Рішення № 121475328, 09.09.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 року Справа№200/3695/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2024 року через систему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 914260183803 від 14.03.2024 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 , на пенсію у зв`язку з втратою годувальника як інваліда ІІІ групи з дитинства довічно відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення із заявою, тобто 05.03.2024 та здійснити необхідний перерахунок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що має статус інваліда дитинства IIІ групи. У зв`язку зі смертю батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач 05.03.2024 звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням відповідача від 14.03.2024 № 914260183803 позивачу відмовлено у здійснення переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, зокрема дітям померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Оскільки, відсутній висновок МСЕК про настання інвалідності до 18 років, а тому відсутні підстави для переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Рішення від 14.03.2024 № 914260183803 позивач вважає протиправним, посилаючись на те, що відповідно до довідки МСЕ № 006908 від 03.03.1994, їй встановлено ІІІ групу інвалідності довічно (причина інвалідності інвалідність з дитинства). Також, відповідно до висновку ЛКК № 14 від 04.03.2024, зазначено, що вона була визнана інвалідом з дитинства до 16 років, є інвалідом 3 групи з дитинства без терміну.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2024 зазначена вище справа була розподілена та передана судді ОСОБА_3 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду: документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн. або подання до суду клопотання про застосування пільг із сплати судового збору (відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати) разом із довідкою з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків отриманих позивачем у 2023 році доходів та/або довідкою з органу Пенсійного фонду України про отримані суми пенсії за 2023 рік, які дадуть підстави повно та об`єктивно оцінити майновий стан заявника в цілях розгляду процесуального питання.

12.06.2024 на адресу суду від позивача надано докази сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Зобов`язано відповідача подати до суду засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

13.08.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог повністю.

Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що згідно з даними електронної пенсійної справи № 914260183803 та заяви № 242 від 05.03.2024, встановлено, що відсутній висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку та довідки МСЕК про встановлення інвалідності на даний час. Інформація зазначена в висновку ЛКК № 14 від 04.03.2024 року не відповідає нормам Порядку 22-1, а саме, у висновку зазначено, що позивач була визнана інвалідом з дитинства до 16 років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.08.2024 повторно витребувано у відповідача копію пенсійної справи відносно позивача. Провадження у справі було зупинено до отримання витребуваних доказів.

14.08.2024 на адресу суду від відповідача надійшло рішення № 914260183803 від 14.03.2024 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

22.08.2024 на адресу суду від відповідача на виконання ухвали суду від 13.08.2024 надійшла копія пенсійної справи позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 поновлено провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, є одержувачем пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI.

Позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, що підтверджується довідкою МСЕК серії НОМЕР_2 від 03.03.1994, пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 26.08.2011 та висновком ЛКК № 14 від 04.03.2024.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 21.05.1956, ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 від 03.03.2022.

05.03.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI.

Рішенням відповідача від 14.03.2024 № 914260183803 позивачу відмовлено у здійснення переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, зокрема дітям померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Оскільки, відсутній висновок МСЕК про настання інвалідності до 18 років, а тому відсутні підстави для переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 1 ст. 36 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Відповідно до п. 2.3 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи: 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія; 3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником; 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; 5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) відомості про місце проживання; 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

Згідно п. 2.18 розділу II Порядку № 22-1 визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Тобто, право на призначення пенсії по втраті годувальника особа, якій призначається пенсія, набуває лише за умови надання виписки з акта огляду в МСЕК та/або висновку МСЕК про те, що вона могла бути визнана інвалідом до досягнення 18 років. Тобто є два випадки для призначення пенсії такого виду пенсії: як встановлення особі інвалідності до досягнення нею 18 річного віку, так і настання інвалідності у віці до 18 років.

Наведене також узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 36 Закону № 1058-IV, за яким непрацездатними членами сім`ї померлого годувальника вважаються також діти померлого годувальника старші 18 років, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

При цьому, формулювання "стали інвалідами до досягнення 18 років" не є тотожнім "отримали статус інваліда до досягнення 18 років" (в формалізованому розумінні), натомість їх слід тлумачити також таким чином, що стан здоров`я вказаних осіб фактично відповідав та/або мав передумови відповідати статусу інвалідності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 по справі № 302/1149/16-а та від 27.10.2021 по справі № 759/6651/16-а.

Позивачу встановлено інвалідність III групи дитинства 03.03.1994 у віці 37 роки, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ № 006908 від 03.03.1994.

Однак, згідно висновку ЛКК № 14 від 04.03.2024 зазначено, що інвалідність з дитинства позивачу була встановлена до 16 років. Діагноз анофтальм зліва.

Таким чином, позивач набула інвалідності до досягнення особою 18-ти років, у зв`язку із чим і було зроблено запис про інвалідність дитинства, а тому доводи відповідача щодо відсутності підтвердження наявності ознак інвалідності у віці до 18 років є безпідставними та спростовуються вказаними вище доказами.

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 22.01.2024 по справі № 600/500/23-а.

При цьому, суд звертає увагу на те, що положення статті 36 Закону № 1058-IV не є відсильними, тобто, не містять в своєму змісті посилань на інші норми, які конкретизують застосування приписів статті 36 Закону № 1058-IV, тобто, стаття не визначає вичерпного порядку підтвердження статусів, які надають право на призначення пенсії по втраті годувальника та не делегує будь-кому повноважень щодо визначення такого порядку.

Тому, твердження відповідача з посиланням на пункт 2.18 Порядку № 22-1 стосовно того, що статус позивача про те, що вона стала особою з інвалідністю до досягнення 18 років може бути підтверджено виключно висновком МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку є помилковим.

При цьому, як зазначив Верховний Суд в постановах від 03.10.2019 по справі № 302/1149/16-а та від 27.10.2021 по справі № 759/6651/16-а, встановлення категорії "інвалідність з дитинства" МСЕК особам ще до їх повноліття чинним законодавством не передбачено.

Аналогічного висновку дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд в постанові від 02.02.2023 по справі № 380/21351/21.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, із посиланням на відсутність документів, згідно яких вона визнана інвалідом з дитинства до досягнення 18 років, що свідчить про невідповідність спірного рішення № 914260183803 від 14.03.2024 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 14.03.2024 № 914260183803 про відмову в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника та зобов`язання відповідача з 05.03.2024 перевести позивача з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та здійснити перерахунок пенсії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 968,96 грн.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.03.2024 № 914260183803 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 05.03.2024 перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та здійснити перерахунок пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.С. Духневич