Рішення № 121432326, 27.08.2024, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1668/24

За позовом: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

До відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32" (65016, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 30-32, код ЄДРПОУ - 36154654)

про визнання майнових прав на об`єкт інвестування

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Ростомов Г.А. - на підставі ордеру серії ВН №1355706 від 16.04.2024р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив (далі - ОК ЖБК) "СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32" про визнання майнових прав на об`єкт інвестування- машиномісце НОМЕР_2, загальною площею 22,00 кв.м, що розташоване в цоколі об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30-32 .

Ухвалою суду від 22.04.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1668/24, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.05.2024р.

14 травня 2024р. до суду від ОК ЖБК "СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32" надійшла заява про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача ТДВ «Одісей БМУ-11», адже вважає, що рішення у справі може вплинути на права та інтереси зазначеної юридичної особи.

Ухвалою суду від 14.05.2024р. відкладено підготовче засідання 11.06.2024р.

Протокольною ухвалою суду від 11.06.2024р. відмовлено у задоволенні заяви ОК ЖБК "СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32" про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача ТДВ «Одісей БМУ-11», виходячи з її необгрунтованості.

Крім того, ухвалою суду від 11.06.2024р. відкладено підготовче засідання 11.07.2024р. Ухвалою суду від 12.07.2024р. призначено судове засідання на 01.08.2024р. Ухвалою суду від 01.08.2024р. закрито підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті на 27.08.2024р.

Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи все викладене вище, матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач - ОСОБА_1, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях, що надійшли до суду 14.05.2024р.

Відповідач - ОК «ЖБК «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32», про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвал суду до його електронного кабінету, але не скористався своїм правом на захист, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

За таких обставин, керуючись положеннями ч.9 ст.165 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Позивач у справі - ОСОБА_1 , зазначає, що між ним та ОК «ЖБК „СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32"» укладено Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №123 від 27.09.2017р., відповідно до п.1 розділу 1 якого об`єктом будівництва є підстанція «Швидкої допомоги» та 16-ти поверховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним багаторівневим паркінгом за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 30-32. Об`єктом нерухомості є машиномісце № 6, загальною площею 22,00 кв. м, розташоване в цоколі об`єкта будівництва.

За умовами правочину ОСОБА_1 вступив до ОК ЖК «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» у якості асоційованого члена кооперативу.

Позивач зазначає, що згідно п. 7.3 Меморандуму він був зобов`язаний протягом 30-ти днів з моменту введення в експлуатацію Об`єкта будівництва, але не раніше повної сплати паю у порядку та строки, встановлені цим Персональним меморандумом, прийняти від Кооперативу Об`єкт нерухомості за Актом приймання - передачі об`єкта власності (паю).

Згідно з п. 5.7. Меморандуму асоцій2ований лен зобовязаний у порядку, встановленому чинним законодавством України, на підставі документів, зазначених у п. 5.7. цього Персонального меморандуму, самостійно, власними силами та за власні кошти здійснити оформлення права власності на Об`єкт нерухомості та отримати відповідне Свідоцтво про право власності.

Позивач також зазначає, що за п. 8.2. Меморандуму загальний розмір паю Асоційованого члена кооперативу в грошовій формі відповідає сумі коштів в розмірі 352 000,00 гривень.

За п. 8.3. Меморандуму зазначений пай підлягає поверненню Кооперативом Асоційованому члену Кооперативу у майновій формі, як Об`єкт нерухомості відповідно до Акту приймання - передачі у вигляді: машиномісця № 6, загальною площею 22,00 кв. м, розташованого у цоколі, вартістю 352 000 грн.

Також, позивач зауважив, що за графіком виплати паю від 27.09.2017р., що є додатком до Меморандуму, окрім сплаченого внеску у розмірі 6 400 грн. за членство у Кооперативі (п. 1 Графіку), сторонами затверджено наступний порядок сплати паю: 28.09.2017р., сума внеску: 352 000 грн.

Додатковою угодою №1 від 18.10.2017р. до Меморандуму ОСОБА_1 та ОК ЖК «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» погодили, що Об`єктом нерухомості є Машиномісце НОМЕР_2, загальною площею 22,00 кв. м. Відповідні зміни сторони внесли у п. 1.1. та 8.3. Меморандуму, у яких раніше було врегульовано інвестування у машиномісце НОМЕР_3

Як стверджує позивач, за Актом звірки взаємних розрахунків від 19.10.2017р. ним було проведено платіж на суму 352 000 гривень і заборгованість відсутня.

Відповідно до п. 7.5. Меморандуму Кооператив зобовязаний за наявності загального фінансування в обсязі не менше ніж 80 % від потреб будівництва усього Об`єкту нерухомості забезпечити його будівництво та введення в експлуатацію у 4-му кварталі 2017 року.

Однак, як зазначає позивач, станом на дату подачі позовної заяви введення в експлуатацію не відбулося, як і не відбулося воно і у 4-му кварталі 2017 року попри сплату паю у розмірі понад 80 %, а саме у повному обсязі.

Як стверджує позивач, 09.03.2023р. він звернувся до керівника ОК ЖК «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» із проханням про внесення його до списку членів ОК ЖК «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32»., однак, відповіді на дане звернення не отримав.

Того ж дня, 09.03.2023р. позивачем було направлено звернення з метою доступу до документів ОК ЖК «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32», а саме: протоколів Загальних зборів за період з 2008 по 2023 роки; усіх правовстановлюючих документів на нерухоме та рухоме майно, що належить ОК «ЖБК «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32»; договорів на надання житлово - комунальних послуг на об`єкт нерухомості: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, будинок 30-32 ; договорів на проведення будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, будинок 30-32. Як стверджує позивач, на нього відповіді також не отримано.

Позивач зазначає, що відповідачем порушено умови Меморандуму щодо строків введення будинку та обєкту нерухомості в експлуатацію, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, та стало підставою звернення до суду.

В обгрунтування позову позивач також зазначив, що Законом України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», який спрямований на гарантування речових прав на об`єкти незавершеного будівництва і майбутніх об`єктів нерухомості, визначено особливості цивільного обороту таких об`єктів та, зокрема, внесено зміни у ст. 14 Закону України «Про кооперацію», відповідно до яких з дня набрання чинності цим Законом асоційовані члени кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, вважаються повноправними членами таких кооперативів. Набуття такими особами прав повноправних членів відповідних кооперативів не потребує прийняття рішень загальними зборами членів кооперативів та/або його статутними органами.

Позивач вважає, що за своєю правовою природою Меморандум №123 від 27.09.2017р. має ознаки договору пайового інвестування у об`єкт будівництва, а з урахуванням положень ст.ст. 328, 331 Цивільного кодексу України, саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об`єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном, як особливим об`єктом, вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Виходячи з положень законодавства, позивач вважає, що майновими правами визнаються будь-які права, повязані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Крім того, позивач зауважив, що даний спір має розглядатися в порядку господарського судочинства враховуючи положення Закону України «Про кооперацію», адже, позивач є членом ОК «ЖБК «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» та є носієм корпоративних прав, і правовідносини, які є предметом розгляду у даній справі, повязані з діяльністю кооперативу.

Відповідач не скористався своїм правом на захист, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, суд встановив, що 25.09.2017р. між ОСОБА_1 та ОК «ЖБК «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» (Кооператив) укладено Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №123, відповідно до п.1 розділу 1 якого об`єктом будівництва є підстанція «Швидкої допомоги» та 16-ти поверховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним багаторівневим паркінгом за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 30-32. Об`єктом нерухомості є машиномісце № 6, загальною площею 22,00 кв. м, розташоване в цоколі об`єкта будівництва.

Відповідно до п. 8.2 Меморандуму №123 загальний розмір паю Асоційованого члена кооперативу у грошовій формі відповідає сумі коштів у розмірі 352 000 грн (з ПДВ), за яким вартість 1 кв.м площі складає в гривнях 16 000 грн.

За умовами п. 5.5 Меморандуму Асоційований член зобов`язаний у порядку, розмірі та строки, визначені Статутом та цим Персональним меморандумом сплатити передбачені ним паї та внески.

При цьому, відповідно до п. 7.5 Меморандуму №123 за наявності загального фінансування в обсязі не менш ніж 80% від потрібностей будівництва усього об`єкту нерухомості Кооператив зобов`язався забезпечити будівництво об`єкту та введення його в експлуатацію у 4-кварталі 2017р.

У п. 7.3 Меморандуму №123 сторони домовилися, що Кооператив зобовязаний протягом 30 робочих днів з моменту введення в експлуатацію об`єкта будівництва, але не раніше повної оплати Асоційованим членом вступного внеску і паю у порядку та строки, встановлені цим Персональним меморандумом, передати Асоційованому члену Об`єкт нерухомості за актом приймання-передачі, а також Акт прийому-передачі об`єкта власності (паю).

Згідно п. 8.3 Меморандуму №123 зазначений пай підлягає поверненню Кооперативом Асоційованому члену кооперативу у майновій формі, як об`єкт нерухомості відповідно до Акту приймання-передачі у вигляді : машиномісце № 6, загальною площею 22,00 кв. м, розташоване в цоколі, вартістю 352 000 грн.

Додатковою угодою №1 від 18.10.2017 р. до Меморандуму ОСОБА_1 та ОК ЖК «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» погодили, що Об`єктом нерухомості є Машиномісце НОМЕР_2, загальною площею 22,00 кв. м. Відповідні зміни сторони внесли у п. 1.1. та 8.3. Меморандуму, у яких раніше було врегульовано інвестування у машиномісце НОМЕР_3

Крім того, у п. 22 Меморандуму №123 встановлено, що після введення об`єкта будівництва в експлуатацію пай, у повному обсязі сплачений Асоційованим членом, підлягає поверненню виключно у вигляді окремого індивідуально-визначеного майна - об`єкта нерухомості, визначеного у п. 8.3 Меморандуму, відповідно до посвідчення Кооперативу.

За умовами п. 14 Меморандуму №123 у випадку, якщо відповідно до технічного паспорту площа об`єкту нерухомості перевищить більш ніж на 1 кв.м (або буде менше більш ніж на 1 кв.м) за площу, що вказана у п. 1.2 Персонального меморандуму ( за винятком змін, що виникли внаслідок встановлення внутрішніх перегородок), розмір паю збільшується (зменшується) пропорційно (зменшенню) цієї площі. За умови збільшення розміру паю (площі, визначеної у п. 1.2 більше 1-го кв.м), асоційований член кооперативу повинен провести доплату коштів у розмірі вартості 1-го кв.м, визначеної протоколом зборів членів кооперативу, діючої на день укладання цього меморандуму, на протязі 7 днів. У випадку зменшення площі об`єкту нерухомості більш ніж на 1 кв.м за площу, що вказана у п. 1.2 Персонального меморандуму ( за винятком змін, що виникли внаслідок встановлення внутрішніх перегородок) розмір паю зменшується пропорційно зменшенню цієї площі. При цьому, кооператив сплачує цьому члену, асоційованому члену кооперативу вартість зменшення площі, що перевищує зменшення більш ніж на 1 кв.м, визначеної протоколом зборів членів кооперативу, діючої на день укладання цього меморандуму.

В ході розгляду справи судом встановлено, що на виконання Персонального меморандуму №123 ОСОБА_1 сплатив на користь відповідача 352 000 грн, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 19.10.2017р.

Таким чином, ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов`язання щодо сплати паю згідно Персонального меморандуму №123.

Натомість, ОК «ЖБК «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» прийняті на себе зобов`язання щодо будівництва об`єкту та введення його в експлуатацію у 4-кварталі 2017р. не виконано.

Суд зазначає, що питання господарської діяльності кооперативів врегульовано ст. 94 Господарського кодексу України, яка визначає кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань, які можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Кооперативи здійснюють свою господарську діяльність відповідно до вимог Господарського кодексу України, інших законодавчих актів.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України "Про кооперацію".

Згідно із статтею 14 Закону України "Про кооперацію" у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва). Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Особливості діяльності обслуговуючих кооперативів містяться у статтях 2,23,26 Закону України "Про кооперацію".

Так, обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку. Норма про кооперативні виплати не поширюється на сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Особи, які є членами створеного ним обслуговуючого кооперативу, є правомочними брати участь в управлінні обслуговуючим кооперативом, отримувати певну частку активів обслуговуючого кооперативу в разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, що випливають з їх участі у кооперативі.

За змістом наведених вище норм корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Таким чином, за приписами законодавства, ОК"ЖБК „СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32" є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту, має відповідні фонди. Члени обслуговуючого кооперативу є носіями корпоративних прав, зокрема, у їх відносинах з кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Сплативши пайовий внесок позивач набув статусу асоційованого члена ОК "ЖБК „СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32", що слідує з пункту 1.2 Персонального меморандуму, тобто внаслідок укладення такого правочину між сторонами по справі виникли відносини щодо членства у ОК "ЖБК „СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32".

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019р. у справі №509/577/18.

Частиною третьою ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» закріплено порядок інвестування та фінансування об`єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.

Відповідно до п. 5 ст. 7 та ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права). Згідно з п. 6 ст. 7 цього Закону інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення в об`єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.

Згідно зі ст. 177 Цивільного кодексу України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України).

За правилами ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

За приписами ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

13 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в межах справи №760/17864/16-ц (провадження № 61-699св17) підтвердив раніше сформовану позицію, викладену в постановах від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження №14-39цс19) та від 27 лютого 2019 року у справі №761/32696/13-ц (провадження №14-606цс18), яка полягає в тому, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Аналогічну позицію також викладено у постанові Великої Палати верховного суду від 14.09.2021р. у справі №359/5719/17.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за ним майнових прав на об`єкт інвестування - машиномісце НОМЕР_2, загальною площею 22,00 кв.м, що розташоване в цоколі об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30-32 .

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи задоволення позову, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32" про визнання майнових прав на об`єкт інвестування- машиномісце НОМЕР_2, загальною площею 22,00 кв.м, що розташоване в цоколі об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30-32 - задовольнити повністю

2. Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) майнові права на об`єкт інвестування - машиномісце НОМЕР_2, загальною площею 22,00 кв.м, що розташоване в цоколі об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 30-32 .

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СПІВУЧИЙ ФОНТАН НА ФОНТАНСЬКІЙ ДОРОЗІ 30-32» (65016, м. Одеса, Фонтанська дорога, 30-32, код ЄДРПОУ - 36154654, електронна адреса: fontan3032@gmail.com) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 224 грн 65 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 06 вересня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога