Ухвала суду № 121415255, 05.09.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

05 вересня 2024 року Справа № 480/7842/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2024 року до Сумського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, і просить:

- визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі головного державного виконавця ОСОБА_4 щодо не зупинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 36341588, в тому числі у виконавчих провадженнях №№ 75822870, 75821160, 75820615 від 16.08.2024 на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» протиправною;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зупинити виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні № 36341588, в тому числі у виконавчих провадженнях №№ 75822870. 75821160, 75820615 від 16.08.2024 у порядку п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом із адміністративним позовом Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" подало заяву про забезпечення позову шляхом зупинення здійснення заходів примусового виконання рішень в межах зведеного виконавчого провадження № 36341588, в тому числі у виконавчих провадженнях №№ 75822870, 75821160, 75820615, які перебувають на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 28) до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування поданого клопотання про забезпечення позову позивачем зазначено, зокрема, що вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 36341588, а також у виконавчих провадженнях №№ 75822870, 75821160, 75820615 спрямовано на стягнення заборгованості з ПАТ «СУМИХІМПРОМ» у великих сумах, що явно суперечить вимогам п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ.

Зазначає, що діями органу державної виконавчої служби буде завдано шкоди підприємству, зокрема стягнення заборгованості унеможливить виплату заробітної плати діючим працівникам ПАТ «СУМХІМПРОМ», що в свою чергу потягне за собою несплату сум податків та обов`язкових платежів; унеможливить розрахунки Товариства з постачальниками сировини, що вплине на його виробничі процеси та фактично зупинить його діяльність в умовах воєнного стану, а як наслідок приведе до неплатоспроможності Товариства.

Наголошує, що оскільки ПАТ «СУМХІМПРОМ» відноситься до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та наказом Фонду державного майна України від 15.02.2024 № 300 також визнано критично важливими підприємством, яке має важливе значення для галузей економіки та задоволення потреб територіальної громади в особливий період, примусове стягнення заборгованості вплине не тільки на діяльність Товариства, а й інтереси Сумської міської територіальної громади.

Відповідно до ст. 154 КАС України заява про забезпечення розглядається без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали адміністративного позову у межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оцінивши підстави поданої заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2021 по справі № №160/10368/20.

Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

З аналізу наведених процесуальних норм випливає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другоюстатті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

Посилання ПАТ «СУМИХІМПРОМ» на можливе завдання шкоди підприємству без наведення позивачем обставин, які обґрунтовано свідчать про неможливість відновлення прав та інтересів у разі задоволення позову, не є беззаперечним свідченням настання тяжких негативних наслідків для позивача, та, відповідно, не свідчить про наявність обставин, за яких допускається вжиття заходів забезпечення позову

Суд також наголошує на тому, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом, а при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність прийнятих оспорюваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача.

Позивачем не наведені обставини, які впливають на співмірність та необхідність забезпечення позову з метою уникнення негативних наслідків які, в свою чергу, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що вимоги заяви не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.07.2022 у справі №380/12789/21, від 29.09.2022 у справі №380/3826/21, від 19.10.2022 в справі №640/31944/21.

Позивачем не надано жодних доказів до заяви про забезпечення позову, на підтвердження обставин, з якими законодавець пов`язує наявність підстав зазначених у ч.2 ст.150 КАС України.

Таким чином, суд доходить висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою, непідтвердженою жодними належними доказами, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Н.В. Савицька