Постанова № 121466973, 04.09.2024, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1150/24

Номер провадження № 3/371/622/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши матеріали справи, яка надійшла від Відділення поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, учасника бойових дій

за вчиненняправопорушення,передбаченого частиноюпершою статті130ст.КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 08.08.2024 о 18.30 годині м. Миронівка, по вул. Вишнева біля будинку номер 30 керував транспортним засобом «WOLKSWAGEN PASSAT» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення керування рухів).

В порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху,на пропозиціюполіцейського, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, чим ухилився від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення був призначений на 13 годину 00 хвилин 28.08 2024.

За клопотанням захисника ОСОБА_2 про виклик свідка розгляд справи було відкладено на 14 годину 00 хвилин 04.09 2024.

У судовезасідання 04.09.2024 ОСОБА_1 не з`явився, про дат, час та міце розгляду справи повідомлявся судом належним.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Лушкін Ю.П., у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 не допускав порушення п.2,5 Правил дорожнього руху. Зазначив, що останній не керував транспортним засобом, на момент коли під?їхали поліцейські. На думку захисника вина Омельченка є недоведеною, просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі п. 1 ч. 1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушивПравила дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, затвердженихПостановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306(далі по тексту Правила), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9. Правил передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положення ч. 1ст. 130 КУпАПпередбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 5ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

На підставі ч. 6ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затвердженийПостановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами і доповненнями).

Відповідно до п. 2 Порядку, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженогопостановою кабінету міністрів україни від 17.12.2008 № 1103(далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніхсправ Українита Міністерстваохорони здоров`яУкраїни 09листопада 2015року №1452/735(далі - Інструкція),огляду настан сп`янінняпідлягають водіїтранспортних засобів,щодо якиху поліцейськогоуповноваженого підрозділуНаціональної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу 1 Інструкції встановлено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 7 розділу І зазначеної Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі заклад охорони здоров`я).

Згідно з п. 12 розділу ІІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Перевірка на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичних закладах, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу. Тому, якщо є підстави уважати, що водій під дією наркотиків, поліцейський повинен направити його до найближчого закладу охорони здоров`я.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Проте відповідно до даних відеозапису ОСОБА_1 перебуваючи за кермом, повідомив поліцейських про те, що вживав алкогольні напої та їде додому, при цьому двигун транспортного засобу був увімкнений.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_3 показав суду, що 08.08.2024 о 18.30 годин в м. Миронівка, по вул. Вишнева біля будинку номер 30 перебував разом із ОСОБА_1 у транспортному засобі «WOLKSWAGEN PASSAT» номерний знак НОМЕР_1 . Підтвердив факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 , вказав, що останній не керував транспортним засобом, оскільки вони мали намір викликати іншого водія.

Проте відповідно до даних відеозапису ОСОБА_1 перебуваючи за кермом транспортного засобу, повідомив поліцейських про те, що вживав алкогольні напої та їде додому.

Таким чином, суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом автомобілем марки «WOLKSWAGEN PASSAT» номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується даними відеозапису події.

У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.08.2024 року зазначено, що у результаті огляду водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, тремтіння пальців рук.

За змістом п. 2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, норми Правил встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія тощо) Правила не містять.

Проте, вимоги вказаного пункту Правил ОСОБА_1 дотримано не було.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сам по собі утворює склад вказаного адміністративного правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу. Суд також констатує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 484599 від 08.08.2024 року відповідає вимогам, установленимстаттею 256 КУпАПта Інструкції № 1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано носій інформації у вигляді DVD-R диску із відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівників патрульної поліції.

Судом було досліджено дані доданого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, згідно з яким під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівники поліції виявили та повідомили ОСОБА_1 про ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 підтвердив факт вживання нім алкогольних напоїв, повідомив поліцейських про те, що ці напої вживав та їде додому, при цьому двигун транспортного засобу був увімкнений. Працівники поліції запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння спеціальним технічним засобом та в закладіохорони здоров`я. ОСОБА_1 поліцейськими було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та повідомлено про наслідки відмови від проходження такого огляду.

ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами, наданими працівниками поліції, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 08.08.2024 за участю ОСОБА_1 . Відеозаписи свідчать про дотримання Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимогст. 266 КУпАП.

Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, належним чином зафіксована працівниками поліції на нагрудну відеокамеру, матеріали відеозапису долучені до матеріалів справи, що відповідає вимогам частини другоїстатті 266 КУпАП.

Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав ставити під сумнів достовірність зібраних у справі доказів.

Отже, наведені докази в сукупності підтверджують, що в діях ОСОБА_1 , якими порушено вимогип. 2.5 Правил дорожнього руху, є склад адміністративного правопорушення.

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь. Доводів, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б були підставами для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та самої події, суд не вбачає.

Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень ст. ст.8,9 Конституції України, а такожст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів та у закладі охорони здоров`я, чим ухилився від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, а тому повинен нести відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягненняє мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи ,яка вчинила адміністративне правопорушення,в дусі додержання законів України, поваги доправил співжиття,а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником,так і іншими особами.

До особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах санкції ч. 1ст. 130 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно зіст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Водночас згідно із посвідченням серії НОМЕР_2 від 08.05.2024, виданим Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору особи з інвалідністю першої та другої групи.

Таким чином, ОСОБА_1 є особою, звільненою від сплати судового збору, тому судовий збір стягненню у дохід держави із останнього не підлягає.

Керуючись ст.ст.23,40-1, ч. 1 ст.130,245,280, ч. 1 ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні првопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненнюу виді штрафу в розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, кодкласифікації доходів бюджету: 21081300.

Роз?яснити ОСОБА_1 , що згідно зіст. 307 КУпАПштраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У разі сплати штрафу у строк, передбаченийст. 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Миронівського районного суду Київської області.

У разі несплати штрафу у зазначений строк в добровільному порядку, його стягнення проводиться примусово і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до приписів ч. 2ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ