Рішення № 121415286, 05.09.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 року Справа № 480/386/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування постанови задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.12.2023 ВП №73575127 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 4440,16 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за рахунок бюджетних асигнувань, 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат по сплаті судового збору.

26.02.2024 представник позивача подав заяву, у якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь позивача суму витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.03.2024 заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат призначено до розгляду на 19.03.2024.

У подальшому, Зарічним відділом державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було подано апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 по справі № 480/386/24.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024 витребувано з Сумського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 480/386/24.

Ухвалою суду від 19.03.2024 провадження в адміністративній справі №480/386/24 за позовом ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування постанови було зупинено до набрання законної сили рішенням від 21.02.2024 у справі № 480/386/24.

Ухвалою суду від 31.07.2024 поновлено провадження у справі № 480/386/24 та призначено до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат по адміністративній справі №480/386/24 на "05" вересня 2024 р. о 14:30 год. у відкритому судовому засіданні.

Сторони та їх представники належним чином повідомленні про час та місце розгляду даної справи в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи та заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд вважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Для включення всієї суми витрати на правничу допомогу 5000,00 грн у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов задоволено, а за обставинами справи такі витрати позивача були необхідними, їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

На підтвердження таких витрат представником позивача надано копії: договору про надання правничої допомоги від 08.01.2024, укладеного між позивачем та адвокатом Школьним В.А.; додаткової угоди № 1 від 08.01.2024, із зазначенням у ній фіксованої суми гонорару у сумі 5000 грн; акту приймання - передачі від 23.02.2024 до договору про надання правничої допомоги; ордеру від 18.01.2024 серії ВМ № 1045381.

Суд звертає увагу, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вказана правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 808/1849/18.

Крім того, у разі, якщо під час вирішення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною в адміністративній справі - суб`єктом приватного права, за рахунок бюджетних асигнувань іншої сторони - суб`єкта владних повноважень, суди доходять висновку про неспівмірність зазначеного у клопотанні розміру витрат на таку допомогу, то суди повинні на підставі аналізу поданих сторонами доказів, з урахуванням категорії складності та значення справи для сторін, самостійно визначити розмір судових витрат на правничу допомогу, який має бути відшкодований.

Вказана правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зазначає, що представником позивача було складено позов, який було залишено судом без руху, виключно через дії самого представника, оскільки саме він не врахував такі факти. Представником позивача було відвідано лише одне судове засідання - 15.02.2024, потім ним подано заяву про розгляд справи без його участі. Представником позивача було складено заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, шляхом ухвалення додаткового рішення, однак не обґрунтовано, чому сума не могла бути розрахована до ухвалення рішення, враховуючи те, що розмір гонорару фіксований і зазначений у додатковій угоді від 08.01.2024. Крім того, представник позивача надав такі послуги, як аналіз документів, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що, на переконання суду, входить в процедуру, яка безпосередньо пов`язана із складання позову.

З урахуванням вказаних обставин, оскільки дана справа є справою незначної складності, предметом позову була правомірність постанови виконавця про стягнення виконавчого збору в сумі 4440,16 грн, а витрати на правничу допомогу заявлені у сумі 5000 грн, які перевищують матеріальну сторону питання, а також враховуючи інші факти і обставини, про які детально зазначено вище, то суд дійшов висновку, здійснивши розрахунок, що розумно обґрунтованими і справедливими, на переконання суду, які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, є витрати на правничу допомогу в сумі 2350,00 грн.

Таким чином, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в частині стягнення витрат на правничу допомогу, задовольняється судом частково.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача - адвоката Школьного Володимира Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат пов`язаних з наданням правової допомоги - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (проспект Перемоги, 6, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 40211137) витрати на правничу допомогу в сумі 2350 грн.

У задоволенні решти вимог заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.М. Глазько