Єдиний державний реєстр судових рішень
621/2498/24
2/621/994/24
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
06 вересня 2024 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області :
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Литвин А. Є.,
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", представники позивача - Солонинка В. О., Кривенко Д. О.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення суми,
у с т а н о в и в:
Від ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" черезсистему "Електроннийсуд" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3865883 від 13.09.2021 у розмірі 26 984 грн49коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2422 грн 40коп.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3865883, згідно з умовами якого відповідач отримала 8 000 грн 00 коп., зі сплатою процентів за користування та інших платежів і можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 13.10.2021.
ТОВ "Мілоан" свої зобов`язання за вказаним договором виконало у повному обсязі, а саме, надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.
23.02.2022 ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансовакомпанія "Кредит-Капітал" уклали договір відступлення права вимоги № 81-МЛ, відповідно якого ТОВ"Фінансовакомпанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1
В порушенняположень кредитногодоговору відповідачне виконаласвоєчасно тау повномуобсязі свої зобов`язання - не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.
На адресу відповідача було направлено претензію про погашення заборгованості за кредитним договором.
Однак, всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.
Станом на 23.02.2022 заборгованість відповідача перед позивачем складає 26 984 грн 49коп., а саме: 5 972 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 19 412 грн 49 коп. - заборгованість за відсотками; 1 600 грн 00 коп - заборгованість за комісією.
Невиконання відповідачемсвоїх зобов`язаньза укладенимкредитним договором,внаслідок чоговиникла зазначеназаборгованість,стало підставоюдля пред`явленняв судіцього позову.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.07.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, та призначено справу до розгляду на 31.07.2024.
31.07.2024 у зв`язку з першою неявкою відповідача відкладено судовий розгляд.
06.09.2024 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.
Представник позивача ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позовних вимог наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 не повідомила про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавала.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, яка повідомлялася про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якої не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за її відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст.280 ЦПК України, проти чого не заперечував представник позивача.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не заявилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі №361/8331/18.)
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними договору про споживчий кредит № 3865883 від 13.09.2021; паспорта споживчого кредита № 3865883; довідки про ідентифікацію, платіжного доручення 56251143, підтверджується, що 13.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3865883 на суму 8 000 грн 00 коп, строком на 30 днів з 13.09.2021. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 13.10.2021 (а. с. 10-17).
Відповідно до п. 1.5.1 договору, комісія за надання кредиту склала 1 600 грн 00 коп, яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п. 1.5.2 договору, проценти за користування кредитом склали 3 600 грн 00 коп, які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
23.02.2022 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансовакомпанія "Кредит-Капітал"було укладено договір відступлення права вимоги № 81-МЛ (а. с. 20-24).
З витягу з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а. с. 25-зворот).
18.04.2024на адресувідповідача ОСОБА_1 було направленопретензію покредитному договору№3865883 від13.09.2021 (а. с. 26).
Згідно відомостям зазначеним у позовній заяві, відомостям про щоденні нарахування та погашення, станом на 23.02.2022 у відповідача ОСОБА_1 мається заборгованість 26 984 грн 49 коп., яка складається з: 5 972 грн 00 коп. - заборгованості за тілом кредиту; 19 412 грн 49 коп. - заборгованості за процентами; 1 600 грн 00 коп - заборгованості за комісією (а. с. 18, 19).
Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За загальними правилами, що випливають з положень статей 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 614, 622-625 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні належно виконуватися; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати виконання порушеного зобов`язання, стягнення неустойки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в тому числі, вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки.
Позивачем наданодокази виникненняміж сторонамиправовідносин узв`язкуукладанням 13.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 кредитного договору № 3865883 та подальшим укладанням 23.02.2022 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" договору відступлення права вимоги № 81-МЛ, у результаті чого ТОВ"Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3865883 від 13.09.2021, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.
Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.5.1 договору, комісія за надання кредиту 1 600 грн 00 коп, яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно п. 2.2.1 договору, позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених п. п. 1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату), вказаний у п.1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний у п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, у сумі та на умовах, визначених п. 2.3 договору (а. с. 10).
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв`язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.
Даного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.
Пунктом 1.5.1 договору про споживчий кредит № 3865883 від 13.09.2021, підписаного ОСОБА_1 , встановлено комісію за надання кредиту в розмірі 1 600 грн 00 коп, яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", отже ці положення договору є нікчемними.
Враховуючи, що вимагається до стягнення: 1 600 грн 00 коп. - заборгованість за комісією, за пунктом 1.5.1. договору про споживчий кредит № 3865883 від 13.09.2021, щодо якого встановлено нікчемність, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ"Фінансовакомпанія "Кредит-Капітал" в частині стягнення заборгованості за комісією.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 3865883 від 13.09.2021 підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача належить стягнути 25 384 грн 49 коп., з яких: 5 972 грн 00 коп - заборгованість за сумою кредиту; 19 412 грн 49 коп - заборгованість за сумою відсотків.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору, до задоволеної частини позовних вимог (а. с. 9).
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" 25 384 (двадцять п`ять тисяч триста вісімдесят чотири) грн 49 коп.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" 2 278 (дві тисячі двісті сімдесят вісім) грн 75 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79018, кодЄДРПОУ: 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повне рішення складене 06.09.2024.
Головуючий: В. В. Овдієнко
Судове рішення № 121433989, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 06.09.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 621/2498/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: