Ухвала суду № 121471524, 09.09.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-п/759/64/24

ун. № 759/13149/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Задорожної Лариси Григорівни, представника позивача Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» - Гуцуляка Дмитра Валерійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

07 грудня 2022 року судом винесено заочне рішення у справі, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задоволено.

17.07.2024 року на адресу суду від відповідача - ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення. Вказала, що про вказане рішення їй не було відомо, вона не отримувала повістки про виклик до суду, не отримувала ухвали суду та рішення суду, вказані судові документи не були їй вручені, що підтверджується довідками про причини повернення/досилання, що наявні в матеріалах справи. Крім того, вказала, що також не отримувала від позивача будь-яких претензій, вимог, листів про наявну суму заборгованості. Лише в зв`язку з обмеженням розрахунків по картці в зв`язку зі стягненням відповідно до виконавчого провадженню, вона дізналась у державного виконавця про наявне виконавче провадження за рішенням Святошинського районного суду міста Києва у справі. Також наголосила на строках позовної давності.

Просила заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року скасувати та призначити справу до розгляду в порядку загального провадження.

У поданій заяві, крім того, заявила клопотання про поновлення строку на перегляд заочного рішення.

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року заява прийнята до розгляду та призначено судове засідання для її розгляду.

У судовому засіданні представник позивача щодо задоволення клопотання заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_1 просив задовольнити заяву у повному обсязі, скасувати заочне рішення та призначити справу до судового розгляду.

Інші відповідачі у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового слухання повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляли.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового засідання за відсутності учасників справи, що не з`явились.

Проаналізувавши матеріали поданої відповідачем заяви, дотримуючись норм матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 07 грудня 2022 року судом винесено заочне рішення у справі, яким позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на користь позивача заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 31 843,49 грн., 3% річних у розмірі 2 928,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 14 981,90 грн., витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. та 35,00 грн. витрати на отримання інформації з Державного реєстру речових прав.

Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заява про перегляд заочного рішення подана відповідачем 17 липня 2024 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, судове рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки та не подав відзив з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач зазначає підставою для перегляду заочного рішення те, що про вказане рішення їй не було відомо, вона не отримувала повістки про виклик до суду, не отримувала ухвали суду та рішення суду, вказані судові документи не були їй вручені. Крім того, зазначила, що переїхала в село за адресою: АДРЕСА_1 як внутрішньо переміщена особа.

У відповідності до довідки ВПО №3245-7001003181, ОСОБА_1 має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 із 26.04.2022 року; її зареєстрованим місце проживання є: АДРЕСА_2 .

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялась на її зареєстроване місце проживання згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА - АДРЕСА_2 (а.с. 83, 52, 90).

Також судом направлялась судова повістка про виклик відповідача в судове засідання на її зареєстроване місце проживання. Поштовий конверт повернувся до суду разом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із відмітками «повертається» та «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 98, 103, 105).

Суд також звертає увагу, що листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

У даній справі уся кореспонденція направлялась ОСОБА_1 на її зареєстроване місце проживання відповідно до відомостей Відділу з питань реєстрації її проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА.

Таким чином, усі судові повістки, ухвали та рішення суду вважаються належно врученими, оскільки були направлені відповідачу ОСОБА_1 на її зареєстроване місце проживання, однак повернулись до суду без вручення за закінченням встановленого терміну зберігання.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Стаття 12 ЦПК України вказує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на встановлені матеріалами справи обставини, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомленою про хід справи, уся кореспонденція, що направлялась їй на зареєстроване місце проживання, є належно врученою.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на перегляд заочного рішення, і, відповідно, відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення, оскільки судом не були встановлені поважні причини неявки відповідача у судове засідання, а також поважні причини для неподання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене та те, що обставини на які посилається відповідач не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення, без задоволення.

Частина 3 статті 287 ЦПК України встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на викладене, суд прийняв рішення про залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення.

Відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Зважаючи на вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Суддя Н.О. Горбенко