Рішення № 121449663, 01.08.2024, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/3709/23

Провадження № 2/626/108/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01.08.2024 року м. Красноград Красноградський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.

за участю секретаря Матюхової О.С..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 110392,13 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 05 січня 2023 року представниками АТ "Харківгаз" за адресою відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , при демонтажі лічильника газу Gallus UG -4 на планову держповірку, було виявлено подачу газу з вихідного патрубку газового лічильника. Дані відомості було передано в групу з припинення та відновлення розподілу природного газу. В даному домоволодінні газопостачання припинено з 2014 року шляхом встановлення інвентиризаційної заглушки та охоронної пломби на газопроводі-вводі.

30.01.2023 року групою з припинення та відновлення розподілу природного газу проведено обстеження газопроводу-вводу та підземного газопроводу приладом «Ridgid». В результаті чого виявлено самовільне втручання в систему газопостачання, про що в присутності споживача складено Акт про порушення №000201 з приводу виявлення несанкціонованого газопроводу , а саме врізка та встановлення різьбового штуцера діаметром 20 мм. На відстатні 2 м від запірного пристрою газопроводу-вводу. На місці врізки різьбовий штуцер було заглушено сталевою різьбовою заглушкою. Місце врізки в землі було оснащено поліетиленовою ємністю, з якої було покладено гумовий рукав діаметром 20 мм вздовж стіни під землею та виведений в домоволодіння. Без порушення цілісності будівлі не можливо було виявити місце заведення гумового рукава до домоволодіння.

01.02.2023 року даному абонентові припинено газопостачання механічним шляхом (відрізкою) від розподільчого газопроводу.

25 квітня 2023 року за відсутності ОСОБА_1 , але в присутносі її представника - ОСОБА_2 , на засіданні комісії по розгляду акту та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем, було прийнято рішення про задоволення акту про порушення №000201, та проведено розрахунок необлікованого природного газу за період з 14.12.2021 року по 13.04.2022року в обсязі 2550,48м3 на суму 110392,13 грн, про що складено протокол засідання комісії та акт-розрахунок від 25.04.2023 року.

Акт розрахунок необлікованого об`єму та обсягу газу і його вручено представнику ОСОБА_2 25.04.2023 року, але вартість необлікованого природного газу не сплачена.

Від представника позивача до суду надійшла письмова заява, відповідно до якої позов підтримала, просила розглянути справу без її участі та проти винесення заочного рішення не заперечує.

Так, як відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1,2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч.2 ст.16 ЦК України, відповідно до п.8 якої, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною першою ст.714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Функціонування ринку природного газу в Україні урегульовано положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2494.

Статтею 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про ринок природного газу", суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п.17, 23, 33,35,37, 39 ч.1 ст.1Закону України "Про ринок природного газу", оператор газорозподільної системи це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); побутовий споживач це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; ринок природного газу це сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG; розподіл природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини; суб`єкт ринку природного газу це оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.59 Закону України "Про ринок природного газу" правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: несанкціонований відбір природного газу.

Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1379/27824 (далі - Кодекс газорозподільних систем) розроблений відповідно до Закону України "Про ринок природного газу". Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до п.3 гл.1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини: між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під`єднання несанкціонованого газопроводу.

У відповідності до п. 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Абзацом 2 пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРС та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

У відповідності до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

У відповідності до пункту 2.3. Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором. Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розмішена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п.1 гл.2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) у відповідності пункту 2 Глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем зобов`язаний допустити уповноважених представників Оператора ГРМ (разом з їх відповідними засобами) за пред`явленням ними службових посвідчень на власну територію (у приміщення), де встановлений комерційний ВОГ, та забезпечити їм доступ до елементів комерційного ВОГ для виконання зазначених заходів, у тому числі огляду газопроводу перед та після ВОГ. У випадку відмови в доступі чи незабезпечення допуску Оператор ГРМ має право здійснити заходи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, несанкціонований газопровід - самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.

Згідно пункту 6 абзацу першого та абзацу другого пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному врозділі XI цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 2, 3, 8, 11 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем акт про порушення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкував житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ОСОБА_3 . За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , позивачем надавалися послуги з постачання природного газу.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

05 січня 2023 року представниками АТ "Харківгаз" за адревою відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , при демонтажі лічильника газу Gallus UG -4, було виявлено подачу газу з вихідного патрубку газового лічильника. 30.01.2023 року року працівниками АТ "Харківгаз" під час обстеження газових мереж в будинку відповідача виявлено самовільне втручання в систему газопостачання, про що в присутності споживача Акт про порушення №000201, який підписаний ОСОБА_1 .

Встановлення споживачем несанкціонованого газопроводу відповідно до п.2 ч.2 ст.59 Закону "Про ринок природного газу", п.4 глави 1 розділу 1, п.п.1. п.1 глави 2 розділу Х1 Кодексу газорозподільних систем (Затверджено Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494) кваліфікується як несанкціонований відбір (крадіжка) природного газу і за це правопорушення передбачається цивільно-правова відповідальність у вигляді здійснення нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу.

З протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення Красноградського відділення АТ "Харківгаз" від 25.04.2023, на якому була присутня представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , встановлено, що на підставі акта про порушення вирішено провести донарахування вартості спожитого природного газу за період з 14.12.2021 року по 13.04.2022 року в обсязі 2550,48м3 на суму 110392,13 грн. за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент державної реєстрації права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 ,а саме 14.12.2021, а також періоду за який проведено донарахування , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був малолітньою особою. На час звернення з позовною заявою, 30.11.2023, ОСОБА_3 виповнилося 15 років.

З позовом про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу позивач звернувся до ОСОБА_5 без обгрунтування підстав її відповідальності.

Відповідно до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до ст.33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У даній справі позивач позивається особито до ОСОБА_6 , як до особи, яка має відшкодувати шкоду, незважаючи на те, що ОСОБА_3 , який досягнув чотирнадцятирічного віку, є власником житлового будинку де 05.01.2023 року виявлено самовільне втручання в систему газопостачання, тобто має власне майно достатнє для відшкодування завданої шкоди, що суперечить нормам ст.1179 ЦК України, і свідчить про те, що позов подано до неналежного відповідача, клопотань про залучення співвідповідачів чи про заміну неналежного відповідача на належних до суду не надходило.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І.Г. Рибальченко