Вирок № 121471135, 09.09.2024, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

521/2075/24

1-кп/521/1305/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024164470000007 від 04.01.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, офіційно не працюючого, розлученого, з вищою освітою, раніше судимого вироком Київського районного суду м.Одеса від 29.08.2023 року за ч.1 ст.309 КК України, який змінено ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.06.2024 року, до покарання у виді штрафу у розмірі 34000 грн., зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 будучи раніше судимим, а саме: 29.08.2023 вироком Київського районного суду м.Одеси за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наступних обставин.

ОСОБА_4 у невстановлений час, але не пізніше 04.01.2024 року замовив у невстановленої особи, використовуючи месенджер «Telegram», за грошові кошти психотропну речовину, а саме «PVP». У подальшому, знаходячись на території Аеропортівського парку ближче до вулиці Центральний аеропорт Хаджибейського району у м. Одесі, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, попередньо отримавши від невстановленої особи через месенджер «Telegram» інформацію про місцезнаходження психотропної речовини, підняв з землі коробок рожевого кольору, в середині якого знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору масою 0,266 г та нашарування речовини темно-коричневого кольору в полімерній трубці з вставленим фрагментом скляної трубки, містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якого склав відповідно 0,200 г і 0,015 г, тим самим ОСОБА_4 незаконно придбав психотропну речовину для власного вживання без мети збуту.

Після чого 04.01.2024 року ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на незаконне зберігання психотропної речовини, зберігав для власного вживання, без мети збуту - коробок рожевого кольору, в середині якого знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору масою 0,266 г та полімерна трубка з вставленим фрагментом скляної трубки з нашарування речовини темно-коричневого кольору, які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого обмежено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якого склав відповідно 0,200 г і 0.015 г, до моменту його вилучення слідчо-оперативною групою відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області о 16 годині 52 хвилин 04.01.2024 під час проведення огляду місця події на території Аеропортівського парку ближче до вулиці Центральний аеропорт, Хаджибейського району у м. Одесі.

Кримінальна відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.309 КК України, а саме за незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.309 КК України, визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті підтвердив та пояснив, що він дійсно за вказаних обставин та у зазначений час придбав наркотичний засіб для власного вживання, у вчиненому щиро кається та просить врахувати, що працює неофіційно, просить суворо його не карати, зробив для себе певні висновки та бажає змінити своє життя. Штраф за попереднім вироком сплатив майже увесь, понад 32000 грн., залишок планує сплатити найближчі дні. До вчинення правопорушення працював офіційно у ТОВ "Омега", зі слів має на утриманні неповнолітню дитину 2008 року народження.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи позицію обвинуваченого щодо вчиненого злочину, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які учасники кримінального провадження вважають, що вони підтверджені доказами, які знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, тому суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними та за згодою учасників судового провадження вважає доцільним обмежитись дослідженням доказів, а саме допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу та обставин, що мають значення для визначення міри покарання та стосовно речових доказів, судових витрат.

При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, стосовно характеристики особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що події кримінального правопорушення мали місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення , має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до ст.12 КК України правопорушення, інкриміноване обвинуваченому, відноситься до категорії нетяжкого злочину.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.66 КК України, враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого який щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав повністю, дав правдиві свідчення.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то ОСОБА_4 раніше судимий, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Судом враховується відсутність тяжких наслідків у даному кримінальному провадженні, повне визнання вини обвинуваченим та щире його каяття, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, вік обвинуваченого, його соціальне положення.

Таким чином, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, позиції сторони обвинувачення, захисту, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.309 КК України.

Враховуючи особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, а саме те, що він зрозумів та усвідомив протиправність своєї поведінки, обставини справи, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, вік обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

ОСОБА_4 був засуджений вироком Київського районного суду м.Одеса від 29.08.2023 року за ч.1 ст.309 КК України, який змінено ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.06.2024 року в частині призначення покарання та відповідно до ухвали ОСОБА_4 за вказаним вироком призначено покарання у виді штрафу у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно вимог ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, який відповідно до вимог ст.72 КК України слід виконувати самостійно.

Враховуючи вищевикладене, покарання призначене вироком Київського районного суду м.Одеса від 29.08.2023 року за ч.1 ст.309 КК України, який змінено ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.06.2024 року, слід виконувати самостійно.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 373,374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього згідно п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обов`язок нагляду за засудженим ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Строк покарання ОСОБА_4 відраховувати з 09.09.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 5300,96 гривень на користь держави.

Вирок Київського районного суду м.Одеса від 29.08.2023 року, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання за ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.06.2024 року у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн. - виконувати смостійно.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

-коробок невеликого розміру рожевого кольору в середені якого знаходився зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору упаковано до сейф пакету №5828751 та пристрій у вигляді трубки з нашаруванням чорного кольору на стінках упаковано до сейф пакету №5828752, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, квитанція № 002691 - знищити.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1