Рішення № 121419021, 15.08.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7861/24

провадження № 2/753/5743/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.,

за участі секретаря судового засідання Власенка Д.А.,

учасники справи не з`явились,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

18.04.2024 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» надає послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 у період виникнення заборгованості з 01.01.2016 по 24.06.2021 значився зареєстрованим за вищезазначеною адресою, а тому є споживачем наданих послуг, однак з 01.11.2018 не вносив плату за отримані послуги з постачання теплової енергії та з 01.01.2016 за послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 24.06.2021 в розмірі 20 646, 20 грн (теплова енергія 10 721, 76 грн, гаряча вода 9 924, 44 грн). Інфляційна складова боргу відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 2 572, 85 грн. Розмір 3% річних з простроченої суми відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 1 169, 11 грн. Таким чином за період з 01.01.2016 по 24.06.2021 підлягає стягненню з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 24 388,16 грн.

Відповідачка ОСОБА_2 є власницею даної квартири та споживачем вказаних послуг з 25.06.2021 відповідно до договору купівлі-продажу квартири, однак з починаючи з 25.06.2021 своєчасно не вносила плату за отримані послуги з постачання теплової енергії таплату за постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 01.03.2024 у розмірі 17 645,20 грн, з яких: за послугу з постачання теплової енергії - 11015,28 грн, за послугу з постачання гарячої води - 6 629,92 грн. Таким чином позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь суму основного боргу у розмірі 17 645,20 грн, інфляційні втрати в розмірі 345,45 грн, 3% річних у розмірі 31,51 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідачів судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 3 028 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.05.2024, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судові засідання призначені на 28.05.2024 та 15.08.2024 сторони та їх представники не з`явились.

Разом із позовною заявою від представника позивача до суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

Відповідачі про причини своєї неявки суд не повідомили. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки ОСОБА_2 направлялись: судові повістки про виклик до суду; ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судових повісток засобом поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням на останню відому зареєстровану адресу місця проживання: АДРЕСА_1 . На адресу суду повернулись конверти із судовою повісткою про виклики до суду адресовані відповідачу із відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Додатково, на виконання ч. 11 ст. 128 ЦПК України виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі «Судова влада України.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Зважаючи на те, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи, незалежно від того чи отримали вони адресовану їм кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких письмових заяв від відповідачів не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості достеменно встановити їх правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Разом з тим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 відсутність відзиву на позов не є визнанням позовних вимог та не означає доведеність позовних вимог.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» має ліцензію на постачання теплової енергії, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для будинку по АДРЕСА_1 .

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

На момент виникнення спірних правовідносин діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004 р. № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV), який визначав учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг власника, споживача, виконавця та виробника.

Вищевказаний Закон містить визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За приписами статті 19 Закону № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону № 1875-IV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Частина сьома статті 26 цього Закону визначає, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до частини першої статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами частини другої статті 638 цього Кодексу договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною другою статті 641 ЦК України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

За приписами статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Наявність правовідносин між сторонами за договорами теплопостачання, отже і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого теплопостачання, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» здійснювало надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води на підставі договору, який був опублікований 13.10.2021 на офіційному вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція».

Заперечення щодо умов договору відповідачами не подавалось, а відтак сторони уклали договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом акцепту публічної оферти відповідно до статті 642 ЦК України.

Слід зазначити, що на даний час урядова постанова № 630 від 21.07.2005 не втратила своєї чинності, проте постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 було затверджено Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (із здійсненням обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкової системи теплопостачання).

За приписами статті 20 Закону № 1875-IV, пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно статті 32 Закону № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Тарифи на комунальні послуги, які надаються позивачем, формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

З 01.05.2019 набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017, далі - Закон про житлово-комунальні послуги).

За нормою статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону про житлово-комунальні послуги).

За визначенням, наданим у статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до положень статей 7, 9 Закону про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно зі статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Стаття 509 цього Кодексу визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до положень статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.03.2024 № 3370226858 є власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 , тобто є споживачем послуг, що надаються позивачем, проте з 25.06.2021 року не вносила плату за отримані послуги з постачання теплової енергії та плату за постачання гарячої води, в результаті чого за нею утворилась заборгованість станом на 01.03.2024 у розмірі 17 645,20 грн, з яких: за послугу з постачання теплової енергії - 11 015,28 грн, за послугу з постачання гарячої води -6 629, 92 грн, що підтверджується долученими позивачем розрахунками заборгованості.

Також, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва, у період коли виникла заборгованість, був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , тобто був споживачем послуг, що надаються позивачем, проте з 01.11.2018 не вносив плату за отримані послуги з постачання теплової енергії та з 01.01.2016 за послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 24.06.2021 в розмірі 20 646, 20 грн (теплова енергія 10 721, 76 грн, гаряча вода 9 924, 44 грн).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу 365/100.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачами виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача втрат від інфляції у розмірі 2 572,85 грн, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 1 169, 11 грн. нарахованих по лютий 2022 року та стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача втрат від інфляції у розмірі 345, 45 грн, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 31, 51 грн.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У спростування вищенаведеного будь-яких доказів відповідачами суду не надано.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1514 грн з кожного.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція» до до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води та постачання теплової енергії за період з 01.01.2016 по 24.06.2024 у розмірі 20 646,20 грн, інфляційні втрати в розмірі 2572, 85 грн, 3% річних у розмірі 1 169,11 грн, сплачений судовий збір у розмірі 1514 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води та постачання теплової енергії за період з 25.06.2021 по 01.03.2024 у розмірі 17 645,20 грн, інфляційні втрати в розмірі 345, 45 грн, 3% річних у розмірі 31, 51 грн, сплачений судовий збір у розмірі 1514 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція», код ЄДРПОУ 37739041, адреса м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (код РНОКПП): невідомий, остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (код РНОКПП): невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.С.Мицик