Рішення № 121440836, 06.09.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/24581/24-а

Провадження № 2-а/761/533/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Управління патрульної поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

27.05.2024 року до Печерського районного суду м.Києва надійшла зазначена позовна заява.

24.06.2024 року вказана позовна заява надійшла за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.

В позовних вимогах позивач просить:

- скасувати постанову складену сержантом поліції 1 бат. 2 роти 2 взводу УП в Метрополітені ГУНП в м.Києві Величко Владиславом Івановичем, серії ГГА №1432847 від 17.05.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 грн.;

- закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вимоги позову обгрунтовані тим, що 17.05.2024 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.178 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Однак позивач не погоджується із оскаржуваною постановою обгрунтовуючи тим, що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП.

Також позивач зазначає, що фактично розгляду справи не відбулось, права не роз`яснювались, будь-яких доказів про перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння надано не було.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 09.07.2024 року було відкрито провадження у справі без виклику сторін.

22.07.2024 року до суду надійшов відзив відповідача - Головного управління Національної поліції у місті Києві на заявлені вимоги в яких представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначив представник, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП доводиться протоколом, постановою, рапортом поліцейського, поясненнями свідків. Під час винесення оскаржуваної постанови було дотримано положень КУпАП.

Відповідач - Управління патрульної поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві своїм правом не скористався, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог за наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено судом, 17.05.2024 року поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції №1 Управління поліції в метрополітені сержантом поліції Величко В.І. було складено протокол Серії ВАБ №373392 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому зазначено, що ОСОБА_1 знаходився в громадському місці, а саме: вестибюлі станції метро «Золоті ворота» в п`яному вигляді, що виражалось в хиткій ході, мова нерозбірлива, мав неохайний зовнішній вигляд, чим ображав людську гідність та громадську мораль, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.178 КУпАП.

В протоколі, як вбачається не зазначено дату та час коли відбувались описані в ньому події.

Час розгляду адміністративної справи в протоколі виправлено, тому суд позбавлений можливості встановити дану обставину.

Письмові пояснення ОСОБА_1 після складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не надав.

В подальшому, постановою серії ГГА №1432847 від 17.05.2024 21:27:21, поліцейський 1 бат. 2 роти 2 взводу Управління поліції в Метрополітені ГУНП в м.Києві сержант поліції Величко Владислав Іванович притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17 грн.

Як зазначено в постанові, 17.05.2024 ОСОБА_1 знаходився в громадському місці, а саме: вестибюлі станції метро «Золоті ворота» в п`яному вигляді, що виражалось в хиткій ході, мова нерозбірлива, мав неохайний зовнішній вигляд, чим ображав людську гідність та громадську мораль, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.178 КУпАП.

Копію постанови ОСОБА_1 відмовився отримати, як зазначено на самій постанові.

Позивач в позовній заяві заперечував факт перебування в стані алкогольного сп`яніння та вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, та зазначав про процесуальні порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності внаслідок яких має бути скасовано постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно до вимог п. 7 розділу VІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376, посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 280 КУпАП зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 статті 178 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, у появі в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення ним порушення відповідними доказами.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначав, що в постанові не зазначено жодного доказу на підтвердження його вини у вчиненні правопорушення.

В той же час варто зазначити, що вимоги ст. 283 КУпАП не передбачають зазначення в постанові доказів, які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.

Водночас відповідач на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення надав копію рапорту поліцейського взводу №2, роти №2, батальйону патрульної поліції №1 УП в Метрополітені ГУНП в м.Києві сержанта Величко Владислава Івановича та копії пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення як свідки.

Однак, суд не може взяти до уваги як належний доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП рапорт поліцейського взводу №2, роти №2, батальйону патрульної поліції №1 УП в Метрополітені ГУНП в м.Києві сержанта Величко Владислава Івановича зважаючи на те, що він є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року (справа №524/5741/16-а).

Крім того, суд не може прийняти до уваги як належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 враховуючи, що ні протокол про адміністративне правопорушення, ні оскаржувана постанова не містить інформації про час вчинення адміністративного правопорушення, пояснення не містять будь-яких індивідуальних ознак особи яку вони описують (як особа, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння); не вказано ознаки алкогольного сп`яніння.

Відповідачі не надали суду доказів стосовно того, що ОСОБА_1 перебував у громадському місці в стані алкогольного сп`яніння, що ображало людську гідність та громадську мораль.

Стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями ст. 252 цього Кодексу встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 80 КУпАП).

Зі змісту зазначених норм можна зробити висновок, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідачі як представники державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи матеріали справи та встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Управління патрульної поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ГГА №1432847 від 17.05.2024 поліцейського 1 батальйону 2 роти 2 взводу Управління поліції в Метрополітені ГУНП в м.Києві сержанта поліції Величко Владислава Івановича, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.178 КУпАП.

Апеляційна скарга на р ішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г.Притула