Рішення № 121468701, 30.08.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12817/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 788189 від 13 квітня 2019 року у загальному розмірі 37337,47 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 13 квітня 2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 788189. Відповідно до індивідуальної частини договору № 788189 про надання фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу позику у сумі 7000 грн. ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7000 грн. Позичальник, в свою чергу, не виконав умови договору щодо повернення наданих коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. 12 квітня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено договір факторингу №1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором про надання фінансового кредиту № 788189 від 13 квітня 2019 року, за яким ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора стосовно відповідача. Відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати пені і штрафів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 25084,50 грн, з яких: 7000 грн сума основного боргу, 3776,91 грн - проценти, 10953,30 грн прострочені проценти, 3360 інші штрафи. Сума збитків з урахуванням 3 % річних - 2260,91 грн, сума збитків інфляційнийх втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 9992,06 грн. Разом заборгованість становить 37337,47 грн.

Ухвалою від 31 липня 2024 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі зпроведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

У поданій до суду заяві від 05 серпня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 просить судове засідання провести без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті суду. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 13 квітня 2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 788189 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, підписаний відповідачем електронним підписом.

Відповідно до п.1.1 договору, товариство зобов`язувалося надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Згідно з п.1.2 договору, позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п.1.3.1, 1.3.2 договору знижена процентна ставка становить 0,90% від суми позики за кожен день користування позикою (328,50% річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього договору. Стандартна процента ставка становить 1,80% від суми позики за кожен день користування позикою (657,00% річних).

У п.3.6 договору сторони погодили, що у разі порушення клієнтом строків виконання зобов`язань за договором: протягом пільгового періоду з 1 по 3 день прострочення виконання зобов`язань клієнта нарахування процентів не здійснюється; з 4 дня прострочення заборгованості товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 дня прострочення.

Згідно з п.4.4 договору, у випадку прострочення повернення суми позики, клієнт зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 84 грн за кожен день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення виконання зобов`язань за договором.

12 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладений договір факторингу № 1, за умовами якого позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 788189 від 13 квітня 2019 року, що підтверджується договором факторингу № 1 від 12 квітня 2018 року, додатковою угодою № 25 від 12 вересня 2019 року до договору факторингу № 1 від 12 квітня 2018 року та реєстром прав вимог № 25 від 12 вересня 2019 року.

За розрахунком позивача, заборгованість за спірним договором становить 25084,5 грн та складається з основного боргу в сумі 7000 грн, процентів в сумі 3776,91 грн, прострочених процентів в сумі 10953,3 грн, інших штрафів в сумі 3360 грн.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 526ЦК Українипередбачено,що зобов`язаннямає виконуватисяналежним чиномвідповідно доумов договорута вимогцього кодексу,інших актівцивільного законодавства,а завідсутності такихумов тавимог -відповідно дозвичаїв діловогообороту абоінших вимог,що звичайноставляться.

Згідно зі ст.611 ЦК України,у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За положеннями п.1 ч.1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України,за кредитнимдоговором банкабо іншафінансова установа(кредитодавець)зобов`язуєтьсянадати грошовікошти (кредит)позичальникові урозмірі тана умовах,встановлених договором,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути кредит(грошовікошти)та сплатитипроценти.

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст.1049ЦК України,позичальник зобов`язанийповернути позикодавцевіпозику (грошовікошти утакій самійсумі аборечі,визначені родовимиознаками,у такійсамій кількості,такого самогороду татакої самоїякості,що булипередані йомупозикодавцем)у строкта впорядку,що встановленідоговором.Договір позикиє укладенимз моментупередання грошейабо іншихречей,визначених родовимиознаками.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У справі відсутні докази на підтвердження належного виконання відповідачем зобов`язань за спірним кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та штрафів.

Оскільки всупереч умовам кредитного договору та наведеним нормам закону відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за спірним договором у встановлені договором строки, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 25084,50 грн належить задовольнити.

Інфляційні втрати та 3% річних на піставі ч.2 ст.625 ЦК України нараховані позивачем за період з 24 травня 2021 року по 24 травня 2024 року.

Разом з тим, відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України»,затвердженим Законом України № 2102/IX (зі змінами), в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває донині.

З огляду на вказані обставини нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних у період дії воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року по 24 травня 2024 року, є безпідставним, а тому в їх стягненні за вказаний період потрібно відмовити.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3 % річних в сумі 569,04 грн та інфляційні втрати в сумі 1674,58 грн за період з 24 травня 2021 року по 23 лютого 2022 року. Відтак, позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1228,35 грн.

Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

У справі відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.4 ст.141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір № 33 про надання правової допомоги від 22 березня 2024 року, додаткову угоду від 22 березня 2024 року до договору № 33 про надання правової допомоги від 22 березня 2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Довіра та Гарантія» щодо стягнення кредитної заборгованості, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 5000 грн.

Враховуючи незначну складність справи, об`єм доказової бази, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет спору та ціну позову, з огляду на критерії розумності та пропорційності, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором № 788189 від 13 квітня 2019 року в розмірі 27328 (двадцять сім тисяч триста двадцять вісім) грн 12 коп.

В задоволенні реши позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» 3228 (три тисячі двісті двадцять вісім) грн 35 коп у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі :

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8; код ЄДРПОУ 38750239;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складене 05 вересня 2024 року.

Суддя