Постанова № 121435403, 05.09.2024, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1392/24

Номер провадження 3/298/878/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Стужиця Ужгородського району Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, за ч.1 ст.185-10 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 143201

від 10 липня 2024 року 09 липня 2024 року о 20 год. 50 хв. на околиці населеного пункту Стужиця Ужгородського району Закарпатської області на відстані 300 метрів до лінії державного кордону на напрямку 32 прикордонного знаку Словацької Республіки було виявлено та затримано гр. України ОСОБА_1 під час супроводу 2-х осіб, з метою незаконного переправлення з України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану. Під час супроводу 2-х осіб з метою незаконного переправлення з України в Словацьку Республіку вдався до втечі та вчинив злісну непокору, а саме не виконав неодноразову повторену законну вимогу військовослужбовця ДПСУ зупинитись і продовжував втікати. Своїми діями порушив вимоги ст. 34 Закону України «Про ДПСУ» від 03.04.2003 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за

ч. 1ст. 185-10 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, обіцяв, що такого більше не повториться.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі, суддя встановила таке.

В положеннях ч. 1 ст. 185-10 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст.20Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника прикордонної державної служби при виконанні ним службових обов`язків.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень Державної прикордонної служби України - непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 у справі №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, окрім його показів про визнання ним вини, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 143201 від 10 липня 2024 року; копією протоколу про адміністративне затримання гр. ОСОБА_2 від 09 липня 2024 року; копією протоколу про адміністративне затримання від 09 липня 2024 року гр. ОСОБА_3 ; копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 10 липня 2024 року у ОСОБА_1 , згідно з яким: речі та документи відсутні; копією інформації про особу ОСОБА_1 ; довідкою про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів від 10 липня 2024 року з додатками; письмовими поясненнями помічника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_4 від 09.07.2024 року, в яких він зазначає, що виконував наказ на охорону Державного кордону України у прикордонному наряді «Старший зміни прикордонних нарядів» в період з 08:00 09.07.2024 року по 08:00 10.07.2024 року. 09 липня 2024 року о 20 год. 40 хв. на околиці населеного пункту Стужиця Ужгородського району Закарпатської області на відстані 320 метрів до лінії державного кордону в районі 32 прикордонного знаку Словацької Республіки було виявлено та затримано гр. України ОСОБА_3 під час спроби незаконного перетинання державного кордону в складі групи осіб спільно з гр. України ОСОБА_2 в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану, які рухались в супроводі гр. України ОСОБА_1 . Під час спроби незаконного перетину державного кордону України вдався до втечі та вчинив злісну непокору, а саме не виконав неодноразову повторену законну вимогу військовослужбовця ДПСУ зупинитись і продовжував втікати; витягом з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в період із 17.00 09.07.2024 року по 20.00 10.07.2024 року; схемою порушення; копією рапорта інспектора прикордонної служби 2 категорії начальника групи документального забезпечення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_5 від 09.07.2024, з якого вбачається, що 09.07.2024 року о 20 год.50 хв. під час несення служби по охороні державного кордону в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» в ході несення служби в межах 32-35 п/зн СР було виявлено 2 особи, які намагались подолати загороджувальний паркан, під час спроби затримання, дані особи на неодноразові оклики «Стій! Прикордонний наряд! Не відреагували. Ним в ході переслідування було здійснено два попереджувальні постріли вгору та затримано двох осіб.; фототаблицею затримання 3-х гр. України.

За таких обставин суддя приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, дії останнього за вказаними ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, як злісна непокора законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону кваліфіковані вірно.

Суддя констатує, щоУказом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, востаннє Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 14.05.2024 року строком на 90 діб.

Відтак правопорушення ОСОБА_1 вчинив у період дії воєнного стану.

Санкція ч.1 ст. 185-10 КУпАП, передбачає накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до ст.23КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Даних про притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначенихст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст.38КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

У порядку вимог ст. ст.33 35КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1ст. 185-10 КУпАП суд враховує встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинене, особу ОСОБА_1 , який вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, беручи до уваги ступінь вини винної особи та її майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність особи правопорушника, наявність обтяжуючої відповідальність обставини, суддя приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції, встановленої за ч. 1ст. 185-10 КУпАПу вигляді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання судді, таке стягнення буде достатнім для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і відповідатиме визначеній ст.23цього Кодексу меті адміністративного стягнення.

Крім того, згідно ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст.4Закону України«Про судовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст.33, 34, 36, 185-10, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодомкласифікації доходів бюджету22030106.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Ротмістренко О.В.