Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 212/7186/24
2/212/3237/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого суддіПустовіт О.Г., за участю секретаря судового засідання Голуб О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотуз О.В., звернувся до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - АТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову посилався на те, що ОСОБА_1 з 27 березня 1992 року по 19 січня 1994 року працював на посаді підземного електрослюсаря у трест «Кривбасшахтострой» ВО «Кривбасруда» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат». 19 січня 1994 року позивач був звільнений з роботи. За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання. П. 7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 06 травня 2024 року, встановлено наявність у позивача професійних захворювань: - хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. Легенева недостатність другого ступеня. - радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7 зі статико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ - другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня). П. 17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за тих обставин: внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавши місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпав під вплив підвищених показників концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням. Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 02 квітня 2024 року № 510 підставою для встановлення професійних захворювань, також послужив профмаршрут: 27 березня 1992 року - 19 січня 1994 року - підземним електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування «Кривбасшахтобуд». Згідно п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: І пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з, вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,65-1,75 рази і складала 3,3-3,5 мг/мЗ при ГДК 2,0 мг/мЗ. Важкість праці: робоча поза - незручна 45% тривалості зміни при допустимій до 25%; кількість нахилів тулуба 153 при допустимому до 100. Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 11 липня 2024 року серії 12 ААА № 130063 позивачу первинно безстроково визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 65%, з яких: 45% - радикулопатія, 20% - ХОЗЛ. Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 11 липня 2024 року серії 12 ААГ № 573695 позивачу первинно безстроково встановлено третю групу інвалідності. Позивач має постійні скарги на стан свого здоров`я, змушений проходити лікування, що підтверджується випискою із медичної карти № 1054 стаціонарного хворого та випискою із медичної карти № 1134 стаціонарного хворого. Відповідно до медичного висновку від 02 квітня 2024 року № 510 позивач має скарги на задишку при незначному фізичному навантаженні, епізоди утрудненого дихання до 1-2 р/добу, які ініціюються частіше фіз. навантаженнями, рідне виникають спонтанно вранці або в нічний час, частіше сильний кашель з виділенням невеликої кількості слизового, в`язкого харкотиння, рідше - сухий приступоподібний кашель, біль у грудях та міжлопатковій ділянці, загальну слабкість, підвищену втому, запаморочення, головний біль, постійні стійкі болі та обмеження рухів в п/крижовому та шийному відділах хребта з іррадіацією в ліву ногу, біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових та колінних суглобах. У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності в відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування. Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання. На підставі викладеного, просив суд стягнути з відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 400 000,00 грн, без урахування податку з доходів фізичних осіб.
Ухвалою суду від 22 липня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та 08 серпня 2024 року, шляхом формування в системі «Електронний суд» подав його до суду, в якому зазначив, що позивач в позовній заяві визначає відповідача єдиним винним в його професійних захворюваннях, однак він протягом тривалого часу, а саме з 1994 року по 2020 рік )26 років) працював у шкідливих і небезпечних умовах в іншого роботодавця ВАТ «Суха Балка», де і складено акт по формі П-4. Актом розслідування встановлено, що професійне захворювання позивача виникло за обставин роботи його в шкідливих умовах: 26 років на ВАТ «Суха Балка», 2 роки у відповідача. Також звертають увагу суду на те, що позивач звільнився з підприємства відповідача в 1994 році за власним бажанням, а не у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. після звільнення одразу влаштувався на роботу до ВАТ «Суха Балка», пройшов медичний огляд і пропрацював 26 років. Факт спричинення моральної шкоди позивачу відповідачем є недоведеним. Відповідач не погоджується із заявленим розміром моральної шкоди. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача, а саме: - з 27 березня 1992 року по 19 січня 1994 роки на посаді підземного електрослюсаря у трест «Кривбасшахтострой» ВО «Кривбасруда» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат». Звільнений 19 січня 1994 року за власним бажанням, згідност. 38 КЗпП України.
Відповідно до копії Акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 07 травня 2024 року (форми П-4) (даліАкт), ОСОБА_1 було встановлено діагноз: 1) Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. Легенева недостатність другого ступеня. 2) Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7 зі статико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ - другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня).
Пунктом 17 Акту визначено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: Працюючи в шахто будівельному управлінні підземним електрослюсарем (слюсарем) черговим з ремонту устаткування з 31.01.1994 по 14.04.2020 ОСОБА_1 виконував весь комплекс роботи з ревізії та ремонту електричного обладнання та механізмів.
Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпав під вплив підвищених показників концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.
В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням.
Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 02 квітня 2024 року № 510 підставою для встановлення професійних захворювань, також послужив профмаршрут: 27 березня 1992 року - 19 січня 1994 року - підземним електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування «Кривбасшахтобуд».
У п. 18 Акту зазначено, що причиною виникнення професійного захворювання стали: важкість праці та пил переважно фіброгеннної дії.
Довідкою МСЕК серії 12 ААА №130063 від 11.07.2024 року ОСОБА_1 первинно визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 65%, з яких: 45% - радикулопатія, 20% - ХОЗЛ з 10.06.2024 безстроково.
Довідкою МСЕК серії 12ААГ №573695 від 11.07.2024 року ОСОБА_1 первинно безстроково встановлено третю групу інвалідності з 10.06.20024.
Відповідно до наданих копій виписок із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого, позивач неодноразово проходив обстеження та знаходився на стаціонарному лікуванні у зв`язку з професійними захворюваннями.
Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст.153,237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Згідностатті 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.Статтею 173 КЗпП Українизакріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Згідно частин 1,3ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК Україниморальна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання виражається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отримання ним професійного захворювання.
Суд вважає доведеним факт спричинення позивачу моральної шкоди у зв`язку з втратою останнім працездатності, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода. Окрім того, наявний причинний зв`язок між виникненням професійних захворювань у ОСОБА_1 та діями відповідача.
Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на відповідача, суд виходить з того, що професійне захворювання виникло у позивача під час його роботи на підприємстві відповідача, що підтверджується копією Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 07.05.2024 року (форми П-4), що міститься в матеріалах справи та профмаршрутом, вказаним у Медичному висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 02.04.2024 року.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.
У зв`язку з тим, що відповідно до положеньст. 237-1 КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, оскільки відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
Також Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.
Так, отриманим професійним захворюванням позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки він постійно відчуває стійкий біль та інші негативні наслідки.
У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами. Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення позивачу в результаті ушкодження здоров`я, моральної шкоди.
За таких обставин суд вбачає, що АТ «Кривбасзалізрудком» повинно нести відповідальність за заподіяну позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену професійним захворюванням.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний дискомфорт, обмежений в можливості звичайних повсякденних занять та активному спілкуванні, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, де виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності у розмірі 65% встановлених безстроково, встановлення 3 групи інвалідності, період роботи протягом 2 років на підприємстві відповідача у шкідливих умовах, періоду праці на іншому підприємстві протягом 26 років, судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, тому суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію з відповідача в розмірі 20 000,00 грн, без врахування податку з доходу фізичних осіб.
Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Доводи сторони відповідача щодо оподаткування суми моральної шкоди суд відхиляє, оскільки чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. В даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я, у зв`язку з чим зазначені відповідачем зміни доПодаткового кодексу Українине поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи нормист. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст.153,173,237-1 КЗпП України, ст. ст.23,1167 ЦК України,Законом України «Про охорону праці», ст. ст.4,5,13,19,76-81,89,137-141,258-259,263-265,279,354,435 ЦПК Українисуд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок), без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.
Повний текст рішення суду складений та підписаний 09 вересня 2024 року.
Суддя: О. Г. Пустовіт
Судове рішення № 121482450, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 09.09.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/7186/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: