Рішення № 121441385, 30.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
30.04.2024
Номер справи
160/4241/24
Номер документу
121441385
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 рокуСправа №160/4241/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

14.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2022 році та грошової компенсації за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) передбаченої Законодавством (Порядком № 260) доплати за службу у нічний час за період служби з 13.03.2017 до 01.08.2021;

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зарахуванні до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, індексації та додаткової винагороди згідно Постанови № 168;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, грошову компенсацію за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2022 році та грошову компенсацію за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168 та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) доплату за службу у нічний час за період служби з 13.03.2017 до 01.08.2021;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) уточнену довідку про розмір грошового забезпечення (довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була встановлена згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні йому були виплачені суми грошового забезпечення не у повному обсязі, а саме, як вказує позивач, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористану частину щорічної оплачуваної відпустки за 2022 рік, грошова компенсація за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, були нараховані і виплачені з грошового забезпечення, до якого не було включено індексацію та додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Також, позивач зауважив, що індексація грошового забезпечення та додаткова винагорода згідно Постанови № 168, не знайшли свого відображення у довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, яка подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Крім того, позивач зазначив, що відповідачем не було здійснено йому виплату доплати за службу в нічний час за період служби з 13.03.2017 до 01.08.2021.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі № 160/4241/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

15.03.2024 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскільки додаткова винагорода, визначена Постановою № 168 2022 не є щомісячним видом грошового забезпечення постійного характеру виплати, для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпусток та до складу додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії не враховується. Індексація грошового забезпечення не включена до складу основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених Постановою №988 2015 та Порядком № 260 2016, а є компенсаційною виплатою. Таким чином відсутні правові підстави щодо включення сум індексації грошового забезпечення до щомісячних складових грошового забезпечення, з яких проводиться обчислення сум одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за дні невикористаних відпусток та для обчислення пенсії. Також, ГУНП не погоджується з позовними вимогами, зокрема щодо зобов`язання ГУНП нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за період служби з 13.03.2017 до 01.08.2021, оскільки підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260 2016. Відповідно до даних особової картки грошового забезпечення та наданих до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку довідок обліку несення поліцейськими служби в нічний час за липень грудень 2021 року, ОСОБА_1 було нараховано та виплачено доплату за службу в нічний час: - у серпні 2021 року за липень 2021 року 169,03 грн; - у вересні 2021року за серпень 2021 року 220,06 грн; - у жовтні 2021 року за вересень 2021 року 149,15 грн; - у листопаді 2021 року за жовтень 2021 року 231,13 грн; - у грудні 2021 року за листопад 2021 року 238,64 грн; - у січні 2022 року за грудень 2021 року 90,52 грн. Довідки обліку несення служби ОСОБА_1 за інші періоди служби до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Дніпропетровській області не надходили. Відповідно за ці періоди були відсутні підстави для нарахування ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 13.03.2017 № 92 о/с був прийнятий на службу в поліцію за результатами конкурсу та призначений на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Новомосковського відділу поліції/

Відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 20.08.2018 № 225 о/с, ОСОБА_1 був переміщений на посаду інспектора ситуаційного відділу управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 16.08.2022 № 766 о/с (зі змінами внесеними наказом ГУНП від 16.10.2023 № 733 о/с) згідно з Законом України «Про Національну поліцію» за пунктом 7 частини 1 статті 7 (за власним бажанням) майора поліції ОСОБА_1 інспектора ситуаційного відділу організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування, звільнено з 16 серпня 2022 року/

ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Дніпропетровській області із заявою від 17.12.2023 щодо нарахування і виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану щорічну чергову відпустку за 2022 рік, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років (10 діб), з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, щодо нарахування та виплати недоотриманої надбавки за специфічні умови проходження служби та доплати за службу в нічний час, за весь час служби та щодо надсилання до Пенсійного Фонду України уточненої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 року № 168.

Листом ГУНП в Дніпропетровській області від 30.01.2024 за №110/ Я-59/103/05-2024 надано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 17.12.2023 та зазначено про 1) відсутність підстав нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану щорічну чергову відпустку за 2022 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років (10 діб), з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168; 2) відсутність підстав для виготовлення та надсилання до Пенсійного Фонду України уточненої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ від 28.02.2023 року № 168; 3) відсутність підстав для проведення нарахування та виплати йому надбавки за специфічні умови проходження служби за період служби до 01 березня 2021 року, а також про 4) відсутність підстав для нарахування та виплати йому доплати за службу в нічний час.

Не погоджуючись з такими діями ГУНП в Дніпропетровській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Щодо доплати за службу в нічний час, суд зазначає про таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 цієї Постанови, визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260).

Згідно п. 5 Розділу І вказаного Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку № 260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Як вбачається із довідки про грошове забезпечення та інші виплати ОСОБА_1 за період з 01.09.2020 по 16.08.2022 та довідки №65 від 29.02.2024, ОСОБА_1 було нараховано та виплачено доплату за службу в нічний час: - у серпні 2021 року за липень 2021 року 169,03 грн; - у вересні 2021року за серпень 2021 року 220,06 грн; - у жовтні 2021 року за вересень 2021 року 149,15 грн; - у листопаді 2021 року за жовтень 2021 року 231,13 грн; - у грудні 2021 року за листопад 2021 року 238,64 грн.

Втім, суд зазначає, що відомості про службу в нічний час ОСОБА_1 за період з березня 2017 по серпень 2021, матеріали справи не містять.

Надані позивачем до суду накази про затвердження графіків чергувань стосуються періоду 2022 року.

Графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції за період з березня 2017 по серпень 2021 відсутні в матеріалах справи.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 здійснював виконання службових обов`язків у нічний час у період з березня 2017 по серпень 2021, а тому і відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу доплати за службу в нічний час за період з 13.03.2017 по 01.08.2021.

Розглядаючи решту позовних вимог, суд зазначає про таке.

Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII(далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частинами першою та другою ст. 94 Закону №580-VIIIобумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 року №260(далі - Порядок МВС №260) визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Пунктом 3 розділу І Порядку МВС №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1)посадовий оклад; 2)оклад за спеціальним званням; 3)щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділом VI Порядку МВС №260 визначена виплата одноразової грошової допомоги при звільненні із служби.

Пунктом 1 цього розділу визначено, що поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров`я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно пункту 6 даного розділу нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

За змістом ч. 5 ст. 94 Закону №580-VIII, яка регулює питання грошового забезпечення поліцейських, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Щодо включення до складу грошового забезпечення індексації грошового забезпечення суд зазначає таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтями 1, 2 Закону №1282 передбачено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Так, відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер.

У свою чергу правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо необхідності врахування індексації, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, яка має однакову правову природу з одноразовою грошовою допомогою при звільненні поліцейських, зокрема у постанові від 19 березня 2020 року по справі № 820/5286/17.

Також у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17 Верховний Суд зазначив, що індексація грошового забезпечення має враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених із військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому разі неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Отже, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення як розрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до довідки про грошове забезпечення та інші виплати ОСОБА_1 за період з 01.09.2020 по 16.08.2022 встановлено, що позивачу нараховувалась та виплачувалась сума індексації грошового забезпечення, тобто дана виплата мала систематичний характер.

В свою чергу, індексація не була включена до складу грошового забезпечення, з якого позивачу розраховувалась одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористану частину щорічної оплачуваної відпустки за 2022 рік та грошова компенсація за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, що не заперечується відповідачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки індексація грошового забезпечення повинна бути включена до складу місячного грошового забезпечення, з якого розраховується одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористану частину щорічної оплачуваної відпустки за 2022 рік та грошова компенсація за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, то її не включення відповідачем у спірному випадку є неправомірним та свідчить про протиправність його бездіяльності.

Щодо включення до складу грошового забезпечення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, суд зазначає таке.

Кабінетом Міністрів України 28.01.2022 прийнято постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", пунктом 1 якої постановлено: «Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил […] виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)".

Зі змісту довідки про грошове забезпечення та інші виплати ОСОБА_1 за період з 01.09.2020 по 16.08.2022 встановлено, що позивач отримувала винагороду, яка передбачена вищевказаною постановою.

Таким чином, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, виплачувалася позивачу щомісячно з моменту її установлення Кабінетом Міністрів України та до моменту звільнення зі служби.

Аналіз норм Постанови №168 з урахуванням фактичних обставин цієї справи, а саме виплати позивачу додаткової винагороди щомісячно, з моменту її установлення до моменту звільнення зі служби вказує на те, що передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та мала постійний характер. При цьому, та обставина, що виплату зазначеної винагороди постановлено Кабінетом Міністрів України здійснювати на період дії воєнного стану жодним чином не спростовує притаманних їй ознак щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, позаяк воєнний стан, як правовий режим, не є одномоментним за своєю суттю, триває певний період до його скасування у встановленому порядку і протягом цього періоду виплата додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 здійснюється щомісячно.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошова допомога при звільненні, грошову компенсацію за невикористану частину щорічної оплачуваної відпустки за 2022 рік та грошову компенсацію за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168.

Щодо зобов`язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області уточнену довідку про розмір грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була встановлена згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, слід зазначити наступне.

Суд зазначає, що невірне обрахування грошового забезпечення позивача призвело до визначення помилкових показників, які було вказано в довідці про розмір грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З огляду на викладене, відповідачу належить виготовити нову довідку на ім`я позивача про розмір грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була встановлена згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем частково доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на оплату правничої допомоги суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом між ОСОБА_1 та Адвокатом Радонським Максимом Геннадійовичем укладено Договір про надання правової допомоги №04/12-2023 від 15.12.2023.

Проте, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази надання адвокатом Радонським Максимом Геннадійовичем послуг на користь ОСОБА_1 за Договором про надання правової допомоги №04/12-2023 від 15.12.2023 року, в межах цієї справи.

Жодних доказів представництва інтересів ОСОБА_1 адвокатом Радонським Максимом Геннадійовичем матеріали справи не містять.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про необґрунтованість витрат з надання правової допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, дослідивши матеріали заяви суд вказує про необґрунтованість та безпідставність витрат на надання правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2022 році та грошової компенсації за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, без урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови №168.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, індексації та додаткової винагороди згідно Постанови № 168.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, грошову компенсацію за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2022 році та грошову компенсацію за невикористані 10 діб додаткової відпустки одному з батьків, які мають двох та більше дітей віком до 15 років, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області уточнену довідку про розмір грошового забезпечення (довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка була встановлена згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

У задоволенні клопотання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Ю. Рищенко

Часті запитання

Який тип судового документу № 121441385 ?

Документ № 121441385 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 121441385 ?

Дата ухвалення - 30.04.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 121441385 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 121441385 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 121441385, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 121441385, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 30.04.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 121441385 відноситься до справи № 160/4241/24

Це рішення відноситься до справи № 160/4241/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 121441384
Наступний документ : 121441389