Рішення № 121444084, 06.09.2024, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/979/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 12.02.2024 щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту а ч. 1 ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, починаючи з 30.03.2023, як такому, який має на день звільнення має вислугу 26 років 05 місяців 02 дні;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до пункту а ч. 1 ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, починаючи з 30.03.2023, як такому, який має на день звільнення вислугу 26 років 05 місяців 02 дні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Однак, відповідач відмовив йому у призначенні пенсії за вислугу років. Дану відмову позивач вважає протиправною, оскільки він має необхідну вислугу років для призначення пенсії.

За вказаною позовною заявою, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало до суду відзив, в якому просило у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що ним правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки на дату звільнення зі служби календарна вислуга років позивача менша за необхідну для набуття ним права на пенсію за вислугу років. Згідно подання про призначення пенсії календарна вислуга років позивача складає 18 років 01 місяць 14 днів, відтак у позивача відсутня необхідна кількість календарної вислуги років, яка дорівнює 23 календарних років та 6 місяців і більше.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.05.2018 №119-ОС, виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення прапорщика ОСОБА_1 інспектора прикордонної служби 2 категорії інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " І категорії (тип Б). Вислуга років з розрахунком на 29.05.2018 складає: Календарна військова 18 років 01 місяць 11 днів. Пільгова військова 08 років 03 місяці 21 день. Загальна військова вислуга становить 26 років 05 місяців 02 дні.

30.03.2023 позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою щодо підготовки та подання до пенсійного органу документів для призначення пенсії за вислугу років згідно п. а ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. 30.03.2023 позивачем також подано заяву про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Адміністрацією Державної прикордонної служби України на подану позивачем заяву повідомлено, що відсутні підстави для підготовки та подання до пенсійного органу документів для призначення пенсії за вислугу років згідно п. а ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 600/3210/23-а, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо оформлення та направлення необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подання та документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, на підставі заяви від 30.03.2023.

На виконання вимог зазначеного рішення суду, Адміністрація Державної прикордонної служби України оформила та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 29.01.2024 подання № 11/ПВ-12256/СУД, а також документи про призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" ст. 12 Закону №2262-ХІІ.

За наслідками розгляду документів про призначення пенсії, 12.02.2024 Головне управління Пенсійного фонду у Чернівецькій області розпорядженням відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". В розпорядженні наголошено, що згідно з пунктом "а" статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначається за наявності календарної вислуги 23 роки 6 місяців і більше, якщо особа звільнена зі служби у період з 01.10.2017 по 30.09.2018. Згідно з поданням про призначення пенсії від 29.01.2024 № 11/TB-12256/СУД календарна вислуга років позивача складає 18 років 01 місяць 14 днів.

На адвокатський запит, відповідачем повідомлено, що за результатом розгляду документів Головним управлінням 12.02.2024 прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262, оскільки календарна вислуга років заявника менша за необхідну для набуття ним права на пенсію за вислугу років на умовах, визначених пунктом а статті 12 зазначеного вище Закону.

Вважаючи відмову в призначенні пенсії за вислугу років протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У ст. 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 22 Конституції України, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч. 1, 5 статті 14 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV Про Державну прикордонну службу України (далі - Закон № 661-IV) до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

За ч. 1, 2 ст. 25 Закону № 661-IV держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом № 2262-ХІІ.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно пункту в ч. 1 ст. 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.

За пунктом б ст. 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів а, в статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.05.2018 №119-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення з 29.05.2018.

Цим наказам вказано, що вислуга років позивача станом на 29.05.2018 (на день звільнення зі служби) становить: календарна - 18 років 01 місяць 11 днів; пільгова - 08 років 03 місяці 21 днів. Загальна військова вислуга років становить 26 років 05 місяців 02 дні.

Отже, остаточною датою закінчення проходження військової служби вважається 29.05.2018.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 600/3210/23-а, яке набрало законної сили, зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подання та документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, на підставі заяви від 30.03.2023.

На виконання вимог зазначеного рішення суду, Адміністрація Державної прикордонної служби України оформила та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 29.01.2024 подання № 11/ПВ-12256/СУД, а також документи про призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з п. "а" ст. 12 Закону №2262-ХІІ.

Згідно подання № 11/ПВ-12256/СУД про призначення пенсії позивачу, вислуга років позивача станом на 29.05.2018 (на день звільнення зі служби) становить: календарна - 18 років 01 місяць 14 днів. Вислуга років у пільговому обчисленні станом на 29.05.2018 для визначення розміру пенсії складає 24 роки 01 місяць 10 днів.

Із змісту подання про призначення пенсії видно, що до подання додано, серед іншого заяву позивача від 31.12.2023 про призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію, доданого до подання, загальна вислуга станом на 29.05.2018 для визначення позивачу пенсії складає 24 роки 01 місяць 10 днів.

Дослідження оскаржуваного розпорядження Головного управління Пенсійного фонду у Чернівецькій області від 12.02.2024 встановлено, що позивачу відмовлено у призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, у зв`язку із тим, що станом на дату звільнення зі служби (29.05.2018) календарна вислуга років позивача становила 18 років 01 місяць 14 днів.

Суд не погоджується з підставами для відмови у призначенні пенсії, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. а ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до абз. 13 п. а ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Частиною 1 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

За ч. 4 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Згідно ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі - Порядок № 393, Постанова № 393).

Порядок № 393 визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

Так, за пунктом 1 Порядку № 393 (в редакції, що діяла на момент звільнення позивача зі служби) для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Згідно підпункту а пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Згідно ст. 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію за вислугу років відповідно виникає за наявності двох умов: звільнення зі служби та наявності необхідної вислуги років.

Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393.

Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Постановою № 393. Визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.

Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Суд зауважує, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Передбачена Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

Разом з тим, передбачені ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

Таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Таким чином, при призначенні пенсії відповідно до п. а ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, обчислення вислуги років, необхідної для такого призначення, необхідно здійснювати також і з урахуванням положень Порядку № 393.

Верховний Суд, аналізуючи вищезазначені положення у постанові від 22.06.2023 у справі № 480/4288/21, вказав, що передбачені ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. Таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.

Таким чином, до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.

Разом з тим, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, згідно якої в цілях Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до постанови № 393.

Таким чином, з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, суд зауважує, про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскарженого рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. а ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.

За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 600/3210/23-а встановлено, що вислуга років позивача з розрахунку на день звільнення з військової служби у календарному обчисленні - 18 років 01 місяців 11 днів, у пільговому - 08 років 03 місяці 21 день, загальна 26 роки 05 місяців 02 дні.

Суд наголошує, що оскільки вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 26 роки 05 місяць 02 дні, тому у відповідності до п. а ст. 12 Закону №2262-XII він набув право на призначення пенсії за вислугою років на підставі вказаного Закону.

Матеріалами справи встановлено, що остаточною датою закінчення проходження військової служби вважається 29.05.2018.

Моментом виникнення у позивача права на пенсію за вислугою років є дата звільнення зі служби, тому до спірних правовідносин належить застосовувати умови призначення пенсій за вислугу років, які діяли на момент звільнення 29.05.2018 зі служби.

Суд зауважує, що згідно до п. а ст. 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію за вислугу років у разі звільнення зі служби в період з 01.10.2017 по 30.09.2018 мають особи, які на день звільнення зі служби мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Як зазначалося вище, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 600/3210/23-а, яке набрало законної сили, зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подання та документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до п. а ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, на підставі заяви від 30.03.2023.

Згідно подання № 11/ПВ-12256/СУД про призначення пенсії позивачу, вислуга років у пільговому обчисленні станом на 29.05.2018 для визначення розміру пенсії складає 24 роки 01 місяць 10 днів. В той же час, згідно судового рішення у справі № 600/3210/23-а, вислуга років позивача з розрахунку на день звільнення з військової служби у календарному обчисленні - 18 років 01 місяців 11 днів, у пільговому - 08 років 03 місяці 21 день, загальна 26 років 05 місяців 02 дні.

Доказів оскарження дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невірного зазначення загальної вислуги років у поданні про призначення пенсії за вислугу років, позивач до суду не надав, однак наведена обставина, на переконання суду, не виключає у нього права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. а ст. 12 Закону № 2262-XII.

Відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за вислугою років, відповідач виходив з того, що на день звільнення зі служби календарна вислуга років позивача за час його роботи становила 18 років 01 місяць 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років з огляду на те, що пенсія за вислугу років призначається при наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років.

Суд зауважує, що відповідачем взято до уваги лише календарну вислугу років без урахування вислуги років позивача у пільговому обчисленні, яка зазначена у наказі про звільнення та судовому рішенні у справі № 600/3210/23-а. Водночас, загальна військова вислуга років позивача станом на 29.05.2018 для визначення розміру пенсії складає 26 років 05 місяців 02 дні.

Частинами 2 та 3 ст. 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, висновок відповідача про відсутність у позивача на дату звільнення зі служби календарної вислуги років необхідної для набуття права на пенсію за вислугу років згідно п. а ст. 12 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є необґрунтованим, оскільки протирічить нормам діючого законодавства та рішенню Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 600/3210/23-а, яке набрало законної сили.

Беручи до уваги встановлені по справі обставини та наведені норми матеріального права, суд вважає, що відповідач оскаржуваним розпорядженням протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років (26 років 05 місяців 02 дні) на підставі наданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України документів, що враховуються при призначенні пенсії, тому підлягає скасуванню.

Водночас, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, відповідачем не наведено жодних правових підстав щодо відмови позивачу пенсії за вислугу років на підставі подання Адміністрації Державної прикордонної служби України про призначення пенсії підготовленого на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 600/3210/23-а, яке набрало законної сили.

Крім цього, на переконання суду, вказаними діями відповідачем фактично нівелюється судове рішення, на виконання якого Адміністрацією Державної прикордонної служби України сформовано подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років та подано необхідні документи для призначення йому пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність відмови позивачу у призначені пенсії за вислугу років на підставі подання Адміністрації Державної прикордонної служби України, виданого на виконання судового рішення для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Стосовно вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до п. а ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-XII починаючи з 30.03.2023, як такому, який має на день звільнення вислугу 26 років 05 місяців 02 дні, суд зазначає наступне.

Розділом VI Закону № 2262-XII врегульовані питання призначення пенсій. Так, ч. 1 ст. 48 Закону № 2262-XII закріплено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Згідно з п. "б" ст. 50 Закону № 2262-XII пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків.

Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією (ч. 3 ст. 50 Закону № 2262-XII).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі Порядок № 3-1, в редакції чинній на час подання позивачем заяви про призначення пенсії за вислугу років від 30.03.2023).

Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що для призначення пенсії на підставі п. а ст. 12 Закону № 2262-ХІІ особа, яка звільнена з військової служби, звертається із заявою про призначення пенсії до уповноваженого структурного підрозділу органу за останнім місцем служби, зокрема, Державної прикордонної служби України, який за результатом розгляду такої заяви і доданих до неї документів складає подання про призначення пенсії та направляє його до органу, що здійснює призначення пенсії.

З матеріалів справи видно, що 30.03.2023 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області через Адміністрацію Державної прикордонної служби України про призначення пенсії за вислугу років на підставі вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно, датою звернення позивача про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є 30.03.2023.

Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України та протиправність оскаржуваного рішення, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд вважає, що наявні підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту а ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 30.03.2023, виходячи з вислуги років з 26 років 05 місяць 02 днів.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Враховуючи зазначене, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 77, 90, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 12.02.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту а статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 30.03.2023, виходячи з вислуги років 26 років 05 місяців 02 дні.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя В.К. Левицький