Рішення № 121475846, 09.09.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Справа № 280/6102/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним рішення відповідача № 084250002459 від 03.06.2024 про відмову провести перерахунок пенсії позивача;

зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача із врахуванням доходів позивача, зазначених в архівній довідці Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488 та в архівній довідці Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/2-488, за період її роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На обґрунтування позовних вимов в адміністративному позові зазначає, що 27.05.2024 звернулась органів Пенсійного фонду України з заявою № 6362 від 27.05.2024 про перерахунок пенсії (зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000) , надавши до Пенсійного фонду України архівну довідку Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488 та архівну довідку Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/2-488 про заробітну плату, для обчислення пенсії за період отримання заробітної плати в період з 01.01.1984 по 31.12.1988 відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зауважує, що для підтвердження свого страхового стажу надавала до органів пенсійного фонду України, зокрема наступні документи: трудову книжку серії НОМЕР_1 , трудовий договір від 11.05.1981, угоду від 11.05.1987 про продовження трудового договору укладеного 11.05.1981, архівну довідку Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/2а-488, довідку Комсомольського гірничо-збагачувального комбінату від 25.03.1993 №52/497. Проте, рішенням про відмову у перерахунку пенсії ГУ ПФУ в Закарпатській області №084250002459 від 03.06.2024, їй було відмовлено в перерахунку пенсії. Позивач вважає, що рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області № 084250002459 від 03.06.2024 про відмову в перерахунку пенсії є незаконним та протиправним, у зв`язку із чим змушена звернутись до суду.

Ухвалою судді від 08.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 22.07.2024 на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву (вх. №33888), у якому із посиланням на приписи ст. 24, 26, 40, 41, 43, 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 1, 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вказує, що питання врахування періодів роботи в російської федерації після 01 січня 1991 року до стажу при призначенні пенсій на території України регулюється нормами міжнародних угод, підписаних Україною та російською федерацією. Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов`язання за якою взяли па себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація. Зауважує, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався. Звертає увагу суд, що відповідно до Постанови КМУ від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», Україна вийшла з вищезазначеної Угоди. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022. Крім того, наголошує, що 23.12.2022 набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022 №2783-ІХ. Після зупинення дії Конвенція від 22.01.1993 не застосовуватиметься у відносинах з російською федерацією. Таким чином, документи, видані компетентними органами росії приймаються на території України виключно за умови легалізації, в даному випадку, проставлення апостилю. Враховуючи зазначене та беручи до уваги те, що довідка про заробітну плачу потребує підтвердження первинними документами, ГУ ПФУ в Закарпатській області в перерахунку пенсії позивачці відмовлено. Таким чином, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 12.08.2024 вирішено залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області, третя особа).

22.08.2024 представником третьої особи через систему «Електронний суд» направлено до суду пояснення щодо позову або відзиву (вх. №39256), в яких посилається на ст. 40, 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п. 2.10, 2.23, 4.2, 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, п. 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 № 637, та вказує, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. , отже підстави для задоволення вимог позивача відсутні. Зазначає, що Україна і російська федерація розірвали дипломатичні відносини, та Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, що унеможливлює поштове листування з російською федерацією. Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачці, оскільки довідки про заробітну плату потребують підтвердження первинними документами. На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з 2023 року та отримує пенсію за віком.

26.04.2023 у зв`язку із досягненням необхідного віку позивач звернулась до Відділу обслуговування громадян №1 (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком.

Заява позивача від 26.04.2023 про призначення пенсії за віком в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

За результатами розгляду заяви відповідачем було прийнято рішення від 03.05.2023 №084250002459, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком з посиланням на відсутність передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідного страхового стажу - 29 років. Крім того, вказаним рішенням встановлено, що страховий стаж особи становить 26 років 9 місяців 13 днів, за доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди роботи.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком та не зарахуванні до загального стажу періоду роботи з 11.03.1981 по 31.07.1989 у пільговому обчисленні: за 1 рік роботи 1 рік 6 місяців стажу позивач звернулась з позовом до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі №280/3210/23, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 03.05.2023 №084250002459 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 26.04.2023 з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

27.05.2024 ОСОБА_1 звернулась органів Пенсійного фонду України з заявою №6362 від 27.05.2024 про перерахунок пенсії (зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000) , надавши архівну довідку Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488 та архівну довідку Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/2-488 про заробітну плату, для обчислення пенсії за період отримання заробітної плати в період з 01.01.1984 по 31.12.1988 відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням вимог п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, органом, що приймав рішення за заявою про перерахунок пенсії, визначено ГУ ПФУ в Закарпатській області.

Так, ГУ ПФУ в Закарпатській області прийнято рішення № 084250002459 від 03.06.2024 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, оскільки довідка про заробітну плату потребує підтвердження первинними документами. На обґрунтування рішення вказано, що підтвердження довідки про заробітну плату здійснюється шляхом перевірки відповідності сум заробітної плати первинними документами, зазначеними у довідці. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2024 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, на період якого з державою-агресором розірвано дипломатичні відносини (листування зупинено).

Не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову в перерахунку пенсії на підставі згаданих довідок про заробітну плату, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрат и годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Статтею 27 Закону №1058-IV передбачений порядок визначення розміру пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Приписами частини 2 статті 4 Закону №1058-IV передбачено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода).

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Частиною 2 статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, російська федерація, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, з аналізу наведеного вище, виходить, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; трудовий стаж, зокрема пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою, а необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Так, із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 19.07.1978, окрім іншого вбачається, що у період з 11.03.1981 по 26.05.1989 вона працювала у Комсомольському гірничо-збагачувальному комбінаті. Проте, копія трудової книжки не підтверджує місце знаходження вказаного підприємства в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, прирівняних до таких районів, а також, що позивач у відповідний період користувалась відповідними пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами, зазначеними в абзаці 2 пункту 5 розділу Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV.

Одночасно з цим, позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копію Трудового договору укладеного між ОСОБА_1 та директором союзного виробничого об`єднання «Северовостокзолото», згідно із яким позивач зобов`язалась працювати в районах Крайньої Півночі на Комсомольському гірничо-збагачувальному комбінаті строком 3 роки починаючи з 11.05.1981. Крім того, угодою про продовження трудового договору від 11.05.1981, строк дії відповідного договору було продовжено до 11.05.1990.

Разом з тим позивачем надано архівну довідку від 18.04.2009 №01-01/А-388/3-488, видану Архівним відділом адміністрації Чаунського муніципального району, згідно із якою Комсомольський гірничо-збагачувальний комбінат де у період з 11.03.1981 по 26.05.1989, у тому числі по строковим трудовим договорам з 11.05.1981 по 11.05.1984, з 11.05.1984 по 11.05.1987, з 11.05.1987 по 26.05.1989 працювала ОСОБА_1 знаходиться в Чаунському районі Чукотського автономного округу. Крім того у зазначеній довідці зокрема містяться відомості згідно із якими вся територія Чукотського автономного округу відносить до районів Крайньої Півночі, де передбачені пенсійні пільги незалежно від факту укладання строкового трудового договору.

Відповідно до довідки Комсомольського гірничо-збагачувального комбінату від 25.03.1993 №52/497 ОСОБА_1 працювала з 11.03.1981р. по 31.07.1989 у Комсомольському гірничо-збагачувального комбінату. У розділі ІІІ зазначеної довідки вказані період роботи позивача починаючи з 01.03.1960, а саме з 11.05.1981 по 11.05.1984, з 11.05.1984 по 11.05.1987, з 11.05.1987 по 31.07.1989 до яких відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" застосовується пільгове обчислення страхового стажу у полуторному розмірі.

На підставі вказаних документів, під час розгляду по суті справи №280/3210/23 суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують наявність у позивача стажу за спірний період, а саме з 11.03.1981 до 31.07.1989 в районах Крайньої півночі для врахування його при пільговому обчисленні і призначенні пенсії за віком. Доказів недостовірності таких записів щодо даних періодів роботи матеріали справи не містять, тому вказаний період роботи має бути зарахованим до страхового стажу позивача з урахуванням кратності, а саме за 1 рік роботи 1 рік 6 місяців стажу. Так, період роботи позивача у районах Крайньої Півночі з 11.03.1981 до 31.07.1989 складає 8 років 2 місяці 20 днів, а у пільговому обчисленні складає 12 років 2 місяці 20 днів, тобто додатково по півроку. Таким чином, загальний стаж позивача складає понад передбаченого статтею 26 Закону України № 1058-IV необхідних 29років.

З огляду на встановлені під час розгляду даної справи обставини, суд дійшов висновку, що не врахувавши вказаний спірний період роботи позивача у пільговому обчисленні, а саме за 1 рік роботи 1 рік 6 місяців стажу, та не призначивши позивачу пенсію за віком відповідач допустив порушення вказаних вище норм закону, а тому з метою повного та всебічного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03.05.2023 №084250002459 про відмову у призначенні пенсії позивачу.

Суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 КАС України).

Відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1984 по 31.12.1988, вказаної у архівній довідці Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488 та в архівній довідці Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/2-488, вмотивована припиненням Україною участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Зазначена вище постанова набрала чинності 02.12.2022.

Відтак, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Частиною 2 статті 13 Угоди передбачено, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, за наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні періоду роботи до страхового стажу чи не прийняття на території держав - учасниць Співдружності без легалізації необхідних для пенсійного забезпечення документів, виданих у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року.

Позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на призначення та перерахунок пенсії не пов`язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди, а відтак і з денонсацією міжнародних угод.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.

Абзацом 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

При цьому, вказаним Порядком не встановлено обов`язку особи, яка звертається за перерахунком пенсії, подавати разом із відповідною заявою первинні документи, на підставі яких була видана довідка про заробітну плату.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Порядку 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.

Тобто, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03.06.2021 у справі № 127/8001/17.

До того ж, як зазначено Верховним Судом у постанові від 23.12.2020 у справі №520/7125/17, посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні. Як передбачено частиною 3 статті 44 Закон №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

У матеріалах справи відсутні докази щодо недостовірності первинних документів, на підставі яких позивачу були видані архівні довідки Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488 та №02-01/А-388/2-488 про заробіток для обчислення пенсії.

Частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

У спірних довідках зазначено, що сплату внесків на державне соціальне страхування до 01.01.1991, а з 01.01.1991 відрахування до Пенсійного фонду росії за встановленими тарифами.

Суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати, отриманої у російській федерації.

Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права особи на пенсію та при її обчисленні.

За наведених вище обставин та враховуючи, що позивачем подано необхідні для перерахунку пенсії документи, рішення ГУ ПФУ в м. Києві №923170132814 від 25.01.2024 підлягає скасуванню як протиправне, а тому наявні підстави для задоволення відповідної позовної вимоги.

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону № 1058-ІV, яка визначає загальні умови щодо строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Позивач у прохальній частині не зазначає, з якого моменту просить перерахувати пенсію.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За таких обставин, зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , на підставі особистої заяви від 27.05.2024, із врахуванням її доходів, зазначених в архівних довідках Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488 та №02-01/А-388/2-488, за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Закарпатській області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, площа Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 084250002459 від 03.06.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , на підставі особистої заяви від 27.05.2024, із врахуванням її доходів, зазначених в архівних довідках Архівного відділу адміністрації Чаунського муніципального району Чукотського автономного округу від 10.04.2009 №02-01/А-388/3-488 та №02-01/А-388/2-488, за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак