Ухвала суду № 121485116, 10.09.2024, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1700/24

Провадження № 1-кп/591/53/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.111-2 та ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 333 КК України, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.111-2 та ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 333, ч. 1 ст. 263 та ч.1 ст. 436-2 КК України, у кримінальному провадженні № 22022200000000120 від 11.08.2022

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до яких застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, строк дії якого прокурор просив продовжити, у зв`язку з тим, що заявлені раніше ризики не зменшились та не відпали, а більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених, тоді як завершити розгляд справи до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження строку запобіжного заходу не вбачається за можливе.

Обвинувачений ОСОБА_4 вказав на аналогічність клопотання прокурора за своїм змістом, обмеженість у реалізації права на захист умовами СІЗО, поганий стан здоров`я, позбавлення права на отримання пенсії через утримання в СІЗО, стверджував про непричетність до обставин, викладених в обвинувальному акті.

Його захисник ОСОБА_6 просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави, посилаючись на рішення Конституційного суду України від 19.06.2024 та практику ЄСПЛ, вказуючи на тривалість тримання під вартою, похилий вік та поганий стан здоров`я обвинуваченого та членів його сім`ї, обґрунтованість клопотання прокурора стандартними та незмінними фразами, відсутність такого важливого доказу в матеріалах провадження як висновок Державної служби експертного контролю щодо належності електростартерів до товарів військового призначення. Також зазначала про необґрунтованість ризиків, відсутність реальних очевидців подій, які інкримінуються обвинуваченому, вказані прокурором свідки є співробітниками УСБУ.

Обвинувачений ОСОБА_5 вказував на невідповідність дійсності тих обставин, які викладені в обвинувальному акті та клопотанні прокурора.

Його захисники просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора через відсутність доказів існування ризиків, необґрунтованість підозри, тривалість тримання під вартою, можливість визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу. Захисник ОСОБА_7 вказував на неконкретність обвинувачення, не розкрита об`єктивна сторона злочину, не встановлена мета завдати шкоду національним інтересам, не встановлено осіб, які на території рф отримували стартери від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Звертав увагу, що справа має технічний характер а для належного захисту необхідним є вивчення відповідної технічної літератури, яка в обмеженому доступі є в наявності лише в бібліотеках. Захисник ОСОБА_8 вказував на необґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 , оскільки останній виконував умови господарського договору, укладеного з ОСОБА_4 щодо виготовлення електростартерів, які не є товарами подвійного призначення, неодноразово проходили офіційно митний контроль, також використовуються на території України на металургійних заводах, що не утворю склад злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши клопотання, вважає, що клопотання прокурора на даному етапі провадження підлягає задоволенню.

Встановлено, що до обвинувачених застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а прокурором в клопотанні та обвинувальному акті наведені достатні відомості, які можуть переконати стороннього спостерігача в тому, що обвинувачені могли вчинити інкриміновані в провину діяння.

Прокурор в достатній мірі довів існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в цей момент, зумовлених триваючими та незмінними обставинами, пов`язаними з характером обвинувачення, початкової стадії судового розгляду, на даний час не допитані свідки, обвинувачені, розпочато дослідження письмових доказів, що в сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченим та характеру обвинувачення, доводить актуальність ризиків ухилення від суду, можливості впливу на свідків та за даних обставин з урахуванням ч.6 ст. 176 КПК України свідчить про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Доводи сторони захисту в цілому зводяться до оцінки наданих прокурором (ще не в повному обсязі) доказів, яку суд може зробити в нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення за результатами повного розгляду справи та дослідження доказів як сторони обвинувачення так і сторони захисту.

Судом ще не досліджені докази, на які прокурор посилається в своєму клопотання на обґрунтування вимог, та не досліджено докази в тій мірі, щоб стверджувати про зменшення ризику впливу на свідків, тому передчасними є клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Врахування тих обставин, на які вказують обвинувачені наразі не є достатніми для відмови прокурору у задоволенні клопотання.

Таким чином, наведені вище конкретні обставини даної справи виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`який.

Вирішуючи питання про обґрунтованість продовження строку ув`язнення суд враховує і наявність об`єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи. При цьому згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також судової практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від національного суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи вищевикладені підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України суд на даний час не визначає розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 199, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08 листопада 2024 року включно без визначення розміру застави.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08 листопада 2024 року включно без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - з моменту вручення її копії.

Суддя ОСОБА_1