Рішення № 121475022, 09.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Справа № 160/17744/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

УСТАНОВИВ:

03 липня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Первинна професійна спілка "Правозахисники країни", з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» №139 від 12.06.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування до Інспектора взводу №1 роти №1 («Полтава-1») штурмового батальйону №2 полку УПОП№3 ДПОП «ОШБ «Лють», лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарної відповідальності у виді звільнення із служби в поліції;

- стягнута з Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» №139 від 12.06.2024 «Про застосування, дисциплінарного стягнення» на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13.06.2024 по день ухвалення рішення у справі, із розрахунку суми середньоденного грошового забезпечення 1106,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ніс службу на посаді інспектора взводу №1 роти №1 («Полтава-1») штурмового батальйону №2 полку УПС)П№3 ДПОП «ОШБ «Лють», лейтенант поліції. Наказом ДПОП «ОШБ «Лють» №139 від 12.06.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного простушку, порушення вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1,2, 3 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, пп. 1, 2, 5 п. 1, пп. 2, 4, 5, 20 та 22 п. 3 р. II Посадової інструкції, що виразилось у відмові виконати наказ командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення від 16.05.2024 №160 ДСК/ВК «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Вказує, що наказ вважає протиправним, а звільнення - незаконним, так як відповідачем безпідставно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності, а вид обраного та застосованого дисциплінарного стягнення є необгрунтованим і надмірним, з огляду на наявність у відповідача достеменної інформації про стан здоров`я позивача. Висновок дисциплінарної комісії є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, суперечить реальним подіям, що мали місце бути при оголошенні Наказу №160 ДСК/ВК. Вважає, що в його діях відсутній склад будь-якого дисциплінарного проступку, тому наказ про звільнення підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 23.07.2024 подано до суду відзив на позовну заяву в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що підставою видання наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції став висновок службового розслідування від 07.06.2024, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема за участі інспектора роти № 1 взводу № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенантом поліції ОСОБА_1 щодо відмови від виконання наказу командира зведеного підрозділу НОМЕР_1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 16.05.2024 № 160 ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань». Такі дії позивача підривають авторитет Національної поліції України в суспільстві та суперечать принципам діяльності поліцейського, а також не сприяють посиленню авторитету та довіри громадян до поліції. При накладенні на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції було враховано тяжкість проступку, також були враховані обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкоду.

Третій особі було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі засобами поштового зв`язку, яка ним отримана 24.07.2024, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; правом на подання відзиву на позов третя особа не скористався.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 05.08.2024 по 06.09.2024 у щорічній відпустці, розгляд справи здійснено 09.09.2024.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 14.03.2024 року № 420 о/с (по особовому складу), лейтенанта поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0194496), призначено на посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 (далі - полк УПОП № 3) ДПОП «ОШБ «Лють».

Наказом УПОП № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 24.05.2024 № 303, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема за участі інспектора роти № 1 взводу № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_1 .

Під час службового розслідування встановлено, що 20.05.2024 до відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов рапорт заступника командира штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_2 про те, що 17.05.2024 інспектор роти № 1 взводу № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився від виконання наказу командира зведеного підрозділу НОМЕР_1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 16.05.2024 № 160 ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань».

Згідно з довідкою, наданою відділом проведення спеціальних операцій УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 03.06.2024 № 457/59/14-2024, встановлено, що відповідно до бойового розпорядження командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» від 08.05.2024 № 295/01/59/03-2024т/БР: наказу командира зведеного підрозділу УІІОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 16.05.2024 № 160 ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» до бойових завдань залучені наступні зазначені в рапорті поліцейські, а саме інспектор взводу № 1 роти № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенант поліції ОСОБА_1 (0194496).

Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що він перебуває на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» та станом на травень 2024 року, на підставі наказу ДПОП «ОШБ «Лють», з 17.04.2024 відряджений для виконання бойових (спеціальних) завдань до Донецької області до особливого розпорядження. ОСОБА_1 повідомив, що після отримання поранення у грудні 2023 року, стан свого здоров`я він характеризує як незадовільний та періодично проходить лікування у медичних закладах. 17.05.2024, перебуваючи у м. Краматорськ, ОСОБА_2 йому ( ОСОБА_1 ) було доведено бойовий наказ командира зведеного підрозділу НОМЕР_1 від 16.05.2024 № 160 ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань». Зміст вказаного наказу йому ( ОСОБА_1 ) був зрозумілий, утім виконати його не спроможний у зв`язку з незадовільним станом здоров`я, а саме: погіршенням зору, болем у суглобах та пошкодженням меніска.

До пояснень ОСОБА_1 надав копії медичних документів, дослідивши зміст яких дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що станом на 17.05.2024 у позивача відсутні будь-які обмеження для виконання службових повноважень. Рекомендацій щодо оформлення тимчасової непрацездатності у медичних документах не виявлено. Таким чином факт тимчасової непрацездатності та наявність медичного висновку про тимчасову непрацездатність дисциплінарною комісією не встановлений.

Також під час службового розслідування були опитані: фельдшер зведеного медичного загону НГУ старший сержант національної гвардії ОСОБА_3 ; командир штурмового батальйону № НОМЕР_2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковник поліції ОСОБА_4 ; психолог відділу кадрового забезпечення УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_5 , які підтвердили, що на момент доведення бойового наказу об`єктивні медичні причини для невиконання бойового наказу були відсутні. Будь-яких документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 не надано.

Наказом начальника ДПОП «ОШБ «Лють» №139 від 12.06.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення» на підставі висновку службового розслідування від 07 червня 2024 року № 6162/59/14-2024, керуючись нормами статей 4, 11, 12, 13, 19, 20, 22 та 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІ1І, і Переліком посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженим наказом Національної поліції України від 04 жовтня 2018 року № 929 (у редакції наказу Національної поліції України від 29 грудня 2022 року № 938) за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, підпунктів 1, 2 та 5 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5, 20 та 22 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», затвердженої начальником управління - командиром полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана, штурмова бригада Національної поліції України «Лють» 15 травня 2023 року, що виразилося у відмові виконати наказ командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 16 травня 2024 року № 160ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», застосовано до інспектора взводу № 1 роти № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Надаючи оцінку правомірності винесення спірного наказу, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з вимогами статті 17 Закону статті 18 Закон № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.

За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Згідно ч. 1, 2 ст.26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893.

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ цього Порядку службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.

Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч. 15 статті 15 Дисциплінарного статуту, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту, Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Як уже зазначалось, що наказом УПОП № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 24.05.2024 № 303, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема за участі інспектора роти № 1 взводу № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_1 .

Пунктом першим розділу V Порядку № 893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Пунктом 2 розділу VІ Порядку № 893 визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно пункту 9 розділу VІ Порядку № 893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

У разі якщо уповноважений керівник не має права на накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на поліцейського, він затверджує висновок службового розслідування і одночасно порушує перед старшим прямим керівником, наділеним правом накладати таке стягнення, клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського.

Так, за наслідком проведеного службового розслідування складено висновок від 07 червня 2024 року № 6162/59/14-2024 службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».

Висновком встановлено, що 20.05.2024 до відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов рапорт заступника командира штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_2 про те, що 17.05.2024 інспектор роти № 1 взводу № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився від виконання наказу командира зведеного підрозділу НОМЕР_1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 16.05.2024 № 160 ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань».

Згідно з довідкою, наданою відділом проведення спеціальних операцій УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 03.06.2024 № 457/59/14-2024, встановлено, що відповідно до бойового розпорядження командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» від 08.05.2024 № 295/01/59/03-2024т/БР: наказу командира зведеного підрозділу УІІОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 16.05.2024 № 160 ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» до бойових завдань залучені наступні зазначені в рапорті поліцейські, а саме інспектор взводу № 1 роти № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенант поліції ОСОБА_1 (0194496).

Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що він перебуває на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» та станом на травень 2024 року, на підставі наказу ДПОП «ОШБ «Лють», з 17.04.2024 відряджений для виконання бойових (спеціальних) завдань до Донецької області до особливого розпорядження. ОСОБА_1 повідомив, що після отримання поранення у грудні 2023 року, стан свого здоров`я він характеризує як незадовільний та періодично проходить лікування у медичних закладах. 17.05.2024, перебуваючи у м. Краматорськ, ОСОБА_2 йому ( ОСОБА_1 ) було доведено бойовий наказ командира зведеного підрозділу НОМЕР_1 від 16.05.2024 № 160 ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань». Зміст вказаного наказу йому ( ОСОБА_1 ) був зрозумілий, утім виконати його не спроможний у зв`язку з незадовільним станом здоров`я, а саме: погіршенням зору, болем у суглобах та пошкодженням меніска.

До пояснень ОСОБА_1 надав копії медичних документів, дослідивши зміст яких дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що станом на 17.05.2024 у нього ( ОСОБА_1 ) відсутні будь-які обмеження для виконання службових повноважень. Рекомендацій щодо оформлення тимчасової непрацездатності у медичних документах не виявлено. Таким чином факт тимчасової непрацездатності та наявність медичного висновку про тимчасову непрацездатність дисциплінарною комісією не встановлений.

Також під час службового розслідування були опитані: фельдшер зведеного медичного загону НГУ старший сержант національної гвардії ОСОБА_3 ; командир штурмового батальйону № НОМЕР_2 полку УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» підполковник поліції ОСОБА_4 ; психолог відділу кадрового забезпечення УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_5 , які підтвердили, що на момент доведення бойового наказу об`єктивні медичні причини для невиконання бойового наказу були відсутні. Будь-яких документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 не надано.

За результатами висновку службового розслідування від 07 червня 2024 року за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,2,4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1, 2 та 5 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5, 20, 22, пункту третього, Розділу II (Завдання І обов`язки) Посадових інструкцій інспектора взводу № 1 роти № 3 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», затвердженою начальником УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» 15.05.2023, відповідно до пункту 1 Розділу VII порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.1 1,2018 № 893, запропоновано застосувати до інспектора взводу № 1 роти № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Суд зазначає, що вказані вище обставини, які встановлені комісією під час службового розслідування, знайшли своє підтвердження у висновку від 07 червня 2024 року № 6162/59/14-2024 та слугували підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Досліджуючи, чи прийнято оскаржуваний наказ відповідача у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановленим Конституцією та законами України, суд зазначає про наступне.

Згідно змісту оскаржуваного наказу начальника ДПОП «ОШБ «Лють» №139 від 12.06.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення» на підставі висновку службового розслідування від 07 червня 2024 року № 6162/59/14-2024, до інспектора взводу № 1 роти № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, підпунктів 1, 2 та 5 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5, 20 та 22 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», затвердженої начальником управління - командиром полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана, штурмова бригада Національної поліції України «Лють» 15 травня 2023 року, що виразилося у відмові виконати наказ командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 16 травня 2024 року № 160ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань».

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах службове розслідування призначене за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції.

Суд звертаючись до практики Верховного Суду вказує, що згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 07.12.2021 у справі №120/278/20-а з подібними правовідносинами, повноваження стосовно оцінки обставин, встановлених службовим розслідуванням, надання оцінки критеріям, які враховуються при обранні виду стягнення, тяжкості проступку та заподіяній шкоді, ставленню порушника до службових обов`язків, визнанню особою своєї вини в ході службового розслідування, рівень її кваліфікації тощо, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної посадової особи, у даному випадку начальника ДПОП «ОШБ «Лють», оскільки результатом реалізації таких повноважень є обрання одного з восьми можливих видів дисциплінарних стягнень.

Так, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, прийнято із використанням, зокрема, відомостей, наявних в матеріалах службового розслідування та ґрунтується на самостійних правових підставах.

Аналогічного змісту підхід викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та від 02.10.2018 у справі №9901/454/18.

Приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на те, що предметом спору є визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що матеріалами службового розслідування підтверджено, що 17.05.2024 інспектор роти № 1 взводу № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився від виконання наказу командира зведеного підрозділу НОМЕР_1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 16.05.2024 № 160 ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» зіславшись на стан здоров`я та надав копії медичних документів.

Проте, суд критично оцінює вказані посилання, тому що дослідивши зміст медичних документів, наданих позивачем також і до матеріалів справи, можна дійти висновку, що станом на 17.05.2024 у ОСОБА_1 були відсутні будь-які обмеження для виконання службових повноважень. Рекомендацій щодо оформлення тимчасової непрацездатності у медичних документах не виявлено. Таким чином факт тимчасової непрацездатності та наявності медичного висновку про тимчасову непрацездатність станом на 17.05.2024 не встановлений.

Окрім того, під час службового розслідування були опитані: фельдшер зведеного медичного загону НГУ старший сержант національної гвардії ОСОБА_3 ; командир штурмового батальйону № НОМЕР_2 полку УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» підполковник поліції ОСОБА_4 ; психолог відділу кадрового забезпечення УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» лейтенанта поліції ОСОБА_5 , які підтвердили, що на момент доведення бойового наказу об`єктивні медичні причини для невиконання бойового наказу були відсутні. Будь-яких документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 не надано.

Суд також наголошує, що однією з підстав для винесення оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення ним вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктами 1, 4 та 5 пункту 1, підпунктами 2, 4, 5, 20, 22, пункту третього, Розділу II (Завдання і обов`язки) Посадової інструкції інспектора, що виразилось у невиконанні наказів командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 16.05.2024 № 160 ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», що в свою чергу є порушення службової дисципліни та вчинення дій, які дискредитують звання працівника Національної поліції України.

Положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію», а також приписів Правил етичної поведінки поліцейських, покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

З наданих матеріалів вбачається, що позивачем складено присягу працівника Національно поліції України, згідно якої останній усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягнув вірно служити Українському родові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права та свободи людини, честь Держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Крім того, наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.

Згідно вказаних правил, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, у тому числі:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі тощо.

Крім того, матеріалами справи встановлено що, ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлений з посадовою інструкцією інспектора взводу № 1 роти № 1 («Полтава-1») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», затвердженою начальником УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» 15.05.2023.

Відповідно до посадової інструкції інспектора взводу № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», ОСОБА_1 зобов`язаний:

-брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України;

-виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проводити штурмові, контрдиверсійні та пошуково-фільтраційні заходи;

-знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України;

-безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межа: наданих їм повноважень та відповідно до закону;

-вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюют виконання обов`язків поліцейського, та невідкладно інформувати пр

-утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконуваті їхні обов`язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліці України;\

-сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Позивач - інспектор взводу № 2 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» за своїми функціональними обов`язками несе відповідальність за:

-неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків;

-порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції Україна та антикорупційного законодавства;

-недотримання Присяги працівника поліції;

-недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог законодавства про охорону праці;

-умисне невиконання доручень, наказів та розпоряджень прямих керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Також зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції.

Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Позивач прийняв присягу працівника поліції та добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і які він повинен дотримуватися.

Верховним Судом у постанові від 05 березня 2020 року у справі №815/4478/16 визначено, що порушення присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Отже, звільнення за порушення службової дисципліни, що виразилося в порушенні присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Згідно правових висновків відображених в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18 «в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень».

Підставою для застосування стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

При цьому, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Суб`єкт владних повноважень, у свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

У даному випадку, під час службового розслідування відповідачем надавалась оцінка діям позивача в контексті дотримання ним присяги поліцейського, виходячи з порушення службової дисципліни та належної організації роботи поліцейського, а також вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам.

Суд звертає увагу, що в силу покладених на поліцейського службових обов`язків, він не повинен був допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять протиправний характер.

Суд вважає аргументованою правову позицію відповідача щодо того, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством, має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Таким чином, вчинені позивачем дії свідчать про відсутність високої свідомості, недотримання законодавства та призводить до приниження авторитету поліції. Такі дії не можна вважати гідними посади поліцейського та особисті дані не можна вважати такими, що сприяють посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, оскільки поліцейські власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.

На думку суду, дії позивача, які стали предметом дослідження під час проведення службового розслідування, свідчать про порушення ним присяги поліцейського, а відтак грубого порушенням службової дисципліни.

Згідно з практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналогічний правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 серпня 2022 р. № 120/8381/20-а, від 25 червня 2020 р. у справі № 2240/2329/18, від 29 жовтня 2018 р. у справі №826/17433/16, від 3 квітня 2019 р. у справі № 816/1218/16, від 20 березня 2019 р. у справі № 804/676/18, від 07 серпня 2019 р. у справі № 540/2057/18, від 16 серпня 2019 р. у справі № 804/2146/18, від 22 листопада 2019 р. у справі № 826/6107/18, від 22 січня 2020 р. у справі № 160/1750/19, від 25 червня 2020 р. у справі № 2240/2329/18.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ відповідача прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 193, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" (вул. Максименка Федора, буд. 21, м. Київ, 04075; ІК в ЄДРПОУ 45013109), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПервинна професійна спілка "Правозахисники країни" (вул. Сурська, буд. 96,с. Новоолександрівка, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,52070; ІК в ЄДРПОУ 39245807) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 09 вересня 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков