Ухвала суду № 121415360, 05.09.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/1484/24

05 вересня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Осташа А. В., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В провадженні Тернопільського окружного адміністративної справи перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративної справи від 22.05.2024 у справі №500/1484/24 позовні вимоги задоволено частково, а саме:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 24.01.2024.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2024 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення набрало законної сили 30.07.2024.

Вирішуючи подану заяву про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження суд виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, зокрема, за приписами частини першої та другої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поряд із цим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, суд наділений правом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією наведеною у постанові Верховного Суду від 09.11.2023 у справі №300/6212/21.

Спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним.

При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у невиконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення.

Лише наявність достатніх сумнівів у належному виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку виконання судового рішення надає право суду встановлювати судовий контроль.

Також суд зауважує, що судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, а у випадках, встановлених КАС України, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа. Такі вимоги встановлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення.

Відтак, суд зазначає, що незважаючи на те, що позивач отримав виконавчі листи він не пред`явив їх до примусового виконання. Натомість як зазначає позивач у поданій заяві, в добровільному порядку відповідачем рішення суду не виконано.

Враховуючи те, що заяву про встановлення судового контролю позивач подав вже після набрання законної сили рішенням суду, а виконання в добровільному не дало позитивного результату, то суд вважає, що подана позивачем заява про встановлення судового контролю є передчасною, оскільки тільки за наслідком аналізу дій вчинених державним виконавцем в межах примусового виконання суд може досліджувати та встановлювати наявність підстав для застосування судового контролю. Натомість позивач навіть не отримав виконавчого листа та не пред`явив його до виконання.

Будь-яких доказів про те, що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення, суду не надано, натомість відповідач довів, що вживає заходи з метою виконання судового рішення. Наведені обставини спростовують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, а відтак в задоволенні заяви про встановлення судового контролю слід відмовити.

Керуючись ч. 1 ст. 382, ст. 241 - 243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконання судового рішення від 22.05.2024 у справі № 500/1484/24, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч.2 ст.256 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 05 вересня 2024 року.

Головуючий суддяОсташ А.В.