Рішення № 121473093, 27.08.2024, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/22527/21 н/п 2/766/2831/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2024р. Херсонський міський суд Херсонської області

у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,

при секретарі Федоровій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (ЄДРПОУ 38962392, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б.77а), треті особи: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович (адреса: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Мечникова, б.103/85), Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович (адреса: 73003, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, б.32) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом в листопаді 2021 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 26.06.2020 року приватним нотаріусомІрпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. винесено виконавчий напис № 1132, про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» заборгованості у загальній сумі 25325,04 грн. По даному виконавчому напису приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 63116671 від 23.09.2020 року. Зазначає, що відсутні докази безспірності заборгованості, нотаріального посвідчення договору. Просить визнати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22.11.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22.11.2021 витребувано докази по справі.

Ухвалою суддіХерсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від22.11.2021зупинено стягненняна підставівиконавчого документу виконавчого напису№ 1132 від 26.06.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктора Станіславовича про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» заборгованості у розмірі 25 325,04 грн., за виконавчим провадженням № 63116671, яке відкрито Приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Дмитром Сергійовичем, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 766/22527/21.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.05.2024 закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду.

31.05.2024 року згідно реєстру вхідної кореспонденції судді передано клопотання представника відповідача про визнання позовних вимог в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення з відповідача 50% понесених судових витрат у зв`язку з визнанням позову.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник надава до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.06.2020 року, приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. винесено виконавчий напис № 1132, про стягнення ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» заборгованості у загальній сумі 25325,04 грн.

23.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Дмитром Сергійовичем на підставі вищевказаного виконавчого напису винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 6311667.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Згідно зі статтею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 26.06.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису 26.06.2020 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що у нотаріуса були відсутні підстави для вчинення виконавчого напису, а відтак оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає до виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.142 ЦПК України та ч.4 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи заяву відповідача про визнання позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 454 грн. за подання позовної заяви та 227 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

За правилами ст. 141, 142 ЦПК України, інша частина сплаченого позивачем судового збору, а саме 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви 454 грн. та при поданні заяви про забезпечення позову - 227 грн., а всього 681 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 89, 263, 265, 353-354 ЦПК України, на підставі ст.ст.525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1132, вчинений 26.06.2020 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктором Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» заборгованості у розмірі 25 325,04 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (ЄДРПОУ 38962392, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б.77а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )понесені у зв`язку з поданням позову 50 відсотків судового збору, у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп., сплаченого згідно квитанції № 16 від 18.11.2021 року та понесені у зв`язку з поданням заяви про забезпечення позову 50 відсотків судового збору, у розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн. 00 коп., сплаченого згідно квитанції № 17 від 18.11.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяІ. Ю. Зуб