Постанова № 121422784, 06.09.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3687/24

3/583/1429/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2024 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренко Р.В., за участю секретаря Якубович В.В., особи, відносно якої складений протокол, ОСОБА_1 , її захисника, адвоката Савочки А.М., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на посаді державного виконавця Охтирського ВДВС, мешканки АДРЕСА_1 ,

за ст. ст. 122-4, 124 КпАП України ,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.07.2024 року о 12 годині 36 хвилин керуючи автомобілем Toyota Avensis д.н. НОМЕР_1 , у м. Охтирка, Сумської обл., на вул. Київській, 32, здійснила рух заднім ходом не впевнившись в безпечності маневру та здійснила наїзд на припаркований автомобіль Honda SRV д.н. НОМЕР_2 , яким користувався потерпілий ОСОБА_2 . Внаслідок цього осталося зіткнення транспортних засобів та автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Таким чином ОСОБА_1 порушила п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

Крім того, ОСОБА_1 16.07.2024 року о 12 годині 36 хвилин керуючи автомобілем Toyota Avensis д.н. НОМЕР_1 , у м. Охтирка, Сумської обл., на вул. Київській, 32, вчинила дорожньо-транспортну пригоду після чого залишила місце події. Таким чином ОСОБА_1 порушила п. 2.10.а Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявила про невизнання вини у вчиненні інкримінованих їй у вину адміністративних правопорушень. Так, наїзд на авто потерпілого вона не вчиняла. Подряпина на її авто є давньою про що свідчать надані нею світлини, та пошкодження не співпадають за висотою. Покинула вона місце події вимушено через застосування до неї психологічного та фізичного тиску з боку двох чоловіків, серед яких був і потерпілий. Вже перебуваючи на робочому місці вона викликала поліцію на місце роботи.

Захисник також навів аргументи на користь невинуватості своєї підзахисної. Він зазначив про те, що дорожньо-транспортна подія відбулась в умовах неочевидності. Його підзахисна була впевнена у тому, що його не вчиняла, місце події покинула під тиском чоловіків, маючи в салоні авто малолітню дитину, по прибуттю на роботу відразу ж повідомила про подію поліцію. Все вищезазначене у своїй сукупності свідчить про відсутність у ОСОБА_1 наміру (умислу) на залишення місця події після вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Якщо суд прийде до висновку про винуватість його підзахисної у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України, просить не накладати на неї стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки вона має на утриманні малолітніх дітей та має потребу в експлуатації авто.

Опитана як свідок матір потерпілої ОСОБА_3 , пояснила, що вона була в автомобілі на той момент. Її донька після того, як забрала дитину з садочка, посадила її до салону та дещо від`їхала назад. За відчуттями ніякого зіткнення транспортних засобів не відбулось. Проте до неї підбігли двоє чоловіків та почали пред`являти претензії з приводу наїзду на їхній транспортний засіб. Вважає ці дії шахрайством. Вона вимушена була захистити доньку від цих людей та вони з метою уникнення небезпеки поїхали додому.

Однак потерпілий ОСОБА_2 висловив незгоду із позицією водія автомобіля Toyota вказавши на те, що він під`їхав на вказаному автомобілі до магазину. Коли виходив з магазину помітив наїзд на припарковане ним авто ОСОБА_1 . Наїзд був таким, що його авто заколихалось. Він разом із власником магазину, який перебував поруч, підійшли до водійки. ОСОБА_1 вийшла з салону авто та спочатку не заперечувала факт події. Він висловив претензію з приводу пошкодження його авто та запропонував викликати на місце спеціаліста щоб обрахувати розмір збитків та вирішити питання з відшкодуванням. Після цього вона різко змінила свою позицію та пішла до авто з метою покинути місце події. Він не давав зачинити за собою дверцята, наполягав, щоб вона заглушила авто до прибуття поліції, однак та почала говорити, що у неї в салоні дитина і їй потрібно було їхати. Потім вибігла її мати та вдарила кожного з них і вони відступили. Після того, як мати сіла в авто, останні покинули місце події, а він дочекався поліції.

Окрім пояснення потерпілого вина ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 16.07.2024 р. ААД №656034, та ААД №656088, у яких зафіксовані обставини вчинених правопорушень; схемою ДТП, на якій зафіксоване місце розташування транспортного засобу потерпілого та зафіксовані наявні у ньому механічні пошкодження; світлинами із пошкодженнями на транспортних засобах. Також у судовому засіданні були переглянуті відео з відеокамер спостереження на яких повною мірою зафіксований, як факт наїзду ОСОБА_1 на авто потерпілого, так і подальше залишення нею місця ДТП.

Доводи водія та її захисника про те, що ОСОБА_1 наїзд не вчиняла, чи могла не розуміти ту обставину, що його вчинила, спростовуються переглянутим відео, з якого видно, що остання вийшла з салону авто та оглянула наслідки наїзду. Також даним відео спростовуються доводи сторони захисту про наявність непереборного психологічного та фізичного тиску на водійку, що змусив її покинути місце події. Остання мала не тільки можливість, а й передбачений законом обов`язок залишатись на місці до прибуття поліції та з`ясування усіх обставин ДТП. Та обставина, що водійка викликала поліцію з часом вже перебуваючи на робочому місці не підтверджує її доводи, адже вона мала можливість вчинити цю дію перебуваючи на місці ДТП. Пояснення ОСОБА_1 про задавнене пошкодження її авто та не співмірність пошкоджень розцінюю як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки вони є сумнівними з точки зору об`єктивності.

Згідно п.2.10а Правилдорожнього рухуУкраїни уразі причетностідо дорожньо-транспортноїпригоди водійзобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно п. 10.9 Правил дорожнього руху України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Вищенаведені докази у їх сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 не врахувала дорожню обстановку, та здійснюючи рух заднім ходом допустила наїзд на автомобіль потерпілого, а в подальшому умисно залишила місце події.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 кваліфікую за:

- ст. 124 КпАП України - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів;

- ст. 122-4 КпАП України - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

При призначенні стягнення суд враховує характер скоєного, особу яка притягається до адміністративної відповідальності обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Врахувавши те, що ОСОБА_1 раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, має на утриманні неповнолітню та малолітню дитину доходжу висновку про накладення адміністративного стягнення за ст. 124, ст. 122-4 КпАП України із застосуванням ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, передбаченого санкцією ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст. 40-1 КпАП України з особи яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 124, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень в прибуток держави, що підлягає сплаті на рахунок: UA628999980313090149000018001, отримувач ГУК Сумській обл./Сумська обл./21081300, код за ЄДРПОУ 37970404, код бюджетної класифікації доходів 21081300, без оплатного вилучення транспортного засобу

Посвідчення водія серії НОМЕР_3 після вступу постанови у законну силу повернути ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривні в прибуток держави, що підлягає сплаті на рахунок: стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу судовий збір пункт 5.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко