Рішення № 121430770, 04.09.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

760/4124/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю секретаря Лопатюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа П`ята київська державна нотаріальна контра, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,1 кв.м., житлова площа 26,2 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що бабусі позивача ОСОБА_3 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після смерті спадщину фактично прийняла її донька ОСОБА_2 , оскільки на момент смерті постійно проживала разом із спадкодавцем. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , позивач у встановлений строк звернулась до П`ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 . 25.01.2023 Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація надала відповідь на запит державного нотаріуса, що не може видати дублікат свідоцтва про право власності на житло, оскільки власник квартири помер. 04.10.2023 державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивачем не подано оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру (а.с.1-33).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2024 року визначено головуючого суддю Кушнір С.І. (а.с.35-36).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року відкрито загальне позовне провадження (а.с.37).

Розпорядженням керівника апарату Солом`янського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року №12075, призначено проведення автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із неможливістю продовжувати розгляд справи суддею Кушнір С.І. у зв`язку з її звільненням у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19 березня 2024 року №797/0/15-24 (а.с.42).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 квітня 2024 року визначено головуючого суддю Жовноватюк В.С. (а.с.43-44).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 12 квітня 2024 року справу прийнято до провадження, продовжено розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні (а.с.45).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року витребувано у П`ятої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи №504/2022, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.55-56).

04.06.2024 до суду надійшли витребувані докази (а.с.67-96).

19.06.2024 до суду надійшов відзив представника КМР, у якому наводить норми цивільного законодавства щодо спадкування (а.с.100-107).

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28 червня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.108-109).

Учасники у судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду. Представник позивача подав заяву про розгляд срави за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, відповідно до копії інформаційної довідки КП КМР «КМ БТІ» від 07 червня 2023 року КВ АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Жовтневої райдержадміністрації м. Києва 23 жовтня 2000 року, розпорядження №1741, зареєстрованого в Бюро 30 жовтня 2000, за реєстровим №251 (а.с.6).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22 травня 2021 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якої є ОСОБА_4 , матір`ю - ОСОБА_3 (а.с.8). ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 20 лютого 2003 року, відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА №67124468 від 05 серпня 2021 року (а.с.9).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21 квітня 2022 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 04 березня 2003 року, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком якої є ОСОБА_5 , матір`ю - ОСОБА_2 (а.с.12).

ОСОБА_1 звернулась до П`ятої київської державної нотаріальної контори із заявою від 12 жовтня 2022 року про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 (а.с.70).

Постановою від 04 жовтня 2023 року вих. №2799/02-31 державний нотаріус П`ятої київської державної нотаріальної контори Василевська О.А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на спадкове майно (а.с.23).

Так, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за законом або за заповітом (ст.1217 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст.1220 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. В разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України (ст.1223 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Оскільки позивач через відсутність у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому його права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на це майно.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 76, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа П`ята київська державна нотаріальна контра, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , / РНОКПП НОМЕР_5 / право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,1 кв.м., житлова площа 26,2 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Вікторія КИЦЮК