Ухвала суду № 121492310, 09.09.2024, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8493/24

Провадження № 2/204/3483/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Чудопалова С.В. ознайомившись із позовом ОСОБА_1 до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління ,в якому просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 5 робочих днів в сумі 3710,65 грн. Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить наступного висновку. Відповідно до частини 4статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач не сплатив судовий збір при зверненні до суду із вказаною позовною заявою за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Так, згідно із пунктом 1 частини 1статті 5Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. У даному випадку позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, згідно з яким, обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно достатті 116 Кодексу Законів про працю Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Відповідно достатті 117 Кодексу Законів про працю Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1статті 5Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16. Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 (провадження №14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначенийст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою. Таким чином, за подання позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір, виходячи із ціни позову у розмірі 1211,20грн., або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Реквізити для сплати судового збору: « отримувач коштів - УК у Чечелівському районі м. Дніпра/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101». Відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175та177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленого законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Частиною 11ст. 187 ЦПК Українисуддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177цьогоКодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Пунктом 2 частини 6статті 272 ЦПК Українивизначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Керуючись ст.ст.185,187 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - залишити без руху. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення цієї копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду документів на підтвердження сплати судового збору в розмірі 1211,20грн., або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя С.В.Чудопалова