Ухвала суду № 121463829, 03.09.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.09.2024 Справа № 914/1372/24

м.Львів

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт», м.Київ

про стягнення 337117,61 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Сосницької А.А.

Представники сторін:

від позивача: Кухар Н.В. - представник

від відповідача: ОСОБА_1 представник

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» про стягнення 337117,61 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.

Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Так, зокрема, в підготовчому засіданні 30.08.2024 було оголошено перерву до 03.09.2024.

Позивач та відповідач явку повноважних представників в підготовче засідання 03.09.2024 забезпечили.

Судом винесено на розгляд заяву відповідача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву, яка міститься у відзиві на позовну заяву (вх.№21311/24 від 30.08.2024).

Приписами ст. 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:

1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Статями 113 - 116 Господарського процесуального кодексу України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 03.06.2024 про відкриття провадження у справі встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 03.06.2024 о 19:26, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

В силу п.2 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Згідно з частиною шостою статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Оскільки, відповідна ухвала доставлена після 17:00 год., а тому вважається врученою стороні -04.06.2024.

Стаття 119 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Строк на подання відзиву закінчився-19.06.2024, отже, відзив подано до суду з пропуском встановленого судом строку більш ніж на 2 місяці.

Заяву про поновлення строку на подання відзиву відповідач обґрунтовує тим, що не отримував позовну заяву разом із долученими до неї документами, а також відсутністю як матеріалів цієї справи так і самої позовної заяви у підсистемі «Електронний суд», представник відповідача 15.08.2024 звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та цього ж дня ознайомився. Відповідно, що неможливо було вчасно сформувати, надіслати та подати обгрунтований відзив на позов, а відтак вважає, що процесуальний 15-ти денний строк для подання відзиву на позов розпочав обчислюватися з 16.08.2024.

Щодо тверджень відповідача про те, що неотримання ним позовної заяви з додатками є тією обставиною яка унеможливила виконати відповідачем процесуальну дію подання відзиву на позовну заяву у встановлені строки (п.5 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження від 03.06.2024), суд зазначає наступне.

На виконання вимог ст.162, 164, 172 ГПК України позивачем, зокрема, долучено до позовної заяви докази надіслання за місцезнаходження відповідача ( АДРЕСА_1 ) позовну заяву з додатками про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 337 117,61 грн. та всіх долучених до неї додатків, що підтверджується наявним у справі описом вкладення до цінного листа та накладною трек код 7905202580422.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не встановлено обов`язок суду на стадії відкриття провадження у справі перевіряти та встановлювати факт отримання , зокрема відповідачем, позовної заяви з доданими до неї документами, а лише додержання особою, яка звернулась з позовом до суду , вимог , викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України.

Отже, на дату відкриття судом провадження у даній справі, позивачем було надано до матеріалів належні докази відправлення відповідачу копії позовної заяви та копій долучених до неї документів, тобто, дотримано вимоги наведених вище норм процесуального закону.

З моменту постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі №914/1372/24 (тобто з 03.06.2024) ТзОВ «Тепло Буд Експерт» набуло статусу учасника справи, зокрема відповідача.

Як вже зазначено вище ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 04.06.2024 в електронному кабінеті.

Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності, покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції (позовної заяви з додатками) за належною адресою, не може вважатися поважною причиною для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Ухвала суду від 03.06.2024р. у справі № 914/1372/24 оприлюднена в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, судом виконано всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про розгляд справи.

Правова позиція щодо того, що заінтересована особа, знаючи про строки розгляду справи та відповідних клопотань, має самостійно цікавитися ходом розгляду справи викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №9901/462/21 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г).

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України").

При цьому, відповідач як сторона судового процесу фактично будучи обізнаною з 04.06.2024р. про відкриття провадження у даній справі, а відтак і про строки для подання відзиву не вжила у встановлений п`ятнадцятиденний строк, зокрема починаючи із цієї дати (04.06.2024р.) заходів, щодо ознайомлення із матеріалами справи, щодо подання відзиву та не заявила клопотання про продовження строку для подання відзиву.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004) (постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №910/15330/19, від 31.03.2020 у справі №910/11383/19).

Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У постанові ВС від 29.09.2022 у справі №500/1912/2 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила виконати ту чи іншу процесуальну дію.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Поновлення та продовження пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на подання відзиву та зустрічної позовної заяви.

Відповідно до ч.7 та 8 ст.119 ГПК України про відмову у продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відтак, обставини поважності причини пропуску строку подання відзиву у даній справі не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії щодо подання такого відзиву у встановлений судом строк.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, відповідно, у цій частині у задоволенні клопотання суд відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст.118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 ГПК України).

Оскільки, відзив на позовну заяву подано з порушенням процесуального строку, то такий відзив суд залишає без розгляду.

Щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» від 30.08.2024, суд зазначає наступне.

Заявник у зустрічному позову просить суд:

1. Поновити пропущений строк для подання зустрічного позову у справі № 914/1372/24.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про визнання недійсним та скасування рішення комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго», затверджене протоколом № 037255-а від 26.01.2024 у справі № 914/1372/24 - задоволити повністю.

3. Визнати недійсним та скасувати рішення комісії Львівських МЕМ Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3; ідентифікаційний номер юридичної особи: 00131587) з розгляду актів про порушення, затверджене протоколом № 037255-а від 26.01.2024, про задоволення акту про порушення № 0372555 від 01.11.2023, згідно яким здійснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» (01042, місто Київ, вулиця Джона Маккейна, будинок 26, квартира №66 ідентифікаційний номер юридичної особи: 39012254) донарахування обсягів і вартості необлікованої електричної енергії за період з 01.05.2023 по 01.11.2023 на суму 337 117 грн 61 коп. (з ПДВ).

В обгрунтування причин пропуску строку на подання зустрічного позову ТОВ Тепло Буд Експерт посилається на ті ж обставини, що і у клопотання про поновлення процесуальних строків на подання відзиву на позовну заяву.

За змістом ч. 2 ст. 46 та ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З аналізу даної норми вбачається, що в поняття зустрічного позову входять дві ознаки. По-перше, зустрічний позов є самостійним позовом, який так само може бути пред`явлений окремо від первинного позову, отже можна зробити висновок, що він повинен задовольняти всі умови, що ставляться до звичайних позовів. По-друге, зустрічний позов - один із засобів захисту відповідача проти вимог позивача, тому він повинен повністю або частково унеможливити задоволення первинного позову.

При цьому, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18.

Відзив подається до суду у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Як вже було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.06.2024 було відкрито провадження у справі № 914/1372/24 та встановлено відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. ТОВ «Тепло Буд Експерт» отримало відповідну ухвалу суду - 03.06.2024 в 19:26 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Оскільки, відповідна ухвала доставлена після 17:00 год., а тому вважається врученою стороні -04.06.2024.

З урахуванням приписів ст. 116 ГПК України, строк на подання відзиву/зустрічної позовної заяви, сплив 19.06.2024.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна мала бути подана відповідачем до 19.06.2024 включно.

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №910/5172/19.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відтак, зустрічна позовна заява від 29.08.2024 (зареєстрована в суді від 30.08.2024) у справі № 914/1372/24 подана відповідачем з перевищенням встановленого судом строку понад два місяці.

В ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №910/3600/22, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження з питання застосування статті 180 ГПК України, зазначено, що положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України, яка є спеціальною нормою, що регулює правовідносини, пов`язані з поданням зустрічного позову, не передбачає право суду на поновлення строку звернення до суду з зустрічним позовом, а суд, відповідно до статті 19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише в межах, які надані Конституцією України та чинним законодавством, в тому числі Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Із врахуванням вищенаведеного, керуючись положеннями процесуального Закону, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви, та, відповідно, про її повернення ТзОВ «Тепло Буд Експерт».

Разом з тим суд вважає за необхідне зауважити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутись до господарського суду з окремим позовом в загальному порядку.

Аналогічні правові висновки наведені в постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 904/2739/18 та від 29.03.2019 у справі № 905/1054/18.

Відповідно до ч.1 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Приписами ст.185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1)залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відтак, зважаючи на те, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені ч.2 ст.182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, строки підготовчого провадження у даній конкретній справі, те, що як підтвердили представники сторін у підготовчого засіданні інших заяв, клопотань в порядку ст.182 ГПК України у них немає, суд приходить до висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.118, 119, 165, 180, 177, 182, п.3 ч.2 ст.185, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в поновленні пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» від 29.08.2024 (вх.№ 21311/24 від 30.08.2024).

2.Відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» від 29.08.2024 (вх.№ 21311/24 від 30.08.2024) залишити без розгляду.

3.В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» про поновлення пропущеного процесуального строку на пред`явлення зустрічного позову від 29.08.2024 відмовити.

4.Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Буд Експерт» до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про визнання недійсним та скасування рішення комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго», затверджене протоколом № 037255-а від 26.01.2024, повернути заявнику.

5.Закрити підготовче провадження у справі №914/1372/24 та призначити справу до судового розгляду по суті.

6. Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 16.10.2024 р. о 11:00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул.Личаківська, 128, зал судових засідань № 9 (ІІ-й поверх).

7. Сторонам: явка повноважних представників в судове засідання.

8. Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

9. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Суддя Кітаєва С.Б.