Київгазенерджи», включені до реєстру клієнтів ГК «Нафтогаз України».

15 листопада 2022 року він звернувся до ДП «Київгазенерджи» із заявою, у якій просив повернути помилково сплачені ним кошти, які надійшли на рахунок ДП «Київгазенерджи» в сумі 14 881,00 грн, але кошти не повернуті.

Зазначає, що грошові кошти в розмірі 14 881,00 грн. ДП «Київгазенерджи» набуті безпідставно та станом на час звернення до суду позивачу відповідачем не повернуті.

З урахуванням викладеного просив суд про стягнути з ДП «Київгазенерджи» безпідставно набуті кошти у розмірі 14 881,00 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07 березня 2024 року.

У березні 2024 року до суду надійшов відзив представника ДП «Київгазенерджи» на позовну заяву, в якому він заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що для урегулювання стану рахунків між суб`єктами ринку природного газу прийнято Закон України від 14 липня 2021 року «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Відповідно до довідки Печерського районного сулу м. Києва судове засідання, призначене на 30 квітня 2024 року, було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Дату наступного судового засідання призначено на 29 липня 2024 року.

Позивач в судове засідання 29 липня 2024 року не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просить розглядати справу за його відсутності та відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно листа ДП «Київгазенерджи» від 14 грудня 2022 року № 4424/19-01 убачається, що позивач 15 листопада 2022 року звертався до відповідача з питанням повернення коштів внаслідок переходу побутового споживача до постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України», на яке було надано відповідь про те, що наразі проводяться консультації з Міністерством енергетики України та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» щодо впровадження можливості перенесення/зарахування сплачених побутовим споживачем коштів на рахунок нового постачальника ТОВ «ГК Нафтогаз України», про що буде проінформовано.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначено нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отримуванням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншого (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно, зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц викладено позицію про те, що «… зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичного змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала».

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість також не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Позивач ставлячи вимогу про стягнення безпідставно набутих коштів, виходячи з описаних ним обставин, фактично просить стягнути з відповідача кошти, які були перераховані на оплату послуг з постачання природного газу.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення заявлених позивачем коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

Позивач не просив стягнути з відповідача заявлену суму як збитки, не обґрунтовував реальну можливість доходів та вину відповідача у завданні йому збитків, не надав доказів про це.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У справі відсутні докази про те, що відповідач збагатився за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

За викладених обставин відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення з ДП «Київгазенерджи» на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 14 881 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати несе позивач відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 11, 1212 ЦК України, статтями 4, 5, 10, 12, 13, 19,76-81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Київгазенерджи» про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 05.08.2024 року.

Суддя Є.С. Хайнацький