Ухвала суду № 121472358, 09.09.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 756/8749/23

Провадження № 2/761/3665/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Бордусенка Б.С.,

за участі:

представника відповідача - Кузьміка Д.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кузьміка Д.В. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів.

29 лютого 2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, щодо вимог клопотання заперечував, просив відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Дослідивши подану заяву, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 статті 255 ЦПК України визначено підстави закриття провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Спір про право фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі, що не перевищує 200 000 грн. (якщо адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов`язаний з виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Такий висновок зроблений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 06 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 285/489/18-ц, від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, а саме з копії Рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2022 у справі №640/13765/19, ОСОБА_2 було визнано вкладником АТ «Артем-Банк» відповідно до договору-заяви № 40.76.90207 від 26 жовтня 2016 року, в національній валюті на суму 195 000,00 грн.

Визнати за вкладником право на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 195 000,00 грн. за договором-заявою № 40.76.90207 банківського вкладу (депозиту) укладеного 26 жовтня 2016 року з ПАТ «Артем-Банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.

Також було зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, буд. 17) в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, включити ОСОБА_2 у перелік вкладників ПАТ «Артем-банк», які мають право на відшкодування вкладу згідно з договором від 26 жовтня 2016 року № 40.76.90207 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.

Одночасно з цим, суд зазначає, що позивачем було долучено до матеріалів справи копію постанови Верховного Суду у справі №580/3113/20 за релевантних обставин.

З правових висновків вбачається, що Постановою Шостого апеляційного суду від 09.02.2021 рішення Черкаського окружного адміністративного суду було скасовано, а провадження у справі закрито. Роз?яснено позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

У вказаній постанові суд дійшов до висновку, що даний спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Постановою Верховного Суду від 12 липня 2021 року у справі № 580/3113/20 постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року залишена без змін.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що з огляду на висновок про наявність юрисдикції цивільного суду щодо розгляду даного спору, закриття провадження за правилами адміністративного судочинства за аналогічними вимогами позивача, така обставина поставила під загрозу сутність гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту.

Як вказує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom») від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станев проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria») від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами (див. mutatis mutandis рішення від 9 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України» («Bulanov and Kupchik v. Ukraine».

З огляду на викладене вище, суддя вважає, що непослідовність національних судів створила позивачеві перешкоди у реалізації права на судовий захист. Тому з огляду на наведену вище аргументацію доходить висновку, що розгляд цього спору має завершитися за правилами цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 255, 256, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кузьміка Д.В. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлений 09 вересня 2024 року.

Суддя: