Рішення № 12149194, 08.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/17108.10.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000», м.Київ,

про: стягнення заборгованості у розмірі 6 609,74 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Іванець В.А. (за довіреністю №106 від 03.08.2010р.;

від Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка», м.Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000», м.Київ (далі –Відповідач) про стягнення 6 609,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Претензію № 121 від 14.01.2010р. про сплату заборгованості з доказами направлення її Відповідачу, Претензію №137 від 08.07.2010р. про сплату заборгованості з доказами направлення її Відповідачу, лист від 08.07.2010р. № 138 щодо підписання акту звірки взаємних розрахунків з доказами направлення його Відповідачу, Акт звірки взаємних розрахунків станом на 09.07.2010р. підписаний з боку Позивача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2009р., підписаний з боку Позивача з доказами направлення його Відповідачу, Договір №84 від 28.08.2006р., видаткову накладну № РН-0003260 від 27.08.2008р. на суму 1315,46 грн., видаткову накладну № РН-0003450 від 05.09.2008р. на суму 1370,77 грн., видаткову накладну № РН-0003616 від 16.09.2008р. на суму 1092,71 грн., видаткову накладну № РН-0004102 від 14.10.2008р. на суму 1198,20 грн., видаткову накладну № РН-0004226 від 21.10.2008р. на суму 959,12 грн., Довідку № 14119 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача, Довідку Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві станом на 15.07.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 55, 64 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 509,527,530,610,624,625 Цивільного кодексу України.

Через канцелярію суду 01.09.2010р. Позивач надав суду довідку про відсутність в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справ зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

В судовому засіданні 24.09.2010р. представник Позивача надав на вимогу ухвали суду наступні документи: Довідку про відсутність між сторонами інших відносин з постачання товарів опосередкованих іншими договорами, податкові накладні № 3260 від 27.08.2008р., № 3450 від 05.09.2008р., № 3616 від 16.09.2008р., № 4102 від 14.10.2008р., № 4226 від 21.10.2008р., виписки з банківського рахунку щодо здійснення Відповідачем часткової оплати.

Позивач у судове засідання 08.10.2010р. з’явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.07.2010р., щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витязі від 15.06.2010р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи на вимогу ухвали суду, не отримані Відповідачем у зв’язку з відсутністю останнього за юридичною адресою.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(Покупець) був укладений Договір №84 (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1. Договору Постачальник зобов’язується поставити товар, а Покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 14 календарних днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.

Відповідно до п.2.1 Договору кожна партія товару поставляється на підставі заказу, заказу по факсу чи іншим узгодженим сторонами способом, в узгоджені сторонами строки, але обов’язково з затвердженим підписом уповноваженої особи Покупця.

Згідно п.2.4 Договору Постачальник зобов’язаний надати з кожною поставкою товару слідуючи документи: накладні; податкові накладні; у випадку недовозу чи повернення товару Постачальник зобов’язаний надати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної;

Якщо вищевказані документи не будуть надані разом з товаром, датою отримання товару є дата отримання документів.

Відповідно до п.4.1 Договору Постачальник відвантажує товар (відпускає зі складу) по договірним цінам в українській національній валюті, включаючи ПДВ. Ставка ПДВ повинна бути вказана у гривнях.

Згідно п.4.2.Договору ціна за товар вказується в накладній.

Як вбачається з п.4.4. Договору звірка по грошовій заборгованості між Постачальником та Покупцем здійснюється з обов’язковим складанням акту. Звірки проводяться на протязі року за ініціативою однієї із сторін, але не менше одного разу на рік перед складанням річної звітності –обов’язково.

Відповідно до п.5.2. Постачальник здійснює поставку товару згідно видаткової накладної встановленого зразку. Покупець приймає від Постачальника товар по кількості та якості, у відповідності з Інструкцією № П- 6, П-7 згідно супровідних документів, виданих Постачальником.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками обох Сторін і діє до розторгнення, але в будь - якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань.

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 5 936,26 грн. Факт отримання товару Відповідачем, підтверджується в тому числі видатковими накладними № РН-0003260 від 27.08.2008р. на суму 1315,46 грн., № РН-0003450 від 05.09.2008р. на суму 1370,77 грн., № РН-0003616 від 16.09.2008р. на суму 1092,71 грн., № РН-0004102 від 14.10.2008р. на суму 1198,20 грн., № РН-0004226 від 21.10.2008р. на суму 959,12 грн.

Проте Відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково та частково повернув товар, чим порушив умови Договору та у зв’язку з чим утворилась заборгованість на суму 5 386,93грн., що вбачається з Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 09.07.2010р. підписаного з боку Позивача.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №84 від 28.08.2006р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 5 936,26 грн. Факт отримання товару Відповідачем, підтверджується в тому числі видатковими накладними № РН-0003260 від 27.08.2008р. на суму 1315,46 грн., № РН-0003450 від 05.09.2008р. на суму 1370,77 грн., № РН-0003616 від 16.09.2008р. на суму 1092,71 грн., № РН-0004102 від 14.10.2008р. на суму 1198,20 грн., № РН-0004226 від 21.10.2008р. на суму 959,12 грн.

Проте Відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково та частково повернув товар, чим порушив умови Договору та у зв’язку з чим утворилась заборгованість на суму 5 386,93грн. що вбачається з Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 09.07.2010р. підписаного з боку Позивача.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, а розмір підтверджується підписаним з боку Позивача актом звірення взаємних розрахунків, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу –у сумі 5 386,93 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.”, встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду, що визначений Позивачем з 01.12.2008р. по 01.08.2010р. не перевищує заявленого до стягнення розміру, а отже підлягає стягненню у розмірі 269,34 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з грудня 2008р. по липень 2010р. встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 119,32 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з грудня 2008р. по липень 2010р, а отже підлягає стягненню з Відповідача повністю у розмірі 953,47грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка», м.Київ, ідентифікаційний код 20073879 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000», м.Київ, ідентифікаційний код 31168778 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка», м.Київ, ідентифікаційний код 20073879 основну суму боргу у розмірі 5386,93 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 953,47грн., 3 % річних у розмірі –269,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000», м.Київ, ідентифікаційний код 31168778 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка», м.Київ, ідентифікаційний код 20073879 державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 13.10.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева