Рішення № 1214177, 05.12.2007, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2007 Справа № 12/273

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Голден Фрутс”, м. Свалява

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Ужгород П.С.Ю.”, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 74 813,59 грн.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача –Шрамл А. О., (представник за довіреністю від 15.11.2007 року)

Від відповідача – Калинюк С. С., (представник за довіреністю від 12.10.2007 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „Голден Фрутс”, м. Свалява до товариства з обмеженою відповідальністю „Ужгород П.С.Ю.”, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 74 813,59 грн.

Представникам сторін роз’яснені права та обов’язки визначені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Представник позивача повідомив суд про те, що після порушення провадження у справі відповідач оплатив переважну частину боргу в сумі 50 000 грн, про що ствердив відомостями банківської установи станом на 05.12.2007 року, а тому підтримує позовні вимоги по залишку боргу в сумі 24 813,59 грн., посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Водночас, з огляду на переважну частину сплати боргу відповідачем представник позивача заявив що не буде збільшувати позовні вимоги в частині нарахування 3% річних та інфляційних збитків.

Представник відповідача визнав залишок боргу в сумі 14 813,59 грн., а решту 10 000 грн. заперечив, однак ґрунтовних доказів в підтвердження заперечень суду не надав.

Про наведене представник сторін зазначили в письмовій заяві від 05.12.2007 року (вх. № 11765) поданій в судовому засіданні.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 74 813,59 грн. –основного боргу щодо оплати за поставлені, згідно договору № 487 від 01.12.2006 року цитрусові фрукти, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- актом звірки розрахунків за період з 12.09.2007 року по 31.10.2007 року;

- видатковими накладними за вересень, жовтень 2007 року;

- платіжними дорученнями: № 7670 від 12.11.2007 року, № 7816 від 19.11.2007 року, № 8032 від 27.11.2007 року № 8230 від 03.12.2007 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача (претензія № 18 від 02.11.2007 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є поставка цитрусових фруктів (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість поставлених цитрусових фруктів є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Однак, представник позивача повідомив суд про погашення суми 50 000 грн. –основного боргу, про що ствердив платіжними дорученнями № 7670 від 12.11.2007 року, № 7816 від 19.11.2007 року, № 8032 від 27.11.2007 року № 8230 від 03.12.2007 року та спільною заявою від 05.12.2007 року (вх. № 11765).

За таких обставин провадження в цій частині позову підлягає припиненню відповідно п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно –державну значимість господарської діяльності відповідача, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з врахуванням його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 80 (п.1-1), 82 –84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ужгород П.С.Ю.” (м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 18/46; код 32953730) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Голден Фрутс” (м. Свалява, вул. Робітнича, 4а; код 32076238) суму 24 813,59 (дванадцять чотири тисячі вісімсот тринадцять грн. 59 коп.) –основного боргу та 748,13 (сімсот сорок вісім грн. 13 коп.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В решті позову –провадження у справі припинити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.