Ухвала суду № 121471236, 05.09.2024, Приморський районний суд м. Одеси

05.09.2024

Справа № 522/6731/21

Провадження по справі № 1-кп/522/1744/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси №106 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160000001025 від 17.09.2020 року, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, яка має вищу освіту, не працюючої, зареєстрованою та фактично проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 та її представника адвоката ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160000001025 від 17.09.2020 року стосовно ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Від потерпілої ОСОБА_5 надійшло клопотання про скасування арешту майна та заборони розпорядження та здійснення реєстраційних дій, яке вона просила задовольнити.

В обґрунтування вказаного клопотання потерпіла зазначила, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2024 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві приватної власності згідно договору.

Потерпіла зазначила, що наразі відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу, оскільки відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 10.07.2023 року, які набрали законної сили, було визнано протиправним та скасовано на її користь рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40492046 від 04.04.2018 року державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» ОСОБА_8 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «Кей-Колект», а також усунені перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження вказаним майном шляхом зобов`язання ТОВ «Кей-Колект» звільнити вказане приміщення.

В судовому засіданні потерпіла та її представник підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Прокурор, захисник та обвинувачена не в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання потерпілої про скасування арешту майна.

Разом з тим, прокурор зазначила, що арешт накладено у кримінальному провадженні за №12018160000000386 від 05.05.2018 року стосовно іншої особи, та ухвала, яку просить скасувати потерпіла, знаходиться в матеріалах цього провадження, з якого було виділено кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, а також подане клопотання, суд доходить таких висновків.

Вимогами статті 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно положень абзацу першого частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом.

Абзацом 2 частини 1 статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Вирішуючи клопотання потерпілої ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) про скасування арешту майна та заборони розпорядження та здійснення реєстраційних дій, суд зазначає, що відповідно до ухвали Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року, арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , було накладено в іншому кримінальному провадженні №12018160000000386 від 05.05.2018 року стосовно іншої особи, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості вирішити вказане клопотання в межах розгляду даного кримінального провадження, що буде суперечити положенням КПК України.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_5 про скасування арешту майна із забороною розпорядження ним та забороною здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2024 року.

Однак, суд зазначає, що потерпіла не позбавлена права повторно звернутись до суду з вказаним клопотанням, в порядку ст. 174 КПК України, під час розгляду кримінального провадження, в рамках якого було накладено арешт на вищевказану квартиру.

Керуючись ст. 170, 174, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_5 про скасування арешту на майно із забороною розпорядження ним та забороною здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього майна, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 , накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2024 року - відмовити, з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_11