Ухвала суду № 121420726, 29.08.2024, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7199/24

1-кп/214/926/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №4202404000000025 від 23.05.2024 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку застосування обов`язків, визначених разом із застосуванням запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на 2 місяці. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив про існування ризиків, яким неможливо запобігти, окрім як шляхом продовження застосування щодо ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. На думку прокурора, існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор вважає, що ОСОБА_4 буде намагатися переховуватися від суду, оскільки санкція ч.3 ст.369-2 КК України передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна. Окрім того, у прокурора є підстави вважати, що в умовах воєнного стану, що діє на теперішній час на території України, збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у державі, з об`єктивних причин, погіршилися можливості здійснення контролю за поведінкою обвинувачених. Також, на думку прокурора, існує ризик того, що обвинувачений буде намагатися незаконно впливати на свідків у цьому провадженні. Прокурор звертає увагу, що ОСОБА_4 відомі анкетні дані та місця проживання свідків у цьому провадженні, що вказує на те, що останній, може впливати на вказаних осіб та схиляти їх до зміни показань на його користь або буде узгоджувати позицію з іншими особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, що може перешкодити встановленню істини по справі. Окрім того, на думку прокурора, обвинувачений може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, оскільки він впродовж 15 років перебував на службі в органах поліції, отже, має тісні зв`язки з працівниками інших підрозділів правоохоронних органів, суду, експертних установ та інших органах державної влади. Наразі, у цьому кримінальному провадженні судовий розгляд ще не закінчено, тому наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики існують, а тому виправдовують продовження строку покладених на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Прокурор, в судовому засіданні, підтримав клопотання , просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 , при вирішенні питання прокурора, покладався на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просила залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави без накладення на нього будь-яких обов`язків.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, клопотання прокурора з доданими до нього матеріалами, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, його репутацію, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

Так, положення ст.194 КПК України, визначають перелік обов`язків, які можуть покладатися на обвинуваченого рішенням суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Так, умовами покладення таких додаткових обов`язків є, по-перше, обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, по-друге, доведеність обґрунтованості підозри і ризиків кримінального провадження, по-третє, недоведеність спроможності менш суворого запобіжного заходу. Такі обов`язки мають похідний характер і залежать від застосованого запобіжного заходу (його суворості), а не навпаки, вони не є окремим запобіжним заходом, і не виступають заходами забезпечення основного запобіжного заходу, а застосовуються додатково до обраного запобіжного заходу за наявності визначених в ч.5 ст.194 КПК України умов, наявність або відсутність яких не може впливати на застосований запобіжний захід і не пов`язано з його припиненням. До того ж, ч.7 ст.194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. У зазначеній нормі йдеться про припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу виключно в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого відповідних обов`язків згідно із ст.194 КПК України.

Вказана ж в ст.182 КПК України мета забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, не пов`язана лише з тими обов`язками, які визначені в ст.194 КПК України і застосовуються додатково до запобіжного заходу, а охоплює більш широке їх поняття, яке поглинається ч.7 ст.42 КПК України. Отже, ототожнення цих обов`язків із запобіжним заходом і твердження про те, що з закінченням їх дії, втрачає чинність обраний запобіжний захід, є помилковим. Тим більше, що системний аналіз норм чинного КПК України свідчить, що застава є безстроковим запобіжним заходом (в межах розумних строків кримінального провадження) і повертається лише при зміні запобіжного заходу, із винесенням вироку, якщо її не було звернуто в дохід держави на виконання вироку в частині майнових стягнень, або закриття кримінального провадження. В свою чергу, закінчення строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків не припиняє дію основного запобіжного заходу, яким в цьому кримінальному провадження є застава, і не є підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, тобто тяжкого умисного злочину, за скоєння якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з обов`язковою конфіскацією майна, що може спонукати його на спроби залишити межі міста Кривого Рогу та державні кордони України, з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин, у рази визнання його винуватим.

Також, на думку суду, існує ризик того, ОСОБА_4 , буде незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, з метою примушення до дачі неправдивих показань, оскільки під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, дізнався їх анкетні дані та місця мешкання.

Окрім того, суд приймає до уваги, що обвинувачений тривалий час перебував на службі в правоохоронних органах, тому, використовуючи зв`язки з працівниками інших підрозділів правоохоронних органів, суду, експертних установ та інших органах державної влади, може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню,

Усі зазначені вище ризики, на думку суду, свідчать про необхідність продовження строку застосування обов`язків, визначених разом із застосуванням запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , що забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 181, 182, 194, 315, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку застосування обов`язків, визначених разом із застосуванням запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, покладених ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.06.2024 року, визначених разом із застосуванням запобіжного заходу, строком на 2 (два) місяці, тобто до 29.10.2024 року, а саме:

- за першою вимогою прибувати на виклик до суду;

- не відлучатися без дозволу суду за межі міста Кривого Рогу;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7 та іншими свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 02.09.2024 року.

Суддя ОСОБА_1