Рішення № 12149802, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/21006.10.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Платан"

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія ЮМТ»

простягнення 75000,00грн.

Представники сторін: від позивача Браєр Н.М.-дов. б/н від 21.08.10р. від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Платан" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія ЮМТ» штрафу за договором поставки від 23.02.09р. № 7-п у розмірі 75000грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, листом № 09/03 від 09.03.09року відмовився від укладеного договору та поставки товару, а позивач на підставі п. 7.4 договору нарахував штраф у розмірі 10% від загальної суми договору, у розмірі 75000грн.

Через канцелярію суду, 29.09.10р., відповідач надав відзив, в якому визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

23.02.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Платан" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія ЮМТ»( продавець) укладено договір поставки № 7-п, відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов’язувався поставити у строк до 20.03.09р., а покупець зобов‘язується прийняти та оплатити товар-будівельні матеріали (Товар) у кількості, якості й асортименті, зазначеним у заявках, що виставляються покупцем і є частиною цього Договору з моменту їх підписання повноважними представниками сторін.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що одночасно з підписанням цього договору, Постачальник погоджує з Покупцем і оформляє специфікації.

23.02.2009р., сторонами було підписано специфікацію до Договору поставки № 7-п, від 23.02.09року на загальну суму 750000грн.

Однак, 10.03.09року, підприємством позивача було отримано листа № 09/03 від 09.03.09р., в якому зазначалось, що відповідач, ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія ЮМТ»відмовляється від виконання договору та поставки товару.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

У мовою пункту 7.4. Договору передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань, що випливають з цього Договору, у т.ч. за відмови від Договору після його укладання, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від ціни договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 17-08/09 від 17.08.09року, в якій зазначив, що погоджується розірвати договір № 7-п від 23.02.09р., але згідно п. 7.4 договору, сума штрафних санкцій буде складати 75000грн., яка підлягає відповідачем до стягнення.

14.09.2009року, позивач отримав від відповідача відповідь на претензію, якою останній визгає суму штрафу у повному обсязі.

За таких обставин та з урахуванням строків оплати, що передбачені сторонами в договорах позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 5333,26 грн. підлягають задоволенню повністю.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

За приписами ч.5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

За таких обставин, враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 75000грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ч.5 ст.78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія ЮМТ»(01042, м. Київ, вул. Патриса Лулумби, 15-А, код ЄДРПОУ 34577379 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Платан" (03039, м. Київ, пр-т 40річчя Жовтня, 15-А, код ЄДРПОУ 30724039) штраф у розмірі 75000грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 750грн. 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 11/10/10