Ухвала суду № 121463631, 09.09.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

09.09.2024Справа № 910/10897/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка»

про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка»

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка» (далі - ТОВ «МЛП Чайка», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст України, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2619/5 від 04.09.2024 «Про задоволення скарги».

Разом з позовом до суду надійшла заява ТОВ «МЛП Чайка» про вжиття заходів щодо забезпечення позову, у якій заявник просить: заборонити Міністерству юстиції України, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальному органу, у тому числі, але не виключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству «Національні інформаційні системи», державним реєстратором та будь-яким іншим особам, вчиняти реєстраційні дії щодо:

- анулювання реєстраційної дії державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Пірнівської сільської ради Гавриленко О.В. з державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, дата проведення 04.08.2022 19:59:52, номер 1003391070029005201 щодо ТОВ «МЛП-Чайка»;

- анулювання реєстраційної дії державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Пірнівської сільської ради Гавриленко О.В. з державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме - зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, дата проведення 08.12.2022 12:55:26, номер 1003391070029005201 щодо ТОВ «МЛП-Чайка».

У обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що ануляція вказаних реєстраційних дій щодо відомостей про керівника та кінцевого бенефіціарного власника може істотно ускладнити в подальшому виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Позивач вважає виданий Міністерством юстиції України наказ № 2619/5 від 04.09.2024 "Про задоволення скарги" незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси заявника, а також заінтересованих осіб, адже, приймаючи спірний наказ Міністерство юстиції не врахувало та не дослідило всі обставини скарги, яка була подана з пропущенням визначеного строку, також Міністерством юстиції України не врахувало, що корпоративні права були добросовісно набуті позивачем та перебувають у його власності виключно на законних підставах. Зокрема позивач зазначив, що стосовно осіб, відносно яких були вчинені оскаржувані реєстраційні дії, санкції, введені в період 2021 - 2022 років, не застосовувалися, що свідчить про відсутність в діях реєстратора порушення законодавства України, у тому числі Закону України «Про санкції».

На переконання позивача у випадку не застосування заходів забезпечення позову спірний наказ Міністерства юстиції України буде виконано, що призведе до зміни корпоративної структури управління ТОВ «МЛП Чайка» та до унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушеного чи оспорюваного права чи інтересу позивача, а також заінтересованих осіб.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, перевіривши викладені заявником доводи та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що подана заява піддягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 ГПК України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у заяві про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 3 вказаної постанови адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Як вже зазначалось, предметом поданого позову є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2619/5 від 04.09.2024, на забезпечення якого позивач просить вжити заходи щодо заборони визначеному колу осіб вчиняти реєстраційні та інші дії на підставі цього спірного наказу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в ЄДРПОУ, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/508/18 від 09.11.2018).

Також суд враховує, що оскільки позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України є вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Фактичними обставинами спірних правовідносин підтверджується існування реальної загрози нівелювання мети звернення з даним позовом до суду - про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2619/5 від 04.09.2024, адже можливе незадоволення такого забезпечення може нівелювати ефективність судового захисту, оскільки у разі повного виконання спірного наказу таке задоволення позову не призведе до фактичного відновлення прав та інтересів, з метою захисту яких позивач звернувся з відповідним позовом до суду, а після скасування реєстраційних дій позивачу доведеться знову звертатися до суду з новими позовами.

Таким чином вказані заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та безпосередньо пов`язані з предметом позову щодо скасування наказу Міністерства юстиції України № 2619/5 від 04.09.2024.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Також при розгляді поданої заяви про забезпечення позову судом не надається оцінка спірному наказу на предмет його відповідності вимогам чинного законодавства, а суд виходить лише зі співмірності заходів з предметом позову, адекватності та обґрунтованості заходів забезпечення позову.

У даному випадку заявлений захід забезпечення позову шляхом заборони певному колу осіб (відповідним органам) вчиняти певні дії не можуть свідчити про вирішення спору сторін по суті. При цьому у випадку відмови у позові такий захід не буде перешкоджати виконанню спірного наказу.

З огляду на викладене суд вважає, що захід забезпечення позову, про який просить заявник, є співмірним та адекватним заходом із заявленими позовними вимогами, направленим на ефективне поновлення його в правах.

При цьому суд також враховує співвідношення права (інтересу), про захист якого просить позивач, та наслідків заборони вчиняти дії. Суд вважає, що обраний захід забезпечення позову не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог і не тягне за собою негативних правових наслідків.

Одночасно суд, з урахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка» про забезпечення позову у справі - задовольнити.

Заборонити Міністерству юстиції України (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622), посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіального органу, у тому числі, але не виключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству "Національні інформаційні системи", державним реєстраторам та будь-яким іншим особам, вчиняти реєстраційні дії щодо:

- анулювання реєстраційної дії державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Пірнівської сільської ради Гавриленко О.В. з державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, дата проведення 04.08.2022 19:59:52, номер 1003391070029005201 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю ""МЛП-Чайка" (ідентифікаційний код 33884915);

- анулювання реєстраційної дії державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Пірнівської сільської ради Гавриленко О.В. з державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме - зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, дата проведення 08.12.2022 12:55:26, номер 1003391070032005201 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛП-Чайка" (ідентифікаційний код 33884915).

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 06.09.2027.

Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «МЛП- Чайка» (08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антоновича, 1-А, ідентифікаційний код 33884915)

Боржником за даною ухвалою є Міністерство юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622).

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К. І.