Рішення № 121491280, 20.05.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35432/23-ц

пр. 2-3872/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Габрисі О.М.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання договору про недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач, АТ КБ «Приватбанк»), в якому просить визнати недійсним договір, укладений між позивачем та АТ КБ «Приватбанк», який викладений в анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил банківських послуг від 16.06.2017 року, Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» від 10.08.2018 року та роздруківці веб-сайту www.privatbank.ua, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 16.06.2017 року між ним та відповідачем було оформлено Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в якій міститься позначка про те, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між позивачем та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Договір про надання банківських послуг. Разом з тим, ОСОБА_1 ніколи не підписував Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку та будь-які інші документи. Зазначає, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.03.2021 року у справі № 638/3145/21 було відкрито провадження. При цьому позивач вважає пред`явлені до нього вимоги незаконними, тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів, вимушений звернутися до суду з позовом про визнання правочину недійсним, оскільки підпис на додатках до заяви ОСОБА_1 не проставлявся, відтак не було дотримано письмової форми договору, що є підставою для визнання договору про надання банківських послуг від 16.06.2017 року недійсним відповідно до положень ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання договору недійсним, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.12.2023 року.

01.12.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача Хитрової Л.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання проти позову заперечувала, зазначивши, що оспорюваний кредитний договір відповідає вимогам, встановленим Цивільним кодексом України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відтак, правові підстави для визнання недійсними кредитного договору відсутні. Зазначає, що, підписуючи анкету-заяву від 16.06.2017 року, ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом зазначив про згоду, що ця заява, разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг а також тарифами становить між позивачем та відповідачем договір про надання банківських послуг. Вказує, що відповідно до виписки з карткового рахунку позивача, йому було встановлено кредитний ліміт та ОСОБА_1 користувався грошовими коштами, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Крім того, згідно виписки по рахунку, позивач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про його обізнаність про умови кредитування та визнання ним своїх зобов`язань за договором. Крім того, позивач не скористався передбаченим п. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» правом протягом чотирнадцяти днів відкликати свою згоду на укладення договору, тобто не відмовився від отримання кредитних коштів.

04.12.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Хитрової Л.В. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 04.12.2023 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2023 року приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву та, у зв`язку із першою неявкою позивача та його представника, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 13.03.2024 року.

13.03.2024 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 20.05.2024 року.

01.03.2024 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Гур`єва А.А. надійшла заява, яка була передана головуючому судді 25.03.2024 року, про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

20.05.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Хитрової Л.В. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій остання зазначила, що проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання 20.05.2024 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача у заяві від 01.03.2024 року просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника. Представник відповідача у заяві від 20.05.2024 року просила розглядати справу за її відсутності.

Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 16.06.2017 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (том 1, а. с. 18).

У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що позивач погоджується з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між позивачем та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Договір про надання банківських послуг. Позивач ознайомився і погодився з договором про надання банківських послуг. Примірник договору про надання банківських послуг позивач погоджується отримати шляхом роздруківки із сайту www.privatbank.ua. Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua; позивач зобов`язується виконувати вимоги Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися із їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.ua.

Отже, відповідач акцептував оферту шляхом заповнення Анкети-заяви на отримання кредиту, вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов`язкових для заповнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Як визначено у ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, укладений між позивачем та відповідачем 16.06.2017 року договір є договором приєднання.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як визначено у ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Підписавши 16.06.2017 року Анкету-заяву, ОСОБА_1 фактично уклав з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» письмовий кредитний договір.

Як визначено у ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, чинним законодавством встановлено презумпцію правомірності правочину.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено у ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Спірний договір містить всі істотні умови, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, укладений з додержанням обов`язкової письмової форми, зміст договору не суперечить чинному цивільному законодавству та інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення сторін договору було вільним і відповідало їх внутрішній волі, що підтверджується тим, що договір в подальшому виконувався обома сторонами.

Отже, правові підстави для визнання кредитного договору від 16.06.2017 року недійсним відсутні.

Доводи позивача про відсутність його підпису є безпідставними, оскільки позивач не надав різних за змістом Умов та Правил надання банківських послуг, які б діяли у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на час підписання ним Анкети-заяви від 16.06.2017 року.

Крім того, суд звертає увагу, що сама по собі відсутність підпису на вказаних Умовах не є підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 не був з ними ознайомлений, враховуючи умови Анкети-заяви позивача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.06.2017.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення встановленого ст. 81 ЦПК України обов`язку позивач не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів недійсності спірного договору.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання недійним договору є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а учасниками справи не надано доказів на підтвердження понесення судових витрат, то судові витрати, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 6, 11, 203, 204, 205, 207, 215, 626, 633, 634, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання договору про недійсним - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 30.05.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко