Вирок № 121472368, 09.09.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1976/24

1-кп/583/224/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200460000106 від 06.02.2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Охтирка, Сумської області, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

за ч.1 ст.115 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

представника потерпілої ОСОБА_8 ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 року близько 19 год 30 хв ОСОБА_3 та ОСОБА_9 після сумісного вживання алкогольних напоїв прийшли до квартири за місцем мешкання останнього за адресою АДРЕСА_2 , де продовжили вживати алкогольні напої та перебували при цьому в стані алкогольного сп`яніння, на побутовому грунті виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 та ОСОБА_9 для з`ясування стосунків вийшли до кухонної кімнати, де між ними почалася бійка. А саме, ОСОБА_9 , перебуваючи в положенні стоячи навпроти ОСОБА_3 завдав останньому один удар кулаком правої руки в область орбіти лівого ока, спричинивши садно в ділянці нижньої повіки ліворуч та крововилив в ділянці білкової оболонки лівого ока по зовнішньому краю, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Внаслідок цього удару ОСОБА_3 опинився перед робочою поверхнею кухонної шафи, на якій знаходився кухонний ніж з дерев`яною ручкою, а ОСОБА_9 позаду нього. Бажаючи отримати перевагу в бійці шляхом застосування ножа для спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 правою рукою взяв з робочої поверхні кухонної шафи вищевказаний ніж. Спостерігаючи це, ОСОБА_9 сказав «куди ти взяв ніж». В цей час ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи реальну можливість настання від його дій суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 , і хоча не бажаючи настання саме цих наслідків, але свідомо допускаючи їх настання, тобто діючи з непрямим умислом на скоєння вбивства ОСОБА_9 , розвернувшись наліво, здійснив декілька ударів металевим лезом ножа, який тримав у правій руці в бік ОСОБА_9 , який знаходився позаду нього та намагався захиститися від ударів ножем своєю лівою рукою.

Внаслідок зазначених дій ОСОБА_3 ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження у вигляді рани щілиноподібної форми в ділянці лівої кисті по тильній поверхні в проекції 2-3 фаланг; рани щілиноподібної форми в ділянці лівої кисті по тильній поверхні між 1 і 2 фалангами, рани лінійної форми в ділянці носо-губного трикутника справа; рани щілиноподібної форми грудної клітки зліва в 4-му міжребер`ї, по передній акселярній лінії.

Причиною смерті ОСОБА_9 стала проникаюча колото-різана рана грудної клітки зліва в 4-му міжребер`ї, по попередній акселярній лінії з пошкодженням серця, нижньої долі лівої легені, яка призвела до гострого малокрів`я.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України спочатку визнав та пояснив, що 05.02.2024 року зустрівся з товаришем по АДРЕСА_3 та ОСОБА_10 близько обіду, десь о 13 год, розмовляли, вживали горілку, випили 1 пляшку, 0,7 л. Потім зайшли до нього додому з ОСОБА_9 , він переодягнувся, поїли та пішли в магазин «Кошик», після чого пішли до ОСОБА_9 . Квартира була зачинена, тому вони чекали ОСОБА_11 в під`їзді. Близько 19 год прийшла ОСОБА_12 , вони зайшли до квартири, продовжували спілкуватися, вживали спиртне. Потім ще виходили до магазину «Пивко», купили пиво, сидр, сухарики, чіпси. Близько 20 год 30 хв прийшли до ОСОБА_9 та продовжили вживати спиртне. Між ОСОБА_13 та ОСОБА_9 виникла сварка, під час якої останній виганяв з дому ОСОБА_11 . ОСОБА_3 заступився за неї, сказав, що комендантська година, щоб він не виганяв її з квартири. ОСОБА_9 сказав «пішли вийдемо» і вони обоє вийшли до кухні. ОСОБА_9 наніс йому удар в обличчя правою рукою в ліве око, підійшов до нього ззаду і став душити, обхвативши його за шию лівою рукою. В той момент ОСОБА_3 правою рукою взяв ніж зі столу, відмахнувся, правою рукою наніс удар ножем під ліву руку ОСОБА_9 , після чого останній попустив його, далі він не може пояснити як все відбувалося. ОСОБА_9 мовчки пішов у залу і ОСОБА_14 сказав викликати швидку медичну допомогу. ОСОБА_3 пішов за ним у залу, ніж викинув, але не може пояснити як це було. ОСОБА_15 викликала по телефону екстрену медичну допомогу, він зателефонував до поліції, повідомив, що у чоловіка ножове поранення. Після чого приїхали екстрена медична допомога та поліція.

В судових дебатах ОСОБА_3 зазначив, що не мав наміру вбивати потерпілого, не готувався до цього, просив перекваліфікувати його дії.

Надаючи оцінку показанням обвинуваченого, який хоч і зазначив спочатку про визнання вини, а в подальшому просив перекваліфікувати його дії, однак суд критично їх оцінює та вважає, що ОСОБА_3 надав сумнівні показання, так як не зміг пояснити суду та показати, як саме хаотично він наносив удари в кількості не менше семи ударів, від яких у потерпілого виникли тілесні ушкодження, порізи тильної фаланги лівої руки, на обличчі на носогубці, а обвинувачений лише після повного дослідження доказів у справі та допиту свідків, потерпілої надав пояснення щодо нанесення одного удару ножем в область грудної клітини. Однак, його показання не відповідають обстановці та не узгоджуються в сукупності з іншими письмовими доказами.

Крім цього, винуватість ОСОБА_3 підтверджується показами потерпілої, свідків, письмовими доказами, ретельно дослідженими та перевіреними в суді.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю ОСОБА_9 , 05.02.2024 року близько 20 год їй зателефонував ОСОБА_9 , поспілкувалися, вона чула, що з ним разом був ОСОБА_3 , вони були під під`їздом, чекали ОСОБА_16 , оскільки в нього не було ключів від квартири. Під час розмови чула, що хлопці були напідпитку, але в доброму настрої. О 21 год ОСОБА_9 ще телефонував їй, поговорили, чула, що вони були в квартирі. Вона його запитала, де ОСОБА_17 , він сказав, що пішла в туалет. Вранці зателефонував слідчий та сказав, що ОСОБА_9 вбив ОСОБА_3 Повідомила своєму чоловікову, він зателефонував у поліцію, також зателефонувала своєму брату ОСОБА_18 , він пішов у квартиру та замінив замки, так як не знайшли ключів. О 14 год 06.02.2024 року вона приїхала з АДРЕСА_4 . Зазначила, що її син дуже товаришував з ОСОБА_3 , вони ніколи не сварилися, ОСОБА_9 завжди брав його з собою. Ніяких конфліктів ніж ними не було. ОСОБА_3 неодноразово бачила у стані алкогольного сп`яніння. Їй відомо про випадок як ОСОБА_3 бігав з шампуром за ОСОБА_19 , а ОСОБА_9 тоді за нього заступився, і ще неодноразово були такі випадки коли ОСОБА_3 кидався з ножем на ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . ОСОБА_9 ніколи б не напав на ОСОБА_3 , хіба що міг образити нецензурною лайкою і не більше. ОСОБА_9 був високим на зріст 2,03 м, широкоплечий, якби ОСОБА_9 схватив ОСОБА_3 , то останній би не вирвався. Бачила на тілі у ОСОБА_9 сліди порізів на долоні лівої руки з внутрішньої і зовнішньої сторони, слідів боротьби не бачила. 28.11.2023 року була в квартирі останній раз. В кухні біля мийки була дерев`яна стійка, де зберігалися ножі з дерев`яними ручками, їх багато було. Між ОСОБА_22 та ОСОБА_9 були дивні відносини, але ОСОБА_9 був дуже закоханий в неї. Їй відомо, що між ОСОБА_22 та ОСОБА_3 були якісь поцілунки, але більше невідомо. Останньому не подобалося, що ОСОБА_9 жив з ОСОБА_13 . Знає, що ОСОБА_23 вагітна від її сина, вона з нею спідкується, а з ОСОБА_22 у ОСОБА_7 відносини не склалися. Потерпіла тяжко перенесла втрату сина, був гіпертонічний криз, по цей час лікується. 29.06.2024 року їй прийшло на телефон повідомлення, що надійшли кошти в розмірі 32700 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та ще 5000 грн. від матері ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди. Висловила думку, що ОСОБА_3 необхідно надовго ізолювати від суспільства.

Оцінюючи показання потерпілої, які у суду не викликають жодних сумнівів, суд вважає, що ними підтверджується винуватість обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила, що станом на 05.02.2024 року вона проживала за адресою АДРЕСА_2 разом з потерпілим ОСОБА_9 , з яким проживала близько шести років разом, починаючи з 2017 року, а потім два місяці з ним не проживала, а далі знову відновила відносини, а ОСОБА_3 знає як товариша ОСОБА_9 . Цього дня близько 19 год повернулася додому, її чекали на сходах у під`їзді біля квартири ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , так як ключі від квартири були в неї. Вони були вже в стані алкогольного сп`яніння та принесли з собою ще три великих пляшки пива, яке продовжили розпивати в залі квартири, вони періодично виходили на балкон курити, то знову пили пиво. Вони удвох виходили, ще принесли дві чи три пляшки пива, ОСОБА_3 запропонував їй посидіти разом з ними. Того вечора вона говорила ОСОБА_9 покинути вживання алкоголю та почати нормальне життя. ОСОБА_9 та ОСОБА_3 спілкувалися, почали згадувати сусіда військовослужбовця, який загинув; їх колишніх дівчат: Ніну дівчину ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , згадували історію з кредитами, які на неї оформив ОСОБА_9 з ОСОБА_26 . ОСОБА_9 не сподобався той момент, коли ОСОБА_27 сказав, що він зустрічався з нею, коли вона не жила з ОСОБА_28 . ОСОБА_9 почав розкидати її речі по квартирі, кричати, виганяти її з квартири, вона збирала свої речі, а ОСОБА_3 хотів допомогти їй, за неї заступився, почав його заспокоювати. ОСОБА_3 не сподобався той момент, коли він зрозумів, що ОСОБА_9 до неї писав, намагався з нею налагодити стосунки, в той час коли проживав з іншою дівчиною ОСОБА_29 . Вона знаходилася в кімнаті на дивані біля них, вела в телефоні переписку з покупцями, так як продає одяг в мережі Інтернет. В якийсь момент вони зчепилися в кімнаті, конфлікт виник через агресивне ставлення ОСОБА_30 до неї, почали штовхати один одного та виштовхалися до кухні, вони були сильно п`яні, але пересувались швидко. Коли почула фразу ОСОБА_9 «ах ти ніж береш» зрозуміла, що їх треба розмиряти. Тільки вона почала вставати, як Івах ОСОБА_31 швидким кроком повернувся до кімнати з кровотечею в області серця, сказав « ОСОБА_17 викликай швидку» і впав на підлогу на спину головою до стіни до дверей, закрив очі, було хрипіння, кров фонтанувала в області серця. Також в нього була різана рана на долоні внутрішньої частини лівої руки. Це сталося дуже все швидко, секунд 10-20 на кухні, але вона не бачила як саме. Вона почала телефонувати до екстреної медичної допомоги та виконувала їх поради. В цей час телефонував ОСОБА_3 , але потрапив у поліцію, повідомив, що в чоловіка ножове поранення, а далі кричав у її слухавку, щоб швидка їхала швидше. ОСОБА_3 виглядав шокованим. Вона закрила рану ОСОБА_9 , ОСОБА_3 перебував поряд. Швидку зустріла поліція, ОСОБА_9 поставили крапельницю та забрали в лікарню, а вона залишилася в квартирі з працівниками поліції. Зазначила, що їй невідомо, які були відносили між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , але останній розповідав їй, що колись раніше ОСОБА_3 хватався за ніж. В квартирі на кухонному столі була дерев`яна підставка, в якій знаходилися ножі. Біля мийки на столешниці як щось готували, то могли ніж залишити, але конкретно про той випадок не пам`ятає. Яким саме ножем спричинено ножове поранення не знає, але після цього один їх ніж лежав на підлозі у коридорі близько до кухні.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений є її однокласником, потерпілого ОСОБА_9 знає, так як з червня 2023 року по 08 грудня 2023 року проживала з ОСОБА_9 . Дізнавшись, що він проживає з ОСОБА_22 , вони розійшлися, він їй телефонував, однак вона не відповідала. На даний час вона чекає дитину від ОСОБА_9 , хоче її зберегти. В середині серпня 2023 року вона була очевидцем як ОСОБА_3 хватався за ніж. Подія мала місце тоді, коли у ОСОБА_9 вдома пізно ввечері вживали спиртне, інколи гуляли до ранку, ОСОБА_3 залишався в них до ранку і все було добре, а в той вечір ОСОБА_9 попросив раніше розійтися, так як їй зранку потрібно було їхати, тоді ОСОБА_3 взяв ніж і кричав «ти що виганяєш товариша». Після цього випадку вона злякалася і заховала всі ножі, які в них були в квартирі. В той день, коли загинув ОСОБА_33 , вона бачила його з ОСОБА_3 , вони були напідпитку, веселі, в нормальному стані, приходили до неї на роботу в магазин «Продуктова хатка», скуповувались, де вона працює касиром. ОСОБА_3 говорив їй, як будеш виходити з роботи, зателефонуй, ми тебе проведем. Після роботи о 21 год вона телефонувала ОСОБА_3 , однак він не відповідав. Після того, як не стало ОСОБА_34 їй відомо про розмови за випадок, коли у великій компанії товаришів ОСОБА_3 , будучи в стані сп`яніння, ухватив шампур і побіг за хлопцем, а інші хлопці його зупинили, говорили, як вип`є, таке міг робити, а тверезий він спокійний. Зазначила, що у квартирі ОСОБА_9 у залі завжди біля дивану, крісла, стояв стіл, і там сиділи на кріслі, підставляли каструлю, на якій сиділи, і там лежав ніж у залі на столі.

Надаючи оцінку показанням зазначених свідків, суд вважає їх належними доказами, які підтверджують винуватість ОСОБА_3 в скоєному та узгоджуються разом з іншими доказами в їх сукупності.

Допитана в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_35 підтвердила висновки судово-медичних експертиз та пояснила, що вона здійснювала дослідження медичної документації та тіла ОСОБА_9 , визначити послідовність спричинення тілесних ушкоджень не представляється за можливе, так як відсутнє заживлення ран. Механізм заподіяння тілесних ушкоджень, вказаний обвинуваченим, відповідає частково, оскільки ОСОБА_3 продемонстрував лише спричинення тілесних ушкоджень у грудну клітину ліворуч і це знаходиться в прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_9 . Обвинувачений продемонстрував механізм нанесення лише одного удару, а як наносив інші шість ударів, пояснити не може. Якщо б при огляді ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження асфіксії, то про це було б зазначено в висновку, однак, видимих ознак асфіксії виявлено не було, в цій частині показання обвинуваченого не відповідають дійсності.

Оцінюючи показання експерта, суд вважає їх переконливими, чіткими та такими, що узгоджуються в сукупності з іншими доказами. Під час допиту судово-медичного експерта обвинувачений також не зміг на питання захисника пояснити суду, яким чином були ним заподіяні тілесні ушкодження ножем в кількості не менше семи, крім нанесення ножового проникнення в грудну клітку, яке також, на думку суду, є сумнівним. Це дає суду підстави стверджувати про неспроможність показань обвинуваченого, наданих ним в суді, оскільки з урахуванням всіх обставин справи, оцінюючи докази в сукупності, вони не відповідають обстановці.

Вина підтверджується наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Протоколом огляду місця події від 06.02.2024 року з фототаблицями, з відеозаписом до нього, ретельно дослідженим в судовому засіданні, в ході якого було оглянуто квартиру АДРЕСА_5 , а саме оглянуто житлові кімнати квартири, коридор, кухню. В коридорі на підлозі виявлено у хаотичному порядку нашарування речовини бурого кольору, на дерев`яних дверях білого кольору мається речовина бурого кольору. Поблизу дверей, що ведуть до кухні на підлозі виявлено футболку білого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору на зовнішній передній стороні. Біля цих дверей, на підлозі, поруч із футболкою виявлено ніж з дерев`яною ручкою з нашаруванням речовини бурого кольору. З кімнати кухні зі стіни з правого боку вилучено частину шпалер трикутної форми, на якій мається речовина бурого кольору, що запаковано до паперового конверту (а.с.66-100, т.с.1).

Протоколом огляду місця події від 06.02.2024 року з фототаблицями, в ході якого оглянуто ангар КНП ОМР «Охтирської ЦРЛ» (гаражне приміщення) за адресою вул.Петропавлівська,15 м.Охтирка, де медична сестра КНП ОМР «Охтирської ЦРЛ» ОСОБА_36 добровільно в присутності двох понятих видала: куртку синього кольору,з пуховим наповнювачем в розрізаному стані, яка була розрізана під час надання медичної допомоги, на всій площині куртки маються нашарування речовини бурого кольору, яку запаковано до картонної коробки; футболку чорного кольору, в лівій частині якої маються пошкодження у вигляді розрізу розміром 2,5х0,4 см; мобільний телефон Айфон 11, бірюзового кольору у чорному чохлі, який запаковано до спец пакету; банківську картку № НОМЕР_1 , яку запаковано до спец пакету; штани спортивні чорного кольору, без пошкоджень, які запаковано до спец пакету. Зі слів ОСОБА_36 в даному одязі та з даними речами до КНП ОМР «Охтирської ЦРЛ» був доставлений ОСОБА_9 (а.с.101-112, т.с.1).

Протоколом огляду трупу від 06.02.2024 року з фототаблицями, в ході якого оглянуто труп ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_6 та вилучено зрізи країв вільних нігтєвих пластин, змиви з обох рук, зразки крові на марлі (а.с.137-146 т.с.1).

Протоколом затримання особи, підозрюваної в скоєнні кримінального правопорушення від 06.02.2024 року, згідно якого в присутності захисника ОСОБА_37 затриманий ОСОБА_3 , в якого вилучено мобільний телефон, одна пара кросівок, джинсові брюки, які поміщено до спец пакетів (т.с.1 а.с.148-152).

Протоколом отримання зразків для експертизи освідування особи від 06.02.2024 року (т.с.1 а.с. 154-155).

Висновком судово-медичної експертизи № 37 від 06.02.2024 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_9 стала від проникаючої колото-різаної рани грудної клітини зліва в 4-му міжребір`ю по передній акселярній лінії з пошкодженням серця, нижньої долі лівої легені, яка призвела до гострого малокрів`я. Смерть ОСОБА_9 наступила 06.02.2024 року о 02 год 05 хв. При експертизі трупу ОСОБА_9 виявлені такі тілесні ушкодження: в ділянці носо-губного трикутного справа рана лінійної форми; в ділянці верхньої губи справа на слизовій оболонці рана (забійна); в ділянці грудної клітки ліворуч в попередній поверхні в проекції 5-го міжребір`я рана лінійної форми, яка розташована повз навкологрудинні, середньої ключичній та передній акселярній лініями; на грудній клітці зліва в 4-му міжребір`ї по передній акселярній лінії рана щілиноподібної форми в ділянці лівої кисті по тильній поверхні в проекції 2-3 фаланг рана щілоподібної форми, в ділянці лівої кисті по тильній поверхні між 1 і 2 фалангами, рана щілиноподібної форми, в ділянці правої кисті по тильній поверхні в проекції 3-4 фаланг синець невизначеної форми в ділянці колінного суглобу справа садно невизначеної форми. Легенева плевра, з дифузним крововиливом; в ділянці нижньої долі лівої легені по передній поверхні пошкодженої легеневої тканини; навколосерцева сумка має ушкодження по передній поверхні з дифузним крововиливом навколо ушкодження; в ділянці лівого шлуночка серця в передній поверхні рана щілиноподібної форми розташована дещо косо-горизонтально справа наліво. Ушкодження грудної клітки зліва в 4-му міжребір`ї, по попередній акселярній лінії утворилася від колото-ріжучого предмету та ушкодження у вигляді: легенева плавра з дифузним крововиливом; в ділянці нижньої долі лівої легені по передній поверхні пошкодженої легеневої тканини; навколосерцева сумка має ушкодження по передній поверхні з дифузним крововиливом навколо ушкодження; в ділянці лівого шлуночка серця в передній поверхні рана щілиноподібної форми розташована дещо косо-горизонтально справа наліво є небезпечним для життя і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. На представленому на експертизу клапті шкіри з ділянки грудної клітки виявлена колото-різана рана, що могла утворитися внаслідок дії односторонньо гострого предмета, що володіє колюче-ріжучими властивостями та має відносно гостре лезо та обух помірно вираженими ребрами (а.с.162-165 т.с.1).

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 із застосуванням технічних засобів фіксації від 14.02.2024 року, з відеозаписом до нього, який ретельно досліджений в судовому засіданні, в ході проведення якого обвинувачений ОСОБА_3 розповів про вчинене ним кримінальне правопорушення, коли це було та при яких обставинах (а.с.174-179, т.с.1). Вказана слідча дія в квартирі АДРЕСА_5 проведена за письмовою згодою ОСОБА_7 , власника квартири (т.с.1 а.с.173).

Висновком судово-медичної експертизи від 15.02.2024 року №37-Д, згідно якого механізм завдання тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_9 може відповідати частково механізму завдання тілесних ушкоджень вказаному ОСОБА_3 під час слідчого експерименту від 14.02.2024 року, а саме може відповідати в ділянці грудної клітки ліворуч (два ушкодження), механізм спричинення інших тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не продемонстрував (а.с.193, т.с.1).

Протоколом освідування особи від 06.02.2024 року з фототаблицею до нього, згідно якого проведено освідування ОСОБА_3 з метою виявлення в нього тілесних ушкоджень та встановлено тілесні ушкодження в ділянці нижньої повіки ліворуч садно не визначеної форми розміром 0,5 х 0,2 см буро-червоного кольору. В ділянці слизової оболонки лівого ока по зовнішньому краю крововилив. Інших тілесних ушкоджень не виявлено.

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка із застосуванням технічних засобів фіксації від 05.04.2024 року, з відеозаписом до нього, який ретельно досліджений в судовому засіданні, в ході проведення якого свідок ОСОБА_24 розповіла про обставини події, що відбулася 05.02.2024 року за адресою АДРЕСА_2 (а.с.195-198, т.с.1).

Висновком судово-психіатричної експертизи від 26.02.2024 року за № 164, згідно якої на час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 будь-яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв будь-яких ознак розладу психічної діяльності, перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Висновком судово-медичної імунологічної експертизи №150 від 15.02.2024 року, висновком судово-медичної імунологічної експертизи №151 від 15.02.2024 року, висновком судово-медичної імунологічної експертизи №155 від 15.02.2024 року, висновком судово-медичної імунологічної експертизи №154 від 15.02.2024 року, висновком судово-медичної імунологічної експертизи №152 від 15.02.2024 року, висновком судово-медичної імунологічної експертизи №153 від 15.02.2024 року, висновком судово-медичної імунологічної експертизи №65 від 15.02.2024 року, висновком судово-медичної імунологічної експертизи №64 від 15.02.2024 року, висновком судово-медичної імунологічної експертизи №94 від 04.03.2024 року - вина ОСОБА_3 не підтверджується та не спростовується, вказані докази носять інформативний характер.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись законом, суд дійшов висновку, що вони є достовірними, належними та допустимими, логічно узгодженими між собою та такими, які переконливо вказують на вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Оцінюючи ретельно досліджені вищезазначені докази в судовому засіданні, з урахуванням висновків судово-медичних експертиз, показань допитаних у судовому засіданні свідків, потерпілої, на переконання суду, обвинувачений надав неспроможні покази, вони не відповідають обстановці та не узгоджуються в сукупності разом з іншими доказами, така поведінка обвинуваченого направлена на пом`якшення відповідальності за вчинений злочин.

Судом досліджені характеризуючі данні обвинуваченого, який є особою молодого віку, офіційно ніде не працює, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря нарколога, психіатра не перебуває.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Твердження сторони захисту, про те, що нібито обвинувачений діяв з перевищенням меж необхідної оборони від дій потерпілого внаслідок здавлювання шиї ОСОБА_3 суд відхиляє, так як це не знайшло свого підтвердження в суді, не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд знаходить неспроможними та такими, що суперечать доказам, дослідженим у судовому засіданні, показання обвинуваченого ОСОБА_3 в тій частині, що він діяв у стані перевищення меж необхідної оборони, нібито захищав своє життя та здоров`я від неправомірного посягання на нього потерпілим.

Прийшовши до такого висновку та надаючи правову оцінку показанням обвинуваченого, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Кожній особі гарантується право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади (ч.2 ст. 36 КК України).

Тобто, право на необхідну оборону є природним правом кожної людини і його ніхто не може бути позбавлений, незалежно від можливості звернутися за допомогою до правоохоронних органів.

Крім того, право на необхідну оборону є конституційним правом кожного громадянина України.

Згідно до ч.2 ст.27 Конституції України, кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Підставами для застосування необхідної оборони є: суспільно небезпечне посягання; необхідність негайного відвернення чи припинення такого посягання.

Тобто посягання повинно бути суспільно небезпечним і вчинятися людиною у вигляді намагання заподіяти шкоду.

Однак, суттєвою обставиною суспільно небезпечного посягання є його тривалість в певний проміжок часу, протягом якого можливе застосування необхідної оборони.

Роз`яснюючи це положення, Пленум Верховного Суду України ще в постанові від 28.06.1991 року № 4 «Про практику застосування судами законодавства, що забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань» зазначив, що стан необхідної оборони виникає не тільки в момент суспільно небезпечного посягання, але й за наявності реальної загрози заподіяння шкоди.

Невід`ємним елементом необхідної оборони є наявність у того, хто захищається, потреби в негайному відверненні чи припиненні наявного суспільно небезпечного діяння.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч.3 ст. 36 КК України).

Отже, перевищення меж необхідної оборони є наслідком того, що особа яка захищалася, перебуваючи в стані необхідної оборони, порушила вимогу про відповідність оборони. Перевищення необхідної оборони можливе у випадку, коли нападнику заподіяна шкода, яка є тяжкою (смерть або тяжкі тілесні ушкодження) та явно не відповідає небезпеці посягання або обстановці захисту.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 290/33/19, «до критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна. Під тяжкою шкодою при перевищенні меж необхідної оборони слід розуміти смерть особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження. Невідповідність тяжкої шкоди, заподіяної тому, хто посягає, небезпечності посягання або обстановці захисту слід визнавати явною тоді, коли це з урахуванням обставин справи є очевидним для кожної людини, а отже і для того, хто обороняється. На відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання». Аналогічні висновки викладені у рішеннях Верховного Суду, зокрема у постанові від 23.01.2020 року у справі №442/5416/18 та постанові від 12.05.2020 року у справі № 748/1226/18, у постанові від 16.12.2020 року у справі № 739/1883/19 (провадження 51-4576км20) та 03.12.2020 року у справі № 638/14758/17 (провадження № 51-344км19).

Твердження сторони захисту про те, що нібито мало місце перевищення меж необхідної оборони суд відхиляє, так як це не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні та не доведено належними доказами. Слід відмітити, що за висновком судово-медичної експертизи від 15.02.2024 року за №37Д експерт зазначає про те, що механізм завдання тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_9 може відповідати частково механізму завдання тілесних ушкоджень вказаному ОСОБА_3 під час слідчого експерименту від 14.02.2024 року, в ділянці грудної клітки ліворуч два ушкодження, механізм спричинення інших тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не продемонстрував. А тому показання ОСОБА_3 в цій частині щодо перевищення меж необхідної оборони суд відхиляє та оцінює його показання критично, вважає, що цим він має на меті пом`якшити покарання. При його освідуванні тілесних ушкоджень, які б підтвердили його версію, не виявлено. Покази ОСОБА_3 не відповідають обстановці події та не узгоджуються в сукупності з іншими письмовими доказами.

Виходячи з проаналізованих доказів, суд не знаходить підтвердженим факт того, що в ході виниклої бійки дії потерпілого ОСОБА_9 могли бути пов`язані із посяганням на життя та здоров`я обвинуваченого та в даній обстановці це потребувало негайних заходів для негайного відвернення чи припинення такого посягання.

При цьому суд вважає сумнівними показання обвинуваченого, який надав свої покази лише після досліджених доказів та не зміг надати відповіді на поставлені судом питання і пояснити як саме він наносив таку кількість ударів.

Як показала свідок ОСОБА_24 , що конфлікт розпочався із штовханини, вони обоє вийшли в кухню, відразу почула, як ОСОБА_9 сказав « ах ти ніж береш», встала з дивану і тут в кімнату завалився вже з ножовим пораненням потерпілий, це сталося за 10-20 секунд.

Тобто суд стверджує, що реальної загрози ОСОБА_3 не було, такі показання обвинуваченого є надуманими та такими, що не відповідають фактичній обстановці, і ті його припущення щодо здавлювання шиї, що нібито була реальна загроза його життю, не відповідають дійсності, оскільки реальна обстановка не свідчила про реальну загрозу.

Тому твердження сторони захисту не заслуговують на увагу суду, а показання самого обвинуваченого є непослідовними та неспроможними.

Стороною захисту в судовому засіданні заявлено клопотання про призначення у справі додаткової судово-медичної експертизи, яку судом було відхилено. Суд зазначає, що питання поставлені захисником ґрунтуються на припущеннях, що не може бути взято до уваги, так як обвинувачений в суді чітко не зміг пояснити, як відбувалася подія, він дав пояснення аналогічні відеозапису слідчого експерименту з його участю, які були досліджені експертом під час виконання судово-медичної експертизи. Крім того, його питання стосуються оцінки доказів, а поставлені питання по суті не впливають на правову кваліфікацію скоєного і на причинно-наслідковий зв`язок.

У відповідності до положень ст. 332 КПК України відсутні законні підстави для призначення судом експертизи за клопотанням сторони захисту, надані суду висновки експертиз, які досліджені в судовому засіданні, не суперечать один одному, судово-медичний експерт була допитана судом, надала необхідні роз`яснення, висновки експерта обґрунтовані, узгоджуються з матеріалами справи та не викликають у суду жодних сумнівів.

Суд зазначає, що правова позиція полягає і ґрунтується не на тому, який саме механізм відбувся при заподіянні тілесних ушкоджень, про що зазначає сторона захисту. В даному випадку як встановлено судом, це підтвердила свідок ОСОБА_24 , ще в кімнаті біля неї почалася штовханина, застосування нецензурної лексики, виникла обопільна бійка між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , а далі сварка з застосуванням фізичного насильства, продовжилася в кухні, при цьому потерпілий хоча і мав фізичну перевагу, але ця ситуація не створювала реальної загрози обвинуваченому, який це розумів у тій обстановці. Жодними об`єктивними фактами таку версію не доведено, крім, суб`єктивних показань обвинуваченого, дії якого направлені на пом`якшення відповідальності. Жодними належними доказами така версія сторони захисту не підтверджується, немає слідів боротьби між потерпілим і обвинуваченим, це підтверджується і фото таблицею до протоколу огляду місця події, з якого вбачається, що рясна кровотеча фонтанувала в кухні, де на стіні, а також на холодильнику, залишились сліди крові. На переконання суду, не знайшла об`єктивного підтвердження версія сторони захисту, що нібито удар відбувся в тому місці і за тих обставин, про це також підтвердила в суді судово-медичний експерт.

Питання нападу і оборони є правовими, оцінку яким надає суд в сукупності з іншими доказами, щодо неприцільних хаотичних рухів ножем, то це також необґрунтовано, на припущеннях, не впливає на правову кваліфікацію дій та є лише зволіканням з розглядом справи.

Твердження сторони захисту про те, що експерт в поясненнях зазначила, що надасть відповіді, якщо будуть заявлені питання додатково перед експертом, є непереконливими та необґрунтованими, так як ті питання недоцільно ставити перед експертом з вищевикладених підстав.

За таких обставин, відмова у задоволенні клопотання сторони захисту не є порушенням принципу змагальності сторін, а свідчить про відсутність підстав для призначення зазначеної додаткової експертизи, оскільки її призначення буде слугувати затягуванню розгляду справи, що не узгоджується із завданням кримінального провадження, визначеним у ст. 2 КПК України, яким передбачається забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Крім того, стороною захисту заявлялося клопотання та захисник просив доручити органу досудового розслідування проведення слідчого експерименту з обвинуваченим за місцем вчинення злочину із застосуванням відеозйомки та проведення відповідних замірів та ситуаційного відтворення обставин здавлювання шиї ОСОБА_3 потерпілим та подальші дії ОСОБА_3 , направлені на вивільнення від стискання шиї, поєднане з нанесенням тілесних ушкоджень ножем. Однак, вказане клопотання судом відхилене як необґрунтоване з вищевикладених підстав.

Стороною захисту заявлявся відвід судді, який відхилено як необґрунтований. Суд зазначає, що така поведінка сторони захисту є некоректною, направлена на здійснення тиску з метою затягування з розглядом справи та пом`якшення кримінальної відповідальності обвинуваченого, однак, суд діяв безсторонньо, дотримуючись положень КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає часткове добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

При призначенні покарання, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до положень ст. 12 КК України до особливо тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 осудний, хоча і вказав про визнання вини, однак щире каяття відсутнє; враховуючи позицію потерпілої сторони, яка просила призначити суворе покарання; вважає, що покарання необхідно призначити у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті за особливо тяжкий злочин, яке буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів.

По справі ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн., а також про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, а саме витрат на поховання в розмірі 31694 грн. Вимоги за цивільним позовом обґрунтовані тим, що втрата близької людини призвела до душевних переживань, порушила її звичайний спосіб життя, втрата сина створює нестерпний біль та душевне занепокоєння, позивачка перенесла глибокі моральні страждання.

Відповідно до ч. 1ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з із знищенням або пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо наявності спричинення потерпілій моральної шкоди та визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню на користь цивільного позивача, суд враховує роз`яснення пунктів 3 та 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», в якому зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачці моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що моральна шкода потерпілій завдана внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_3 і полягає вона в тому, що в результаті вбивства її сина тяжкість вимушених втрат є непоправною та такою, яку неможливо компенсувати у будь-який спосіб.

Суд дійшов висновку про те, що втрата близької людини призвела до душевних переживань, порушила звичайний спосіб життя потерпілої, тобто завдала їй моральної шкоди, при визначенні розміру відшкодування якої суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань, характер і тривалість цих втрат, їх наслідки та інші обставини, що мають значення.

Отже, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер і обсяг душевних страждань потерпілої, а також і те, що немає точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, гідності особи, а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити частково і стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_7 500 000 грн.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 підтвердила, що матеріальна шкода їй відшкодована в повному обсязі, тому в задоволенні цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди необхідно відмовити.

Таким чином, цивільний позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 500 000 грн. моральної шкоди, відмовивши в іншій частині вимог.

Враховуючи, що обвинувачений скоїв особливо тяжкий злочин, за скоєння якого передбачається покарання у виді позбавлення волі, ніде не працює, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання продовження ним злочинної діяльності, а також наявні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також з метою забезпечення виконання судового рішення, суд вважає за необхідне залишити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Долю речових доказів вирішити відповідно до закону.

Накладені в межах кримінального провадження арешти майна скасувати відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374-376, 394-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому за цим законом покарання одинадцять років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу затримання з 06.02.2024 року.

Речові докази:

- футболку білого кольору Adidas, розмір L з нашаруванням речовини бурого кольору; ніж з дерев`яною ручкою, загальна довжина ножа 27 см, довжина леза 14,8 см, з нашаруванням речовини бурого кольору;частину (шмат) шпалер бежевого кольору трикутної форми з нашаруванням РБК;ніж з дерев`яною ручкою коричневого кольору, загальна довжина ножа 27,5 см, довжина леза 15 см; ніж з дерев`яною ручкою, на лезу якого мається пляма речовини бурого кольору, загальна довжина ножа- 22,5 см, довжина леза 12,4 см,рушник білуватого (білого) кольору з витертими кольоровими полосами: жовтого, синього, фіолетового та зеленого кольору з речовиною бурого кольору; частина (шмат) лінолеума коричнево-білого кольору, квадратної форми з нашаруванням речовини бурого кольору; скляний стакан об`ємом 0,5 л з написом «IRISH PREMIUM LAGER»; скляний стакан об`ємом 0,3 л ; два пластикові стакани - бокали об`ємом по 0,5 л кожен; куртка синього кольору з пуховим наповнювачем, у пошкодженому стані, на якій мається напис «OUIVENTIRE» на якій мається нашарування РБК та пошкодження в області грудної клітини у вигляді розрізу; футболка чорного кольору «Louis Vitton» з малюнками бренду «LV» у пошкодженому стані, з пошкодженнями у вигляді розрізу в області грудної клітини з ліва.

- спортивні штани чорного кольору з написом «TRAINING DESIGNED FOR PERFORMANCE» розмір 5XL; одна пара кросівок білого кольору з нашарування речовини бурого кольору, поміщено до спецпакету № 3275289; джинсові брюки чоловічі синього кольору, з нашаруванням речовини бурого кольору, поміщено до спецпакету № 3275290, які згідно квитанцій за № 001936, за №001937, за №001938 від 16.02.2024 року, зберігаються в кімнаті речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області - знищити, скасувавши арешт майна накладений ухвалами Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.02.2024 року та від 08.02.2024 року;

- мобільний телефон iPhone 11 бірюзового кольору в чорному чохлі; банківську карту № НОМЕР_1 , які згідно квитанції за №001937 від 16.02.2024 року, зберігаються в кімнаті речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області повернути потерпілій ОСОБА_7 - скасувавши арешт майна накладений ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.02.2024 року;

- мобільний телефон NOKIA НОМЕР_6, НОМЕР_3 , з сім карткою НОМЕР_4 , поміщено в спецпакет WAR 1128089, які згідно квитанції за №001938 від 16.02.2024 року, зберігаються в кімнаті речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області повернути ОСОБА_3 - скасувавши арешт майна накладений ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.02.2024 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 моральну шкоду в розмірі 500 000 грн., відмовивши в решті вимог за необгрунтованістю.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_1