Ухвала суду № 121420129, 05.09.2024, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/5002/24

Костянтинівський міськрайоннийсуд Донецькоїобласті

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

05 вересня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого

судді: ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024050000002152 від 13.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В судовому провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024050000002152 від 13.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2КК України.

Справа підсудна Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області.

Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314КПК України - відсутні, тож слід призначити кримінальне провадження до судового розгляду, слухання якого здійснювати суддею однособово та враховуючи обставини кримінального провадження зазначені в обвинувальному акті, пов`язанні із встановленим в країні особливого режиму воєнного стану, у закритому судовому засіданні.

Питання про склад осіб, які братимуть участь у справі з`ясовано.

Клопотання про виклик свідків, учасниками судового провадження заявлені не були, що не позбавляє можливості сторін, вирішити це питання до початку судового розгляду та/або під час судового слідства.

Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2КК України, відсутність заборон, зазначених у ч.4 ст.314-1КПК України, необхідно доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .

Прокурор, у підготовчому судовому засіданні, звернувся до суду з письмовим клопотанням про застосування раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ст.177КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, а тому обвинуваченому слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений - заперечував проти клопотання прокурора та просив скасувати існуючий та застосований, до нього раніше, запобіжний захід, посилаючись на потребу приєднатись до своєї родини, яка потребує евакуації.

Захисник підтримав свого підзахисного та доповнив про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, наприклад такого, як застава.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши заявлене прокурором клопотання, його вимоги та додані до нього матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

На поточний час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 перебуває на стадії підготовчого судового засідання, та завершити його розгляд до закінчення строку дії попередньої ухвали, тобто до 09 вересня 2024 року включно - не можливо, у зв`язку із проведенням відповідних процесуальних дій судового провадження.

Обговоривши з учасниками кримінального провадження питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , суд вважає, що на час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, не зникли існуючи ризики, передбачені ст.177КПК України.

Розглядаючи зазначене питання, судом враховується, що за вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЧ, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст.177КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення /зменшення/ ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Тримання під вартою, згідно до ч.1 ст.183КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177КПК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2КК України, яке відповідно до вимог ст.12КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, а тому зазначає, що можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачають вимоги п.4 ч.2 ст.183КПК України.

Крім того, судом враховується наявність ризиків, передбачених ст.177КПК України, а саме ризики:

- переховування від суду, підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому існує ризик, що ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов`язане із позбавленням волі, може переховуватися від суду;

- знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що у разі незастосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою) відомості листування, сховати або спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

- незаконно впливати на свідків, експерта, у кримінальному провадженні, а також інших осіб підтверджується тим, що у випадку не обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 обґрунтовується тим, що обвинувачений, залишаючись на волі за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , а саме у прифронтовому місті та тій частині області, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, дозволить йому продовжити вчиняти протиправну діяльність, яка йому інкримінується.

Що стосується ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то на думку суду, він не обґрунтований і не доведений прокурором, а також не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177КПК України.

Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч.1 ст.177КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку, коли така особа обвинувачується у вчиненні злочину: ризик того, що особа не з`явиться до суду; ризик того, що підозрюваний (обвинувачений), у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (справа «Пірузян проти Вірменії»).

Тож, зазначені та встановлені судом ризики виправдовують обрання відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд погоджується із стороною обвинувачення, що у разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Крім того, звертаючи увагу на посилання захисту та обґрунтовуючи доцільність обрання обвинуваченому виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, суд враховує, правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, де Суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, експерта, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення та наявності можливості у продовженні аналогічної противоправної діяльності, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено. Не застосування такого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченої під вартою.

Судом зазначається, що посилання сторони захисту на необхідність обвинуваченому приєднатися із родиною заради евакуації, само по собі, не може бути підставою для зміни та/або скасування запобіжного заходу, а також жодним чином не спростовує і не зменшує ризики, передбачені ст.177КПК України.

При цьому застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, не суперечить вимогам ст.5Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Й найголовніше - Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який на теперішній час продовжено Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №3891-ІХ від 23 липня 2024 року з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Так, відповідно до ч.6 ст.176КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків зазначених у статті 177КПК України застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (у вигляді тримання під вартою).

Обвинувачення у вчиненні злочинів за зазначеними вище кваліфікаціями статей Закону, тим більш, під час дії правового режиму воєнного стану, свідчить про максимальний ступінь суспільно-небезпечного діяння.

Крім того, за приписами ст.183КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 114-2, 258 258-5, 260, 261,402 - 405,407,408,429,437 - 442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи все вищенаведене, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178КПК України, суд не вбачає можливості та необхідності для застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

З огляду на вищевикладене, клопотання сторони обвинувачення щодо запобіжного заходу цілком підлягає задоволенню, тоді як у клопотанні сторони захисту, слід відмовити.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.336КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Як зазначено вище, в країні, на сьогодення, згідно із Указами Президента України, введено та продовжено строк дії воєнного стану.

Відповідно до наказу №21-г/к від 27.04.2022 року встановлено особливий режим роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану з 28 квітня 2022 року.

Зважаючи на особливий режим роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану, враховуючи наявну небезпеку життю та здоров`ю учасників судового провадження, приймаючи до уваги утримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою в «ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», з метою забезпечення оперативності кримінального судочинства, є підстави прийняти рішення про участь сторін, у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у т.ч. з використанням власних технічних засобів через програмно-апаратний комплекс фіксування судового засідання (https://vkz.court.gov.ua).

Також суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання інших клопотань від учасників судового провадження не надходило.

Керуючись ст.ст.314-316,336,376КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

На підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024050000002152 від 13.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2КК України призначити судовий розгляд у закритому судовому засіданні на:

14 годину 30 хвилин, 12 вересня 2024 року.

На судовий розгляд кримінального провадження в судове засідання викликати учасників судового провадження.

Судові засідання під час судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово та проводити в особливому режимі роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану.

Надати можливість учасникам судового провадження, брати участь у судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у т.ч. з використанням власних технічних засобів через програмно-апаратний комплекс фіксування судового засідання.

Відеоконференцію проводити за веб-посиланням (https://vkz.court.gov.ua).

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу задовольнити.

У клопотанні сторони захисту про зміну та/або скасування запобіжного заходу відмовити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2КК України на строк 60 (шістдесят) днів, терміном до:

03 листопада 2024 року - включно.

Обвинуваченого ОСОБА_5 тримати під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Копію ухвали направити учасникам судового провадження, а також начальнику «ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання та вручення обвинуваченому ОСОБА_5 із отриманням від останнього особистої розписки з датою вручення йому копії ухвали суду.

Контроль за виконанням ухвали в частині обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 - покласти на прокурора, який, з боку сторони обвинувачення, здійснює процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні в суді.

Доручити відповідальнійособі відділу№9філії ДУ«Центр пробації»в Миколаївській,Донецькій,Луганській таХерсонській областях, у строкдо 08жовтня 2024року, скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, який утримується під вартою в «ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Одночасно повідомити, про час та місце розгляду справи у суді: уповноваженого представника органу з питань пробації та направити копію ухвали.

Ухвала, в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути оскаржена участниками судового провадження до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1