Рішення № 121489813, 27.08.2024, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/875/24

Провадження № 2/548/346/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2024 року м.Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Манжос Т.В.

розглянувши увідкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк", за участю третьої особи: приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської областіГорбань Владислава Володимировича, Хорольського відділудержавної виконавчоїслужби у Лубенському районіПолтавської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 11 квітня 2024 звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області із позовною заявою про зняття арешту з майна яке міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та виключити з спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: номер запису про обтяження:31208522 (спеціальний розділ) від 16.04.2019; підстава виникнення: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46501736 від 16.04.2019 18:03:27, ОСОБА_2 , Хорольський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Полтавська обл.; постанова, про арешт майна боржника, серія та номер: ВП 58904108, виданий 16.04.2019, видавник: Хорольський РВДВС ГТУЮ у Полтавській області; вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Хорольський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управлінняюстиції у Полтавській області , код ЄДРПОУ: 34865290; Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; опис предмета обтяження: все нерухоме майно. В обгрунтування своїх вимог, позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який у визначений термін звернувся до приватного нотаріуса Горбань Владислава Володимировича з метою отримання свідоцтва про спадщину, але у видачі свідоцтва вербально було відмовлено, у зв`язку з неможливістю проведення реєстраційний дій з майном померлого ОСОБА_3 , оскільки в межах виконавчого провадження ВП №58904108, 16.04.2019 року начальником Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_2 , було винесено постановупро арешт майна боржника у вказаному вище виконавчому провадженні.

Згідно інформації з АСВП у ВП 58904108 божником зазначено ОСОБА_3 , стягувачем ПАТ КБ «Приватбанк».

В подальшому виконавче провадження ВП №58904108, було закрито у зв`язку з сметрю боржника.

Спадкоємець поза межами виконавчого провадження сплатив борги стягувачу в повному обсязі, які виникли на підставі Рішення Хорольського районногь суду від 22.02.2018 року у справі № 548/339/18 (провадження №2/548/267/18) за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

З метою зняття арешту позивач звернувся до виконавчої служби з метою зняти вказані заборони у зв`язку із відстунітстю боргу, однак останньому вербально було повідомлено, що зняти арешти в позасудовому порядку не можливо, та рекомендували звернутися до суду.

На момент звернення до суду арешт не знятий, іншого шляху, ніж вирішення питання в судовому порядку, на сьогоднішній день немає. Наявність арешту обмежують права Спадкоємця в отриманні свідоцтва на спадщину та подальшого розпорядження успадкованим майном.

Позивач та його представник прохали про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача АТ КБ "Приват Банк" в судове засідання не з`явився, подав відзив, вказавши, що у задоволенні позовних вимог до АТ КБ ПриватБанк, як неналежного відповідача, необхідно відмовити.

Третя особа приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської областіГорбань В.В. в судове засідання не з`явився, але подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи Хорольського відділудержавної виконавчоїслужби у Лубенському районіПолтавської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Процесуальні дії у справі.

15.04.2024 року ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області провадження по даній справі було відкрито і постановлено провести розгляд справи за правила спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 05.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судовогорозглядупосуті.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який у визначений термін звернувся до приватного нотаріуса Горбань Владислава Володимировича з метою отримання свідоцтва про спадщину, але у видачі свідоцтва вербально було відмовлено, у зв`язку з неможливістю проведення реєстраційний дій з майном померлого ОСОБА_3 , оскільки в межах виконавчого провадження ВП №58904108, 16.04.2019 року начальником Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_2 , було винесено постановупро арешт майна боржника у вказаному вище виконавчому провадженні.

Згідно інформації з АСВП у ВП 58904108 божником зазначено ОСОБА_3 , стягувачем ПАТ КБ «Приватбанк».

В подальшому виконавче провадження ВП №58904108, було закрито у зв`язку з сметрю боржника.

Спадкоємець поза межами виконавчого провадження сплатив борги стягувачу в повному обсязі, які виникли на підставі Рішення Хорольського районногь суду від 22.02.2018 року у справі № 548/339/18 (провадження №2/548/267/18) за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

З метою зняття арешту позивач звернувся до виконавчої служби з метою зняти вказані заборони у зв`язку із відстунітстю боргу, однак останньому вербально було повідомлено, що зняти арешти в позасудовому порядку не можливо, та рекомендували звернутися до суду.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Дослідивши докази, надані сторонами, суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із ст. 4 та ст.5 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень частин першої та другої ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна особою, яка не є ані стороною, ані учасником виконавчого провадження, однак має речове право на таке майно, не приведе до належного захисту її прав, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» (Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/12775/1 від 11.12.2019)

Законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно, - звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту (ч. 1 стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власниками права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 4 ст. 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця.

Положеннями ч. 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Зазначені принципи сформулювало і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями 316-320, 321, 328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 15.05.2013року в справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пунктом 9 постанови № 5 від 03 червня 2016р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відтак аналізуючи докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню, оскільки наявність арешту на майно позивача порушує його право, внаслідок чого він позбавлений змоги користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд.

Керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 206, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 328 ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,ідентифікаційнийномер: НОМЕР_2 ,адреса проживання: АДРЕСА_1 ), представник позивача: адвокат ПавелкоРуслан Сергійович (ідентифікаційнийкодюридичноїособи НОМЕР_3 IBAN: НОМЕР_4 (ПриватБанк),Свідоцтво проправона заняттяадвокатською діяльністю№1486від 25.09.2015року виданеРадою адвокатівПолтавськоїобласті,адреса знаходження:вул.1Травня,8Б,оф.1м.Хорол ЛубенськогорайонуПолтавської області) до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" (адреса місцезнаходження: Грушевського, будинок 1д м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570), за участю третьої особи: приватного нотаріуса Лубенського районногонотаріального округу Полтавської областіГорбаньВладислава Володимировича (адреса знаходження:вул.Небесної Сотні,59м.Хорол Лубенськогорайону Полтавської області), Хорольського відділудержавної виконавчоїслужби у Лубенському районіПолтавської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції (КодЄДРПОУ:34865290,адресазнаходження:вул.1Травня,4,каб.7ам.ХоролЛубенськогорайону Полтавськоїобласті) про зняття арешту з майна,- задовольнити.

Скасувати обтяження у виді арешту нерухомого майна, яке міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та виключити з спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: номер запису про обтяження:31208522 (спеціальний розділ) від 16.04.2019; підстава виникнення: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46501736 від 16.04.2019 18:03:27, ОСОБА_2 , Хорольський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Полтавська обл.; постанова, про арешт майна боржника, серія та номер: ВП 58904108, виданий 16.04.2019, видавник: Хорольський РВДВС ГТУЮ у Полтавській області; вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Хорольський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управлінняюстиції у Полтавській області , код ЄДРПОУ: 34865290; Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.08.2024 року.

Суддя : О.В. Коновод