Рішення № 12149556, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/31527.09.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдленд»

про стягнення заборгованості

суддя Котков О.В.

секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Дігуляр В.В. –представник (дов. від 07.06.2010р.)

від відповідача: Аверкова М.М. –представник (дов. від 10.09.2010р.)

27.09.2010р. у судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія»(далі –ТОВ «Імперія», позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдленд»(далі ТОВ «Трейдленд», відповідач) суми боргу з урахуванням індексу інфляції 347592,44 грн., пені –33371,87 грн. та 3% річних –5711,67 грн., всього: 386678,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, за договором поставки № 106 від 01.01.2009р. позивач поставив відповідачу товар на суму 323723,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 8277 від 09.07.2009р.; № 8749 від 12.07.2009р.; № 10057 від 18.07.2009р.; № 11117 від 06.07.2009р.; № 11653 від 09.07.2009р.; № 12246 від 16.07.2009р.; № 12832 від 23.07.2009р. Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, кошти за поставлений товар на рахунок позивача в повному обсязі не перерахував, що стало причиною вирішення спору у судовому порядку. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, індексу інфляції та 3% річних.

Ухвалою від 31.08.2010р. порушено провадження у справі 10/315, розгляд справи призначено на 13.09.2010р.

В судовому засіданні 13.09.2010р. оголошено перерву до 27.09.2010р., про що сторони повідомлені належним чином.

Позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача: суму основного боргу у розмірі 260000,00 грн., 25661,77 грн. –інфляційних втрат, 33371,87 грн. –пені та 10209,67 грн. –3% річних.

У відзиві на позов відповідач не заперечує, що станом на 10.09.2010р. заборгованість перед позивачем становить 316982,23 грн., однак заперечує проти нарахування штрафних санкцій. Наявність заборгованості відповідач пояснює тим, що на складі покупця залишився неліквідний товар, що не користується попитом, що призвело до затримки у своєчасній оплаті за вказаний товар.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009р. між ТОВ «Імперія»та ТОВ «Трейдленд»був укладений договір поставки №106, за яким позивач зобов’язувався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити на умовах та в порядку, передбачених даним договором, поставлену продукцію харчування (далі –Товар), в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують прийом-передачу товару та є невід’ємною частиною договору.

Позивач на виконання умов договору № 106 поставив товар відповідачу, про що свідчать товарно-транспортні накладні: № 8277 від 09.07.2009р.; №8749 від 12.07.2009р.; №10057 від 18.07.2009р.;№ 11117 від 06.07.2009р.; №11653 від 09.07.2009р.; №12246 від 16.07.2009р.; № 12832 від 23.07.2009р.. Як вбачається із перелічених товарно-транспортних накладних на підставі договору № 106 передано на загальну суму 323723,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що загальна сума договору визначається згідно накладних, які свідчать про прийом-передачу товару покупцю. Покупець зобов’язується здійснити повну оплату товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 60 календарних днів з моменту підписання накладних.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 106 щодо оплати за поставлений товар, що стало причиною для звернення позивача до суду про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу суд встановив наступне.

Як вбачається з товарно - транспортних накладних: № 8277 від 09.07.2009р.; № 8749 від 12.07.2009р.; № 10057 від 18.07.2009р.; № 11117 від 06.07.2009р.; № 11653 від 09.07.2009р.; № 12246 від 16.07.2009р.; № 12832 від 23.07.2009р., які підписані та скріплені печатками товариств, позивач виконав свої зобов’язання та поставив товар відповідачу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 260000,00 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 316982,23 грн. свідчить, зокрема акт звірки за період з 01.01.2009р. по 13.09.2010р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії.

Враховуючи відсутність доказів оплати поставленої продукції згідно вказаних видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі заявленому до стягнення визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням положень п. 4.3 договору строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно товарно-транспортних накладних, що підтверджує поставку товару на користь відповідача станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснених відповідачем, протягом 60 календарних днів з моменту підписання товарно-транспортних накладних.

Враховуючи відсутність доказів оплати поставленої продукції згідно товарно-транспортних накладних доданих до матеріалів справи, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 260000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Наявність заборгованості відповідач пояснює тим, що на складі покупця залишився неліквідний товар, тобто товар, який не користується попитом. Вищезазначені твердження відповідача судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в силу п. 4.3 Договору, відповідач не звільняється від зобов’язання здійснити повну оплату товару.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.2 Договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна ставка НБУ.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем, з урахуванням настання строку виконання зобов’язань щодо сплати заборгованості за кожною накладною, із розрахунку подвійної облікової ставки, встановленої Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 в розмірі 11,00%, Постанови НБУ від 10.08.2009р. № 468 в розмірі 10,25% та складає 33371,87 грн. Розрахунок пені доданий до матеріалів справи.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 260000,00 грн., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 25661,77 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 10209,67 грн. наданими позивачем і вважає такі обґрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, акт звіряння взаємних розрахунків складений станом на 14.09.2010р.. та часткове погашення суми боргу свідчить про визнання відповідачем заборгованості за отриманий товар, доказів здійснення розрахунків у повному обсязі за договором № 106 від 01.01.2009р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в 3 292,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки зменшення позовних вимог у зв’язку невірністю заявленої до стягнення суми, не пов’язане з діями відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдленд»(03022, м. Київ, провулок Василя Жуковського,12, код ЄДРПОУ 25592668, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія»(65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1-А, кв. 23, код ЄДРПОУ 32509218, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 260000,00грн. (двісті шістдесят тисяч гривень 00 копійок) - основного боргу, 10209,67 грн. (десять тисяч двісті дев’ять гривень 67 копійок)- 3% річних, 25661,77 грн. (двадцять п’ять тисяч шістсот шістдесят одна гривня 77 копійок) –інфляційних втрат, 33371,87 грн. (тридцять три тисячі триста сімсот одна гривня 87 копійок) –пені, 3292,43 грн. (три тисячі двісті дев’яносто дві гривні 43 копійки) –державного мита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Котков

дата підписання повного тексту рішення 18.10.2010р.