Рішення № 12149349, 04.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/29404.10.10

За позовомЗакритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

До Закритого акціонерного товариства "“Європейський страховий альянс”

Простягнення 19 110,14 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаШупик О.А.представник за довіреністю від 22.04.2010 р.

Від відповідача не зявився 04.10.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “Інго” звернулося до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” 19110,14 грн. сплаченого страхового відшкодування за заподіяні страхувальнику позивача збитки ОСОБА_1., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/294 від 27.07.2010 р., яку призначено до розгляду на 09.08.2010 р.

Ухвалою від 09.08.2010 р. розгляд справи було відкладена на 06.09.2010 р., повторно зобовязано сторін виконати вимоги ухвали суду від 27.07.2010 р. та надати суду докази, необхідні для правильного вирішення спору. Крім іншого, позивача було уповноважено на отримання від відповідача договору (полісу) страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля МАЗ, державний номер 054-19 КА .

У судове засідання, призначене на 06.09.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав. Представник позивача вимоги ухвали від 09.08.2010 р. не виконав, але заявив клопотання про залучення до участі у справі Відкритого акціонерного товариства “АТП-1” в якості співвідповідача та витребування від нього пояснень стосовно того, чи було застраховано цивільно-правову відповідальність його працівника ОСОБА_1. 18.07.2007 р., коли мала місце дорожньо-транспортна пригода. Крім того, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” 18600,00 грн. страхового відшкодування та з Відкритого акціонерного товариства “АТП-1” 510,00 грн. франшизи.

Згідно з ч. 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачами в судовому процесі є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України за наявністю достатніх підстав господарський суд має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново

Розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на його безпідставність та необґрунтованість. Так, позов Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго” заявлений до Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” в повному обсязі, без жодних вимог до Відкритого акціонерного товариства “АТП-1”. У поданому клопотанні позивачем не сформовано жодних вимог до Відкритого акціонерного товариства “АТП-1”, не мотивовано, не обґрунтовано та не доведено підстав для їх заявлення. Крім того, суд враховує, що процесуальне законодавство не передбачає такий вид учасника судового процесу як співвідповідач.

Також суд критично ставиться до вимоги позивача про витребування від Відкритого акціонерного товариства “АТП-1” пояснень по суті спору у заявленій редакції, оскільки ґрунтуючи свої позовні вимоги на твердженнях про перебування ОСОБА_1. у трудових відносинах з вказаним підприємством та стверджуючи, що цивільно-правова відповідальність такого громадянина була застрахована відповідачем, позивач після того, як суд розпочав розгляд спору по суті, просить витребувати від іншої особи пояснення на підтвердження обставин, які він у поданій позовній заяві вже вважає доведеними. При цьому, вимога про витребування доказів у вигляді запобіжного заходу позивачем не заявлялася.

У судове засідання, призначене на 04.10.2010 р., зявився представник позивача, який подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” 18600,14 грн. страхового відшкодування. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду відділу ВДАІ Оболонського району міста Києва, 18.07.2007 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1., та автомобіля Toyota RAV-4, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2., внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Toyota RAV-4, державний номер НОМЕР_2.

Згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 20.08.2007 р. № 3-35171/07 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення п. 10.9 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1., якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Автомобіль Toyota RAV-4, державний номер НОМЕР_2, застрахований у Приватному акціонерному товаристві “Акціонерна страхова компанія “Інго” договором страхування від 13.07.2007 р. № 200523249.

Відповідно до умов договору страхування від 13.07.2007 р. № 200523249, страхового акту № 23708 від 31.08.2007 р., розмір страхового відшкодування склав 19110,14 грн.

05.09.2007 р. ОСОБА_2. звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування по страховому випадку, що стався 18.07.2007 р. з автомобілем Toyota RAV-4, державний номер НОМЕР_2.

Позивачем складено страховий акт № 23708 від 31.08.2007 р., з якого слідує, що Приватним акціонерним товариством “Акціонерна страхова компанія “Інго” вирішено виплатити страхове відшкодування у сумі 19110,14 грн. ОСОБА_2.

Позивач, керуючись умовами договору від 13.07.2007 р. № 200523249, страхового акту № 23708 від 31.08.2007 р., на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 05.09.2007 р., здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 19110,14 грн. ОСОБА_2. (копія платіжного доручення від 05.09.2007 р. № 7772 в матеріалах справи).

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи слідує, що механічні пошкодження автомобіль Toyota RAV-4, державний номер НОМЕР_2, отримав внаслідок зіткнення з автомобілем МАЗ, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 20.08.2007 р. № 3-35171/07 встановлено наступне: “18.07.07 о 13:00 ОСОБА_1 на вул. Луговій, 13 в М. Києві, керуючи автомобілем «МАЗ»д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.0716УШ та рухаючись заднім ходом, не впевнився, що це буде безпечним і не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Тойота»д.н. НОМЕР_2, чим порушив п. 10.9 ПДР України, в результаті зазнали механічних пошкоджень вказані автомобілі.”

На вказаних підставах, Оболонським районним судом міста Києва відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України ОСОБА_1. піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 68,00 грн. на користь держави за порушення п.10.9 Правил дорожнього руху України.

Наявний в матеріалах справи страховий поліс № ВА/2018248 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів підтверджує зобов'язальні відносини між Закритим акціонернмим товариством “Європейський страховий альянс” та Відкритим акціонерним товариством “АТП-1” власником автомобіля МАЗ, державний номер НОМЕР_1. Відповідно до зазначеного полісу розмір франшизи складає 510,00 грн.

Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 18.07.2007 р. у сумі 18600,14 грн. (19110,14 510,00).

Отже, виходячи з вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення 18600,14 грн. страхового відшкодування з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602) 18 600 (вісімнадцять тисяч шістсот) грн. 14 коп. страхового відшкодування, 186 (сто вісімдесят шість) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 11.10.10