Рішення № 121420759, 04.09.2024, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1035/24

Провадження № 2/342/553/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Матієк І.П.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Городенківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 , в якому просить: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внести зміни до актового запису № 43 від 04 травня 2017 року, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області: в графі «батько» замість « ОСОБА_4 » вказати - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, уродженець с. Чернятин Городенківського району Івано-Франківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 на початку 2016 року познайомився з відповідачем ОСОБА_2 , та в подальшому перебували з нею у близьких стосунках, без реєстрації шлюбу. З часом їх стосунки погіршилися, почали часто конфліктували та приблизно у вересні 2016 року сторони припинили зустрічатися та спілкуватися. На той час, як стало відомо, ОСОБА_2 вже була вагітна, але позивачу нічого про це не повідомила. Тривалий час відповідач, будучи вагітною, проживала у м. Івано-Франківськ, тому позивач її у м. Городенка не зустрічав, спілкування між ними не було, оскільки ОСОБА_2 змінила номер телефону та ОСОБА_1 втратив з нею зв`язок. 20 квітня 2017 року відповідач ОСОБА_2 , яка не перебувала у шлюбі, народила дочку ОСОБА_5 . Реєстрація народження дитини відбулася на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України. Запис про батька народженої ОСОБА_5 у Книзі реєстрації народжень було проведено за прізвищем відповідачки - « ОСОБА_6 », а ім`я та по батькові батька дитини було за вказівкою матері вказано - « ОСОБА_7 » (ім`я та по батькові позивача). Позивач, після того як припинив спілкування з відповідачем, не цікавився її життям. Нещодавно, на початку 2024 року, позивач випадково в м.Городенка зустрівся з відповідачем, яка в той момент була з дитиною, дуже схожою на нього. Тоді відповідач, на запитання позивача, призналася, що ОСОБА_5 є їх спільною дочкою. Після того як позивач дізнався, що ОСОБА_5 є його дочкою, він почав з нею спілкуватися, проводити з нею час, надавати кошти для її утримання, цікавитися її життям, інтересами, успіхами в навчанні, про що свідчать спільні фотознімки і платіжні інструкції про переказ коштів відповідачу. Про те, що позивач є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідчить висновок про біологічне батьківство № MGU 0789 від 24 липня 2024 року, з якого слідує, що ймовірність його батьківства відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 становить - 99,9999645466%. Достеменно дізнавшись, що є біологічним батьком ОСОБА_3 , позивач разом із відповідачем, звернулися до Відділу ДРАЦСу з проханням внести відомості про батька дитини до актового запису про народження, де їм усно повідомили, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства. Як біологічний батько дитини, позивач визнає своє батьківство відносно народженої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 і вважає, що визнання судом його батьківства відносно неї є необхідним для її повноцінного та гармонійного фізичного, духовного та морального розвитку. Крім того, визнання батьківства по відношенню до дочки ОСОБА_5 та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини - є необхідним для правового закріплення прав та обов`язків позивача як батька, що насамперед буде повністю відповідати інтересам дитини. Заходи досудового врегулювання спору неможливі. Так як в інший спосіб, позивач позбавлений можливості встановити своє батьківство відносно дочки ОСОБА_5 , у зв`язку з чим та з метою захисту своїх прав, змушений звернутися до суду із даним позовом.

07 серпня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Городенківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (78100, вул. Шевченка, буд. 46, м.Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 20556923). Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання в справі призначено на 04 вересня 2024 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (вул. Героїв Євромайдану, 7 м.Городенка Івано-Франківської області, зал судових засідань № 2).

Учасники справи в підготовче засідання 04 вересня 2024 року не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 до суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав наведених в позові, та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до суду подала заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі. В поданій заяві зазначила, що підтверджує, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком її дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим визнає позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.Повідомила, що вона, як до народження дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так і після її народження, не перебувала у шлюбі, на підтвердження чого просила долучити до матеріалів справи копію її свідоцтва про народження, копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Вважає, що задоволення судом позову ОСОБА_1 про визнання його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внесення змін до актового запису про її народження, буде відповідати інтересам її дочки. Не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову у підготовчому засіданні, що передбачено ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Городенківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції до суду подала заяву, в якій просили справу розглядати без участі їх представника та зазначили, що проти позову не заперечують.

Ч.3 ст.211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Передбачених ч.2 ст.198 ЦПК України підстав для відкладення підготовчого засідання судом не встановлено, судом прийнято рішення про проведення підготовчого засідання за відсутності учасників справи.

Частина 3 ст.200 ЦПК України визначає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оскільки відповідач проти позову про визнання батьківстване заперечує, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у підготовчому засіданні. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема, обов`язку з утримання дитини.

Згідно зі статтею 52 Конституції України, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Таким чином, діти мають рівність у своїх правах, незалежно від походження, при цьому, відсутні відповідні моральні та правові обмеження, незалежно від того, народжені діти у шлюбі чи поза ним. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Згідно ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Стаття 125 Сімейного кодексу України визначає походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері і батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно статті 128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо: - дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК); - у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК); - батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 135 СК). Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у СК.

Із копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00018126704, сформованого 30 травня 2017 року Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області слідує, щоОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Івано-Франківська область, Городенківський район, м. Городенка, є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України; актовий запис № 43 від 04 травня 2017 року, складений Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прізвище « ОСОБА_6 » носить від народження і на даний час, що доводиться копіями: свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 02.08.1989, паспорта громадянина України серія НОМЕР_3 , виданого 20.06.2006, картки фізичної особи-платника податків, виданої 29.06.2006.

Копією висновку про біологічне батьківство № MGU 0789 від 24 липня 2024 року, складеного ТОВ «ГенКод Діагностик», підтверджується, що ймовірність батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , становить - 99,9999645466%; біологічне батьківство донора зразка маркованого « ОСОБА_1 » щодо донора маркованого « ОСОБА_3 » не може бути виключено.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34). Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.

Із наданих позивачем копій платіжних інструкцій АТ КБ «ПриватБанк» від 25.02.2024, від 16.04.2024, від 21.04.2024, від 21.04.2024, встановлено, що ОСОБА_1 здійснював перекази коштів ОСОБА_2 : 25.02.2024 - 2010,05 грн, 16.04.2024 - 10050,00 грн, 21.04.2024 - 3015,08 грн, 21.04.2024 - 1507,54 грн.

Як висловився Європейський суд з прав людини в рішенні «М.Т. проти України» (заява №950/17) від 19.03.2019 року, біологічного батька не можна повністю виключати з життя дитини, якщо не існують відповідні підстави це зробити, які стосуються найкращих інтересів дитини.

19 березня 2019 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «М. Т. проти України» («M.T. v. Ukraine», заява № 950/17), у якому звернув увагу, що стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини (див. рішення від 22 березня 2012 року у справі «Каутзор проти Німеччини» («Kautzor v. Germany», заява № 23338/09).

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається, як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема, обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15.04.2021 року у справі № 645/1098/18, провадження №61-759св21).

Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Пунктом 2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

У частині 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання батьківства є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.При цьому судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставіст.ст. 121, 125, 128, 129 СК України, керуючись ст.ст. 82, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовільнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 43 від 04 травня 2017 року, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області: в графі «батько» замість « ОСОБА_4 », зазначити - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, уродженець с. Чернятин Городенківського району Івано-Франківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Місцезнаходження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Городенківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції - вул. Шевченка, буд. 46 м.Городенка Городенківської ТГ Коломийського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 20556923.

Судове рішення складено 04.09.2024.

Суддя: Федів Л. М.