Ухвала суду № 121427197, 06.09.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6638/24

2-з/296/73/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 рокум. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі головуючої судді Пилипюк Лілії Миколаївни за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В., розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову в справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за невиконання простроченого грошового зобов`язання,

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2024 року до Корольовського районного суду міста Житомира через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» надійшов позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за невиконання простроченого грошового зобов`язання.

Ухвалою судді від 08 серпня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

04 вересня 2024 року до Корольовського районного суду міста Житомира через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» надійшла заява представника АТ КБ «Приватбанк» Демарчук Н. О. про забезпечення позову в цій справі.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що рішенням Жовтневого районного суду Дніпропетровської області з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № МІ-150-07 в розмірі 2339415, 70 гривень та витрати по сплаті судового збору. 23 квітня 2012 року Корольовським ВДВС Житомирського МУЮ відкрито виконавче провадження № 32288918 про стягнення з ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості, однак 29 січня 2019 року виконавче провадження завершено, виконавчий документ повернуто стягувачу. Відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, заборгованість не сплачує, а тому кредитор має право на стягнення з відповідача сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. За розрахунками позивача, загальна сума трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року на суму заборгованості 2326586, 18 гривень становить 718325, 65 гривень.

Відповідно до інформаційних довідок № 370481536 від 19 березня 2024 року, № 370481107 від 19 березня 2024 року, № 370495195 від 19 березня 2024 року за відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності на таке нерухоме майно: будівля ветаптеки ( адреса: АДРЕСА_1 ); будівля конюшні (адреса: АДРЕСА_2 ); 11/100 комплексу (адреса: вул. Промислова, 8, м. Житомир).

Ураховуючи,що нерухомемайно належитьвідповідачу танаразі відсутнібудь-якізаборони таобтяження щодоцього майна,то існуєнебезпека йоговідчуження тазаподіяння шкодиправам таінтересам АТ КБ «Приватбанк». Заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

На підставінаведеного,заявник проситьвжити заходизабезпечення позову,накласти арештна нерухомемайно,яке належитьвідповідачу ОСОБА_1 ,а самена: будівлю ветаптеки (адреса: АДРЕСА_1 ); будівлю конюшні (адреса: АДРЕСА_2 ); 11/100 частин комплексу (адреса: АДРЕСА_3 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розгляд заяви про забезпечення позову проведено без повідомлення учасників справи на підставі частини 1 статті 153 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Згідно з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 травня 2021 року у справі №640/17361/20, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд ураховує, що заявник просить накласти арешт на належне відповідачу ОСОБА_1 нерухоме майно, однак на підтвердження права власності ОСОБА_1 на таке майно заявник надає Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держпвного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, які датовані 19 березня 2024 року. Дата звернення до суду із заявою про забезпечення позову 04 вересня 2024 року. Таким чином, станом на дату вирішення заяви про забезпечення позову в розпорядженні суду відсутні актуальні відомості про те, що майно, на яке АТ КБ «Приватбанк» просить накласти арешт, дійсно належить відповідачу ОСОБА_1 . Крім того, заявник належним чином не підтвердив свої доводи про те, що наразі вказане нерухоме майно не перебуває під забороною чи іншим обтяженням. Відсутність таких відомостей свідчить про недоведеність аргументів заявника про можливість безперешкодного відчуження відповідачем свого майна будь-яким третім особам з метою уникнення відповідальності за прострочене грошове зобов`язання перед АТ КБ «Приватбанк».

З наведених мотивів, враховуючи предмет позову, обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову в справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за невиконання простроченого грошового зобов`язання.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК