Вирок № 121490012, 10.09.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8208/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області кримінальне провадження №12024180000000323 від 01 березня 2024 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Рівне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, фізичної особи підприємця, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України,

розгляд кримінального провадження відбувся за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИВ:

29 лютого 2024 року, в темну пору доби, приблизно о 22 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «BMW 320 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в межах населеного пункту проїзною частиною вул. Соборна в м. Рівне зі швидкістю 136-148 км/год, зі сторони вул. Дубенська в напрямку вул. Старицького, порушуючи вимоги підпункту б) пункту 2.3. Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, ігноруючи встановлений пунктом 12.4. Правил дорожнього руху швидкісний режим, який в межах населеного пункту не повинен перевищувати 50 км/год, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , котрий перебігав проїзну частину в межах регульованого пішохідного переходу на заборонений сигнал світлофора зліва направо відносно руху автомобіля, після чого здійснив наїзд на бетонну електроопору.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження несумісні з життям, в результаті чого помер на місці пригоди, а пасажир автомобіля марки «BMW 320 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , котра на момент дорожньо-транспортної пригоди була вагітною в терміні 24-25 тижнів, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням, забою правого плечового суглобу та правої підключичної ділянки із осадненням, осаднення лобної ділянки справа та правого гомілко-ступневого суглобу, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що в подальшому спричинило антенатальну загибель плоду від черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння черепа, крововиливами в речовину та під оболонки головного мозку, тобто спричинило тілесні ушкодження, які відноситься до категорії тяжких.

Порушення ОСОБА_3 вимог пункту 12.4. Правил дорожнього руху, згідно якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, та дав показання, що він 29.02.2024, в темну пору доби, приблизно о 22 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «BMW 320 D», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Соборна в м. Рівне, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , котрий перебігав проїзну частину в межах регульованого пішохідного переходу, після чого здійснив наїзд на бетонну електроопору.

Точних обставин події пригадати не може, оскільки внаслідок дорожньо транспортної пригоди отримав травму голови, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.

Внаслідок дорожньо транспортної пригоди ОСОБА_8 , загинув, а дружина ОСОБА_6 , яка перебувала з ним у транспортному засобі, та була вагітною, отримала тілесні ушкодження, які спричинили загибель плоду. Просив не призначати покарання пов`язане з позбавленням волі.

Додатково вказав, що раніше був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху України, а саме за перевищення дозволеної швидкості.

У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, матеріальні та моральну шкоду потерпілому відшкодував.

Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його вина також підтверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_5 дав показання, що з повідомлення працівників поліції йому стало відомо, що його батько ОСОБА_5 загинув внаслідок дорожньо транспортної пригоди 01.03.2024. Точні обставини йому не відомі, оскільки очевидцем події не був.

Вказав, що майнову та моральну шкоду відшкодовано в повному обсязі, тому претензій майнового чи морального характеру до обвинуваченого не має.

Допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 дала показання, що 29.02.2024, в темну пору доби, їхала в автомобілі «BMW 320 D», номерний знак НОМЕР_1 , разом з ОСОБА_3 , з яким перебуває у шлюбі. В транспортному засобі перебувала на пасажирському сидінні, за дорогою не слідувала, тримала в руках мобільний телефон. З обставин події пам`ятає, що побачила на проїзній частині чоловіка, який перетинав дорогу, після чого вони з`їхали з дороги в бетонну опору. На момент дорожньо-транспортної пригоди була вагітною в терміні 24-25 тижнів, отримала тяжкі тілесні ушкодження. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відбулась загибель плоду.

Претензій до ОСОБА_3 не має. Просила не призначати йому покарання, яке пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньотранспортної пригоди від 29.02.2024 - 01.03.2024, з додатками схемою пригоди та фото таблицею, вбачається, що був проведений огляд місця події АДРЕСА_3 в межах регульованого пішохідного переходу.

Під час огляду зафіксовано обстановку та обставини дорожньо-транспортної події, зокрема, загальний вигляд проїзної частини, розташування транспортного засобу на місці події, локалізацію пошкоджень на транспортному засобі, сліди нашарування речовини бурого кольору на проїзній частині, розташування черевика лівої ноги, детальний вигляд підошви черевика лівої ноги, початок ділянки осипу скла і пластмаси, загальний вид трупа ОСОБА_8 , детальний вигляд частини правої руки на дорозі.

Огляд проводився за участю криміналіста - спеціаліста ВКЗ СУ ГКУНП в Рівненській області ОСОБА_9 , понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Згідно протоколу огляду відеозапису від 07.03.2024 з камер зовнішнього відео спостереження системи «Безпечне місто», що розміщенні по АДРЕСА_3 , в межах регульованого пішохідного переходу поблизу будівлі №364в, відеофайлів: 1) 10.32.7.177_T98_N_ Soborna_rem z_ 20240229222958_to_20240229223032; 2) 10.32.7.178 T97_0_ Soborna _rem.z_ 20240229222959_to_20240229223459, які вилучені протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 06.03.2023 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 06.03.2024, вбачається, - перший відео файл 10.32.7.177 T98 N_ Soborna rem.z. 20240229222958 to 20240229223032 є відеозаписом дорожньо - транспортної пригоди від 29.02.2024, що був вилучений з камери зовнішнього відеоспостереження системи «безпечне місто», яка розміщена по АДРЕСА_3 , в межах регульованого пішохідного переходу, поблизу будівлі №364в. Об`єктив відеокамери фіксує ділянку регульованого пішохідного переходу, за вищевказаною адресою, зі сторони АДРЕСА_4 .

При огляді зазначеного відеозапису було встановлено, що його тривалість 35 секунд. Відеозапис датований 29.02.2024. При перегляді було встановлено, що на відеозаписі зафіксована дорожня обстановка на момент вчинення дорожньо - транспортної пригоди о 22 годині 30 хвилин в межах регульованому пішохідного переходу, за участі автомобіля «BMW 320 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 та пішохода ОСОБА_8 .

Згідно відеозапису, на 30 секунді перегляду, у об`єктиві камери з`являється пішохід, який рухається в межах регульованого пішохідного переходу, справа наліво відносно відеокамери, та зліва направо відносно руху зі сторони вул. Дубенська в напрямку вул. Старицького. Моменту виходу пішохода відеокамера не фіксує, оскільки початок пішохідного переходу не охоплює своїм об`єктивом. Темп руху пішохода візуально швидкий. На 33 секунді перегляду відеозапису відбувається наїзд зазначеним вище автомобілем на даного пішохода. На відео зафіксовано погодні умови на момент пригоди, яка відбулася в темну пору доби, опади не спостерігаються, траєкторію та темп руху пішохода, а також напрямок руху транспортного засобу, який здійснює на нього наїзд з увімкненим ближнім світлом фар. На цьому огляд відеофайлу закінчується.

Другий відеофайл: 10.32.7.178_197_0_ Soborna rem.z_ 20240229222959_to 20240229223459, є відеозаписом дорожньо - транспортної пригоди від 29.02.2024, що був вилучений з камери зовнішнього відеоспостереження системи «Безпечне місто», яка розміщена по АДРЕСА_3 , в межах регульованого пішохідного переходу поблизу будівлі №364в. Об`єктив відеокамери фіксує ділянку регульованого пішохідного переходу, за вищевказаною адресою, зі сторони вул. Дубенська в напрямку вул. Старицького, повністю охоплюючи регульований пішохідний перехід по вул. Соборна, біля будівлі №364в. При огляді зазначеного відеозапису було встановлено, що його тривалість 5 хвилин. Відеозапис датований 29.02.2024. При перегляді було встановлено, що на відеозаписі зафіксована дорожня обстановка 29.02.2024, в період часу з 22 години 30 хвилин по 22 годину 35 хвилин на регульованому пішохідному переході, де у вказаний період часу відбулася дорожньо - транспортна пригода за участі «BMW 320 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 та пішохода ОСОБА_8 . Згідно відеозапису, об?єктив камери що виконує відеозйомку, повністю охоплює межі регульованого пішохідного переходу, а також значну ділянку проїзної частини вул. Соборна в напрямку вул. Старицького. На відео зафіксовано погодні умови на момент пригоди, яка відбулася в темну пору доби, опади не спостерігаються, при цьому проїзна частина вул. Соборна освітлюється з обох боків вуличними ліхтарями. Дорожнє покриття сухе.

На відеозаписі чітко проглядається, як до вказаного пішохідного переходу, тротуаром зі сторони вул. Старицького, наближається пішохід, який пропустивши автомобіль, що рухається проїзною частиною вул. Соборна в напрямку вул. Дубенська, розпочав рух пішохідним переходом зліва направо відносно руху зі сторони вул. Дубенська в напрямку вул. Старицького.

В момент початку руху пішохода по пішохідному переході, для автомототранспорту увімкнений зеленого кольору покажчик на вертикальному світлофорі. В момент початку руху пішохода, останній рухається у швидкому темпі. Рухаючись в межах розмітки пішохідного переходу, та перебуваючи приблизно на центральній частині смуги для руху в напрямку вул. Старицького, відбувається наїзд на вказаного пішохода автомобілем «BMW 320 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухається зі сторони вул. Дубенська в напрямку вул. Старицького. Від удару тіло пішохода інерційно відкинуло на зустрічну смугу руху, а автомобіль продовжуючи свій рух далі, здійснив наїзд на бетонну опору ЛЕП, що знаходиться з правої сторони за межами проїзної частини відносно напрямку його руху, після чого зупинився.

Постановою про визнання речовими доказами від 07.03.2024 - оптичний диск «Verbatim» DVD - R 4.7 Gb/Video 120 min 16х iз записаними на його пам?яті відеозаписами дорожньо - транспортної пригоди з камер зовнішнього відеоспостереження системи «Безпечне місто», визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.

За висновком експерта №СЕ-19/118-23/2663 ІТ від 25.03.2024 судової інженерно транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортного засобу», згідно якого на момент проведення експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля BMW 320D (номерний знак НОМЕР_2 ) знаходилася в стані повної відмови. ???На момент експертного дослідження система рульового керування автомобіля BMW 320D (номерний знак НОМЕР_2 ) знаходилася в стані повної відмови. На момент експертного дослідження блок-фари ближнього та дальнього світла системи зовнішнього освітлення та світлової сигналізації наданого на дослідження автомобіля BMW 320D (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходилися в стані повної відмови. Несправності, які призвели до повної відмови робочої гальмівної системи автомобіля виникли під час дорожньо-транспортної пригоди. Несправності, які призвели до повної відмови системи рульового керування автомобіля BMW 320D (номерний знак НОМЕР_2 ), виникли під час даної дорожньо-транспортної пригоди. Встановити, час виникнення несправностей блок-фар ближнього і дальнього світла системи зовнішнього освітлення та світлової сигналізації досліджуваного автомобіля BMW 320D (номерний знак НОМЕР_1 ), які заключаються у відсутності їх в місці конструктивного розташування - неможливо, оскільки вказані несправності могли виникнути до дорожньо-транспортної пригоди, в момент дорожньо-транспортної пригоди, а також під час транспортування даного автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди до місця зберігання.

Згідно висновку експерта №СЕ 19/118-24/2664 ІТ від 28.03.2024 судової інженерно транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно трасологічного дослідження», згідно якого - Наїзд автомобіля BMW 320D (номерний знак НОМЕР_2 ) на перешкоду (пішохода) відбувся в АДРЕСА_3 в межах дорожньої розмітки 1.14.1, на відстані 0,7 м від її початку в поздовжньому напрямку та 2,7 м від осьової дорожньої розмітки 1.1 в поперечному напрямку, що зафіксовано в копії протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.02.2024 та схемі до нього. Встановити частини якими автомобіль BMW 320D (номерний знак НОМЕР_2 ) контактував з перешкодою (пішоходом), в ході проведення даної експертизи неможливо, оскільки наявні на автомобілі пошкодження в лівій боковій частині, мають змішаний характер та частково характерні, як для контакту з перешкодою (пішоходом) так і для контакту з іншою (іншими) перешкодою (перешкодами), а також через неможливість об?єктивно виявити слідову інформацію характерну для контакту з перешкодою (пішоходом) в передній частині транспортного засобу, через численні пошкодження в передній частині автомобіля отримані після контактування з бетонною перешкодою. Контактування автомобіля BMW 320D (номерний знак НОМЕР_3 ) з (бетонною електроопорою) відбулося передньою правою частиною (підсилювач переднього бампера та капот) на відстані близько 25-85 см. від правого габариту кузова автомобіля.

Відповідно до висновку експерта №КСЕ-19/118-24/2889 від 16.04.2024, комплексної судової фототехнічної та інжерено транспортної експертизи за експертними спеціальностями 6.1 «Дослідження зображень та технічних засобів їх виготовлення, 10.1 «Дослідження обставин та механізму ДТП», відповідно до якого, згідно наданої на експертизу відеограми «10.32.7.178_197_0_Soborna_rem.z_20240229222959_to_2024022922.mp4» час, який минув з моменту виходу пішохода на проїзну частину до наїзду на нього автомобілем BMW 320 D (номерний знак НОМЕР_2 ), становить 2,84-2,88с. (п.1); Згідно наданої на експертизу відеограми «10.32.7.177_198_N_Soborna_rem.z_ 20240229222958_to_2024022922.mp4», швидкість руху автомобіля BMW 320 D (номерний знак НОМЕР_2 ) на встановленій ділянці, знаходився в межах 136-148 км/год. (п.2); В цій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля BMW 320 D (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.2, п. 12.4 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, тобто рухатись не більшою ніж максимально дозволена швидкість руху на даній ділянці дороги, а з моменту виникнення небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний був виявити - негайно вжити заходів для зменшення швидкості керованого транспортного засобу аж до зупинки.(п.3); Оцінка дій пішохода в дорожньо-транспортній ситуацій, не досліджувалася, не потребує застосування спеціальних технічних знань, а тому може бути зроблена слідчим або судом самостійно, відповідно до вимог розділу 4 ??Правил дорожнього руху України.(п.4); ???В даній дорожній обстановці водій автомобіля BMW 320 D (номерний знак НОМЕР_2 ), у заданий момент виникнення небезпеки для руху, не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування при фактичній швидкості (136-148 км/год), однак мав таку можливість при русі з максимально допустимою швидкістю на даній ділянці дороги (50 км/год).(п.5); В цій дорожньо-транспортній ситуації, дії водія автомобіля BMW 320 D (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.2 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а невідповідність його дій вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувала у причинному зв`язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди. (п.6); Оцінка дій пішохода в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, не потребує застосування спеціальних технічних знань, а тому може бути зроблена слідчим або судом самостійно, відповідно до вимог розділу 4 правил дорожнього руху України (а.п.124-136);

Згідно висновку експерта №202 від 01.03.2024 року смерть громадянина ОСОБА_8 настала внаслідок масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету, ушкодженням голови, органів грудної і черевної порожнини, що підтверджується виявленням при експертизі трупа зазначених вище чисельних ушкоджень тіла. Між отриманими потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Відповідно до висновку експерта №221 судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , відповідно до якого - Згідно з наданими медичними документами, при зверненні ОСОБА_3 29.02.2024 року за медичною допомогою до КНП «Центральна міська лікарня» РМР та подальшому його стаціонарному лікуванні по 06.03.2024 рік, у нього, лікарями відмічені такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді: вдавленого імпресійного перелому скроневої кістки зліва правої гайморової пазухи поєднана з внутрішньомозковими проявами у вигляді - забою головного мозку легкого ступеня та забою лівої скроневої долі, зовнішніми проявами ушкоджень у вигляді - забійно-різаної рани м`яких тканин скроневої ділянки голови; компресійний перелом тіла L-5 хребця, перелом дужки L5 хребця справа; різана рана шиї зліва. Це підтверджується певними відміченими клініко-об?єктивно-неврологічними даними, результатами вивчення проведених інструментальних методів обстеження (серія КТ-знімків ГМ та ПВХ від 29.02.2024р.) та наданою відповідною медичною допомогою (виконано ПХО ран, тощо), котрі відображені у наданій медичній карті N?4465. Враховуючи відмічені лікарями види, характер ушкоджень та їх розташування, в сукупності, свідчать про те, що вони виникли незадовго до звернення ОСОБА_3 за медичною допомогою внаслідок дії тупих предметів (поверхонь) і, загалом, імовірність їх виникнення за вказаних у постанові обставин і терміну (під час дорожньо-транспортної пригоди 29.02.2024 року) - не виключається; Отримані ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вищевказані тілесні ушкодження розглядаються, з судово-медичної точки зору, в єдиному механізмі виникнення та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення (перелому обох пластинок скроневої кістки зліва, тощо), згідно п.л.2.1.3. б «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. N? 6, та на думку експерта, розмежування їх за ступенем тяжкості не є ні можливим, ні доцільним, так як є проявами одного травматичного процесу.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , згідно якого, за наданими медичними документами, при зверненні ОСОБА_6 29.02.24 року за медичною допомогою до КНП «Центральна міська лікарня» РМР та подальшому її стаціонарному лікуванні по 15.03.2024 рік, у неї, лікарями відмічені такі тілесні ушкодження: закритий уламковий перелом правої стегнової кістки зі зміщенням; забій правого плечового суглобу та правої підключичної ділянки із осадненням; осаднення лобної ділянки справа та правого гомілково-ступневого суглобу. Це підтверджується певними відміченими клініко об?єктивними даними, результатами проведених додаткових інструментальних методів обстеження та наданою відповідною медичною допомогою (01.03.2024р. операція - закрита репозиція, БОС уламкового перелому правої стегнової кістки стержнем, тощо), котрі відображені у наданій медичній карті N?4463. Враховуючи відмічені лікарями види, характер ушкоджень та їх розташування, в сукупності, свідчать про те, що вони виникли незадовго до звернення ОСОБА_6 за медичною допомогою внаслідок дії тупих предметів (поверхонь) і, загалом, імовірність їх виникнення за вказаних у постанові обставин і терміну (під час дорожньо-транспортної пригоди 29.02.2024 року) - не виключається. Отримані ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вищевказані тілесні ушкодження в даному випадку розглядаються в єдиному механізмі виникнення, не були не безпечними для життя та не супроводжувалося загрозливими для життя станами (явищами), у сукупності, і по критерію тривалого (більше 21 дня) розладу здоров`я відносяться до ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. N? 6 (надалі «Правил»), та, на думку експерта, розмежування їх за ступенем тяжкості не є ні можливим, ні доцільним, так як є проявами одного травматичного процесу.

Також, згідно наданої медичної карти стаціонарного хворого N?4463 на ім?я ОСОБА_6 на момент поступлення до КНП «ЦМЛ» РМР 29.02.2024 року, у неї мала місце вагітність в терміні 24-25 тижнів, яка згідно лікарського свідоцтва про перинатальну смерть N?1/208 від 05.03.2024 року закінчилася антенатальною загибеллю плоду від черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння черепа, крововиливами в речовину та під оболонки головного мозку, що цілком могло відбутися внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди від дії тупих предметів (деталями салону автомобіля) в ділянку живота потерпілої ОСОБА_6 (тупа травма живота із забоєм передньої черевної стінки, відмічена у медичних документах). А тому, між отриманою травмою матері та антенатальною загибеллю дитини (плода) є прямий причинно-наслідковий зв`язок. Підсумовуючи вищенаведене, експерт дійшов висновку, що отримані ОСОБА_6 тілесні ушкодження в ділянці живота призвели до переривання вагітності і за цим критерієм, згідно п.л. 2.1.7 вищевказаних судово медичних «Правил» відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до довідки КП «Міськсвітло» №112 від 06.03.2024 убачається, що станом на 22:30 год., 29.02.2024 вуличне освітлення по АДРЕСА_3 в до моменту виникнення дорожньо транспортної пригоди знаходилось в технічно-справному стані та працювало в заданих режимах.

Таким чином, оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні вищевказані докази по справі, з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, та беззаперечно доводять його винуватість у грубому порушенні безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та тяжкі тілесні ушкодження.

У відповідності доп.1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністра України № 1306 від 10.10.2001 (далі Правил), небезпека для руху - це зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.

Пункт 12.2. Правил встановлює, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Відповідно до п. 12.3. Правил, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Згідно п. 12.4. Правил, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Надмірна швидкість одна із найбільш смертоносних небезпек, і є найпоширенішою причиною аварій із постраждалими та загиблими.

Визначальним за встановлених обставин, суд вважає той факт, що в даній дорожній ситуації ОСОБА_3 , керуючи автомобілем BMW 320 D, номерний знак НОМЕР_1 , знехтував усіма можливими запобіжниками, а саме грубо ігноруючи встановлений пунктом 12.4. Правил дорожнього руху швидкісний режим, який в межах населеного пункту не повинен перевищувати 50 км/год, рухаючись при фактичній швидкості 136-148 км/год, тобто зі швидкістю, що майже два з половиною разів перевищує максимально дозволену швидкість руху в населеному пункті, не реагуючи на пішохідний перехід, в момент, коли останній об`єктивно спроможний був виявити при русі з максимально допустимою швидкістю на даній ділянці дороги (50 км/год) та негайно вжити заходів для зменшення швидкості керованого транспортного засобу аж до зупинки, і не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування при фактичній швидкості (136-148 км/год), що призвело до смерті пішохода ОСОБА_8 , який в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження несумісні з життям, в результаті чого помер на місці пригоди, а пасажир автомобіля марки «BMW 320 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , котра на момент дорожньо-транспортної пригоди була вагітною в терміні 24-25 тижнів, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням, забою правого плечового суглобу та правої підключичної ділянки із осадненням, осаднення лобної ділянки справа та правого гомілко-ступневого суглобу, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що в подальшому спричинило антенатальну загибель плоду від черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння черепа, крововиливами в речовину та під оболонки головного мозку, тобто спричинило тілесні ушкодження, які відноситься до категорії тяжких.

Окрім того, суд приймає до уваги, те що ОСОБА_3 притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, а також двічі за ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху.

Щодо оцінки дій пішохода ОСОБА_8 в дорожньо-транспортній ситуації, суд вважає що в даній дорожній ситуації, останній, в темну пору доби, на ділянці дороги, яка освітлювалась з обох боків вуличними ліхтарями, розпочав рух по пішохідному переході, в момент ввімкнутого для автомототранспорту зеленого сигналу світлофора, що є порушенням правил відповідно до розділу 4 Правил дорожнього руху України, однак факт перебування пішохода на проїзній частині дороги, під час забороненого сигналу для пішохода, не звільняє водія від виконання Правил дорожнього руху України, за даних умов, не виключає винуватість ОСОБА_3 у вчиненому, адже знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, що дорожньо транспортна пригода сталась внаслідок грубого порушення та нехтування ОСОБА_3 вимог пунктів п.п. 12.2., 12.3., 12.4 Правил дорожнього руху, адже останній повинен був рухатись не більшою ніж максимально дозволена швидкість руху на даній ділянці дороги, а з моменту виникнення небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний був виявити - негайно вжити заходів для зменшення швидкості керованого транспортного засобу аж до зупинки, однак у момент виникнення небезпеки для руху, не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування при фактичній швидкості (136-148 км/год), однак мав таку можливість при русі з максимально допустимою швидкістю на даній ділянці дороги (50 км/год), і невідповідність його дій вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувала у причинному зв`язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.

Суд, при вирішенні питання відповідальності обвинуваченого звертає увагу на роз`яснення, наведені у п.п. 20, 21постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якими передбачено, що при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2ст. 286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до положеньч.2 ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України, с уд призначаєпокарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53цього Кодексу; 2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання, визнається з`явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі№ 199/6365/19.

Адже розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.

Щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРДР, так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

Щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання Постанова ВС у справі № 643/13256/17 (провадження № 51-2221км19)

Під час судового розгляду, ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та вказав, що щиро розкаюється, та надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, добровільно відшкодував шкоду потерпілому.

На думку суду, дані обставини знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Обставин, які б обтяжували покарання, у відповідності до ст.67 КК України не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає співмірним, а також положення ст.65 КК України, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який згідно зі ст.12КК України є тяжким злочином вчиненим з необережності; конкретні обставини його вчинення, що грубе нехтування ОСОБА_3 вимог пункту 12.4. Правил дорожнього руху, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий; на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; що останній неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП за порушення правил проїзду перехресть, двічі за ч.1 ст. 122 КУпАП за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху; обставини, що пом`якшують покарання якими суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.

Враховуючи вищенаведене, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, ставлення особи до вчиненого злочину, добровільне відшкодування шкоди, враховуючи молодий вік обвинуваченого, позицію потерпілих, щодо призначення покарання, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього покарання у виді позбавлення волі, що відповідатиме меті покарання, ступеню тяжкості кримінального правопорушення, сприятиме виправленню останнього та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Думка потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 висловлені під час їх безпосереднього допиту у судовому засіданні, та позиція державного обвинувача, висловлена під час судових дебатів, яка просила призначити обвинуваченому покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, із застосуванням положень ст.75 КК України, не є вирішальними при прийнятті судом відповідного рішення, і враховуючи інститут умовного звільнення ст. 75 КК України, не сприятиме меті покарання та може створити в обвинуваченого та інших осіб, схильних до вчинення аналогічних злочинів, хибне уявлення про безкарність за вчинення кримінальних правопорушень, зокрема проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Звільнення ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК від відбування покарання буде невиправдано м`яким заходом примусу, який не можна вважати справедливим, пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.

Відповідно до висновку органу пробації вбачається, що з огляду на інформацію характеризуючу особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, вважає що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без позбавлення або обмеження волі та не становитиме небезпеку для суспільства.

Даний висновок, в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі, суд вважає необґрунтованим, через те, що обвинувачений неодноразово був притягнутий за порушення правил дорожнього руху на транспорті, належних висновків не зробив, грубо ігноруючи встановлений пунктом 12.4. Правил дорожнього руху швидкісний режим, який в межах населеного пункту не повинен перевищувати 50 км/год, рухаючись при фактичній швидкості 136-148 км/год, тобто зі швидкістю, що майже два з половиною разів перевищує максимально дозволену швидкість руху в населеному пункті, не реагуючи на пішохідний перехід, в момент, коли останній об`єктивно спроможний був виявити при русі з максимально допустимою швидкістю на даній ділянці дороги (50 км/год) та негайно вжити заходів для зменшення швидкості керованого транспортного засобу аж до зупинки, і не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування при фактичній швидкості (136-148 км/год), що призвело до смерті пішохода ОСОБА_8 .

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що виправленню і перевихованню обвинуваченого ОСОБА_3 сприятиме лише покарання в умовах ізоляції від суспільства у межах санкції статті, за якою кваліфікуються його дії ч.2 ст. 286 КК України, а не інше, більш м`яке покарання.

Окрім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 за встановлених обставин грубо порушив вимоги пункту 12.4. Правил дорожнього руху України, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали, та порушив п.12.2., 12.3 Правил дорожнього руху, раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП - Порушення правил проїзду перехресть), та двічі за ч.1 ст. 122 КУпАП - Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху); слід застосувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Процесуальні витрати, а саме, витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 14388 грн. 32 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ч. 2ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили, ОСОБА_3 суд не застосовує, у зв`язку із відсутністю поданого клопотання прокурором.

Арешт майна, а саме на автомобіль марки «BMW 320 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який накладений ухвалою слідчого судді від 06 березня 2024 року, скасувати.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 ( два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_3 не застосовувати.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати, з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 14388 грн. 32 коп. (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят вісім гривень 32 копійки) витрат на залучення експерта.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області №569/4364/24 від 06.03.2024 на належний ОСОБА_3 транспортний засіб «BMW 320 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 скасувати.

Речові докази: взуття трупа ОСОБА_8 , яке поміщено в сейф пакет PSP 4038783 та шапка з трупа ОСОБА_8 , яка поміщена в сейф пакет WAR1626398 знищити.

Автомобіль «BMW 320 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути ОСОБА_3

Пристрій ззовні схожий на автомобільний реєстратор чорного кольору повернути ОСОБА_3 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1