Рішення № 121500919, 10.09.2024, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/263/24

Справа № 356/502/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

розглянувши вприміщенні Березанськогоміського судуКиївської областів порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення (виклику)сторін цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з відповідачем по справі ОСОБА_2 він перебуває у шлюбі, зареєстрованому 25 червня 1993 року Березанською міською Радою народних депутатів Київської області, актовий запис № 58.

Від шлюбу з відповідачем мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як стверджує позивач, подружнє життя між ним та відповідачем не склалося. Почуття любові, поваги, довіри та взаєморозуміння, що існували між ними раніше, назавжди зникли.

Спільне господарство ними не ведеться, шлюбні відносини фактично припинені. Спору щодо розподілу спільно нажитого майна, між ними не існує.

ОСОБА_1 зазначив у позовній заяві, що збереження шлюбу з відповідачем буде суперечити його інтересам, зважаючи на що він просить суд розірвати шлюб, не надаючи терміну на примирення.

Отже, ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 червня 1993 року Березанською міською Радою народних депутатів, актовий запис № 58.

Як визначеноч.2ст.19ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється заправилами,передбаченими цимКодексом,у порядку наказного провадження; позовного провадження(загальногоабо спрощеного); окремого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом сторонам в ухвалі про відкриття провадження у справі.

19.07.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено та розгляд справи ухвалено здійснювати одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що Березанським міським судом Київської області винесено відповідну ухвалу.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідач ОСОБА_2 отримала, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 не скористалася своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подала відзив.

В силуприписів ч.13ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.

Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 24СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст.105СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно зі ст.112СК України суд з`ясовуєфактичні взаєминиподружжя,дійсні причинипозову пророзірвання шлюбу,бере доуваги наявністьмалолітньої дитини,дитини зінвалідністю таінші обставинижиття подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 25.06.1993 Березанською міською Радою народних депутатів Київської області, 25 червня 1993 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб, про що 25.06.1993 Березанською міською Радою народних депутатів Київської області було зроблено відповідний актовий запис за № 58. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище: ОСОБА_5 (а.с. 4).

Сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 27 травня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області (а.с. 5).

Як стверджує позивач, подружнє життя між ним та відповідачем не склалося. Почуття любові, поваги, довіри та взаєморозуміння, що існували між ними раніше, назавжди зникли.

Спільне господарство сторонами не ведеться, шлюбні відносини фактично припинені. Спору щодо розподілу спільно нажитого майна немає.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що збереження шлюбу з відповідачем буде суперечити його інтересам, зважаючи на що він просить суд розірвати шлюб, не надаючи терміну на примирення.

Відповідач ОСОБА_2 жодним чином заявлені до неї позовні вимоги не спростувала, не скористалася своїми процесуальними правами, передбаченими законом, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу матиме ознаки примушування до шлюбу, що є недопустимим.

Відтак, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст.4Закону України"Просудовий збір" за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст.5Закону України"Просудовий збір" від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач як особа з інвалідністю II групи звільнений від сплати судового при зверненні до суду з вказаним вище позовом.

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з огляду на задоволення позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

На підставі ст. 7, 24, 105, 112 СК України, ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-274, 279, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 червня 1993 року Березанською міською Радою народних депутатів Київської області, актовий запис за № 58.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогоскладення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження: нарішення суду-якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Реквізити для сплати судового збору: стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 26255795, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Суддя Т. В. Дудар