Рішення № 121497840, 10.09.2024, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1384/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про визнання права власності за спадщиною

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду зпозовом до Вилківської міської ради про визнання права власності за спадщиною. З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 , якийна день смерті проживав в АДРЕСА_1 . Перед смертю ОСОБА_2 заповітів на своє майно не складав. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складаєтьсяз частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 . Вказана частина житлового будинку належала ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право приватної власності № НОМЕР_1 від 17.08.1998 року. Вказане також підтверджується Довідкою БТІ №39 від 22.01.2020 року.Інша частина вказаного житлового будинку належить матері ОСОБА_3 . На підставі Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 23.07.2014 року (яке набрало законної сили 05.09.2014 року) шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було розірвано. На протязі 6-місяців з часу відкриття спадщини позивач звернулась в приватну нотаріальну контору ( ОСОБА_4 ) з заявою про прийняття спадщини, була відкрита спадкова справа, але свідоцтво про право на спадщину не видавалось через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів. Жодного спору у позивача з будь-якою фізичною особою стосовно спадкового майна не має.Іншихспадкоємцівпершої черги за закономне має, тому позивач маєправо на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 .

В зв`язку з зазначеним, позивач просила суд:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , який складаєтьсяз : літ. А1- житловий будинок (загальною площею 98,7 кв. метра, житлова площа 64,3 кв. метра), літ.Б1- гараж, літ. В1-сарай, літ.Г1-сарай, №1-3,I - надвірні спорудизгідно спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представником позивача було надано заяву, відповідно до якої він просив розглянути справу без його участі та без присутності позивача, та задовольнити позов.

Представник відповідача Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, повторно в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання або проведення розгляду справи за його відсутності суду не надав.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого в м. Вилкове виконкомом міськради народних депутатів, запис акта про народження № 45 рос. « ОСОБА_5 » та рос. « ОСОБА_6 » є батьками: рос. « ОСОБА_7 », ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі рішення Кілійського районного суду Одеської області від 23.07.2014 року (яке набрало законної сили 05.09.2014 року) шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 розірвано.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 13.08.2016 р., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 13.08.2016 року, про що зроблено актовий запис за № 111. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище рос. « ОСОБА_10 ».

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, актовий запис №83, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до технічного паспорта від 15.01.2020 року житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 складається з : літ. А1- житловий будинок (загальною площею 98,7 кв. метра, житлова площа 64,3 кв. метра), літ.Б1- гараж, літ. В1-сарай, літ.Г1-сарай, №1-3,I- надвірні споруди.

Згідно свідоцтва про право приватної власності на будівлю №2769 від 17.08.1998 року та довідки КП КМР БТІ №39 від 22.01.2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належало по частині кожному житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 77803690 від 29.07.2024 р. сформованої приватним нотаріусом Бежан А.В., вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , 28.11.2019 р. приватним нотаріусом Юрченко М.Є. була заведена спадкова справа з номером у спадковому реєстрі 65138547 та номером у нотаріуса 123/2019.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 77803671 від 29.07.2024 р. сформованої приватним нотаріусом Бежан А.В., інформація у Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_2 .

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно дост.1261ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, зважаючи на факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належало по частині кожному житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки 1/2 часткою відповідного майна вже володіє ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.16,328, 1262, 1269 ЦК України, ст.ст. 12,81, 259,263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності за спадщиною - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 1/2 частинужитлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , який складаєтьсяз : літ. А1- житловий будинок (загальною площею 98,7 кв. метра, житлова площа 64,3 кв. метра), літ.Б1- гараж, літ. В1-сарай, літ.Г1-сарай, №1-3,I - надвірні спорудизгідно спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников